Рішення № 100445489, 18.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/9226/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області у зарахуванні періоду роботи, з 15.12.1986 по 14.01.1989, до загального страхового стажу та здійсненні перерахунку пенсії позивачу, яка оформлена листом від 12.07.2021 вих. № 9065-9597/М-02/8-2500/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу період роботи в колгоспі ім. Шевченка, з 15.12.1986 по 14.01.1989, та здійснити перерахунок і виплату пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з дня призначення пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що період його роботи в колгоспі ім. Шевченка підтверджується належним чином оформленою трудовою книжкою, яка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого трудового стажу. Тому зазначає, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні періоду роботи з 15.12.1986 по 14.01.1989 до страхового стажу, за наявності належними чином оформлено трудової книжки колгоспника, допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до архівної довідки Сновської райдержадміністрації від 20.01.2020 № М-69 у документах архівного фонду колгоспу ім. Шевченка с. Рогізки за 1986 рік не виявлено рішення про прийом на роботу в колгосп ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до архівної довідки трудового архіву Сновської міської ради від 29.01.2021 № М-293, у підсумкових відомостях за 1986 - 1988 роки відсутнє прізвище, ім`я та по-батькові позивача. У книгах нарахування заробітної плати по колгоспу ім. Шевченка відомості про заробітну плату позивача є лише за 1989 - 1999 роки. Тому вважає, що підстави для зарахування періоду роботи позивача з 15.12.1986 по 14.01.1989 до страхового стажу відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до загального страхового стажу періоду його роботи в колгоспі ім. Шевченка з 15.12.1986 по 14.01.1989 (а.с. 