Рішення № 100447133, 19.10.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8423/21

2/212/3964/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Крівцової І.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 ,представника відповідача Боголіп Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, в режимі конференції, в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниці СП «Криворізьке локомотивне депо» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, третя особа Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України Первинна профспілкова організація відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця»,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» суму в розмірі 4727,01 грн. недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування позову посилався на те, що він працює на підприємстві Відповідача з 14.06.2004 року на різних посадах, а з 13.09.2011 року працює на посаді машиніста електровоза. За період з 2017-2020 роки він перебував у щорічних відпустках, та користувався правом на отримання матеріальної допомоги: за період з 01.09.2017 року по 11.10.2017 року йому нараховано та виплачено допомогу на оздоровлення в розмірі 2678,92 грн., за період з 10.12.2018 року по 10.01.2019 року - в розмірі 2709,58 грн., за період з 14.07.2019 року по 22.08.2019 року - в розмірі 2986,17 грн., за період з 14.10.2020 року по 24.11.2020 року - розмірі 2995,12 грн., тобто в розмірі, що не відповідає розміру встановленому умоваки Колекстивного договору, а саме сума недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за вказаний період становить 4727,01 грн.. 18.06.2021 року позивач, який є членом Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України Первинної профспілкової організації відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», звернувся із заявою до Голови ППО Криворізького локомотивного депо Кулешова А.В. з проханням врегулювання питання щодо отримання недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, на що йому було повідомлено, що 04.09.2020 профспілка звернулася до Заступника Регіональної філії «Придніпровська залізниця» з управління персоналом та соціальної політики Литвинової І.Л. із вимогою вих. №109 щодо приведення у відповідність до чинного законодавства розміру матеріальної допомоги на оздоровлення до вказаних в діючих колективних договорах та щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення з 01.04.2017 по теперішній час кожному працівнику та щодо повернення незаконно недоплаченої частки зазначеної допомоги. В той же час, Відповідачем проігноровано дану вимогу профспілки, відповідь на звернення не надано. З аналогічного питання у вересні 2019 року профспілка вже зверталася до Відповідача та отримала відповідь, що до даних правовідносин застосовується прийнята 31.03.2017 року спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом». Тобто, Відповідач допускає тривале порушення прав працівників. У зв`язку з позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх трудових прав та просить стягнуто з відповідача на його користь недоотриману суму допомоги на оздоровлення за вищевказаний період.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

18 жовтня 2021 року представник відповідача ОСОБА_3 до суду надав відзив, згідно якого заперечувала проти задоволення позовних вимог, не визнаючи їх, посилаючись на те, що пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Зокрема, у пункті 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 року зазначено: «Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Закон застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у тримісячний строк привести норми у відповідність з цим Законом згідно із законодавством. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб». У відповідності до вищезазначеного спільною вказівкою голови правління «Укрзалізниця», члена Правління та голови Профспілки залізничних транспортних будівельників України від 29.03.2017 року № Ц/6-25/713-17 та спільною постановою керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної платі як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом». Крім того, просив врахувати, що обов`язковими до застосування є висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а тому викладене у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 22.04.2020 року у справі № 211/7250/19 не створює будь-якого обов`язку суду щодо застосування висновків Дніпровського апеляційного суду.

Представник позивача адвокат Товкун А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Боголіп Ю.В. у судовому засіданні в режимі конференції, у задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судовому засіданні Кулешов А.І. позовні вимоги вважав обґрунтованими, не заперечував проти їх задоволення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працює машиністом електровоза в структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» АТ «Українська залізниця» ( а.с. 11-12).

З 01.09.2017 року по 11.10.2017 року, з 10.12.2018 року по 10.01.2018 року, з 14.07.2019 року по 22.08.2019 року, з 14.10.2020 року по 24.11.2020 року позивачу надавалась щорічна тарифна відпустка. З цього приводу він кожного разу при наданні відпустки звертався з заявою до керівника з проханням надати йому матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до п. 3.1.5 Колективного договору, яка повинна складати не менше мінімальної заробітної плати по Україні.

Позивачу була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2017 рік - 2678,92 грн., 2018 рік - 2709,58 грн., 2019 рік - 2986,17 грн., 2020 рік - 2995,12 грн. ( а.с. 13-16).

26.07.2021 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Голови ППО Криворізького локомотивного депо Кулешова А.В. з проханням врегулювання питання щодо отримання недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення ( а.с. 17).

04.09.2020 профспілка звернулася до Заступника Регіональної філії «Придніпровська залізниця» з управління персоналом та соціальної політики Литвинової І.Л. із вимогою вих. №109 щодо приведення у відповідність до чинного законодавства розміру матеріальної допомоги на оздоровлення до вказаних в діючих колективних договорах та щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення з 01.04.2017 по теперішній час кожному працівнику та щодо повернення незаконно недоплаченої частки зазначеної допомоги ( а.с. 23).

Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами. Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно ст.18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року, який є чинним станом на 2019 року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги ( а.с. 18-19).

Відповідно до спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом».

Згідно з п. 1.4 Колективного договору, зміни і доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників депо, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а всі інші на конференції трудового депо.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1600 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000 грн. , мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,був встановлений на рівні 1762 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2205,50 грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3723 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2007 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2508,75 грн. мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4173 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2197 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2746,25 грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4723 грн.

Таким чином, прийняття 31.03.2017 року спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» є діями, що погіршували становище працівників порівняно із законодавством та вказана постанова повинна була прийматися не за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а на конференції трудового депо, оскільки на момент прийняття вказаної постанови, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн., отже вказана сума є більшою за 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, така різниця між вказаними величинами має місце і в наступних роках, тому суд вважає, що при визначенні позивачу розміру матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню не спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, яка погіршує становище працівників, а п. 3.1.5 Колективного договору.

Відповідно до ст. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Ст. 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.

Суд вважає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 року не створює юридичних наслідків щодо застосування п. 3.1.5 Колективного договору, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо" Криворізького локомотивного депо» та спільним представницьким органом залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року, в частині виплати допомоги на оздоровлення, оскільки питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, визначається, в даному випадку, колективним договором, п. 3.1.5 якого визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги, а прийнята 31.03.2017 року спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», прийнята з порушенням вимог Колективного договору, отже не підлягає застосуванню при визначні розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

При цьому, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п. 3.1.5 Колективного договору визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні саме на момент виплати допомоги, а виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у відповідні роки, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік відповідно, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 4727,01 грн., що складається з: 521,88 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2017 рік, 1013,42 гривень недоплаченої допомоги за 2018 рік, 1186,83 гривень недоплаченої допомоги за 2019 рік, 2004,88 гривень матеріальної допомоги за 2020 рік.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 908,00 грн.

Також позивачу ОСОБА_2 адвокатом Товкун А.В. було надано правову допомогу, на підставі укладеного між ними договору від 07 вересня 2021 року, що підтверджується ордером серії АЕ № 1090052 (а.с. 29). За актом прийому-здачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 07 вересня 2021 року, та квитанції № 119932 від 07.09.2021 ОСОБА_2 було сплачено адвокату Товкун А.В. 1850,00 грн. (а.с. 35,37), які, згідно положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 13, 18, 97 КЗпП України, ст.ст.12,13,81,258,259,263,265,268, ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниці структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, третя особа Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України Первинна профспілкова організація відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниці структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо» на користь ОСОБА_2 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 4727,01 гривень (чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 01 копійка), витрати на правничу допомогу у розмірі 1850,00 гривень (одна тисяча вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниці структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо» на користь держави судовий збір 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниці структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо», ЄДРПОУ 40075815, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Серафимовича, 97.

Третя особа: Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України Первинна профспілкова організація відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» , ЄДРПОУ 39559003, місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 97.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 21 жовтня 2021 року.

Суддя: О. Н. Борис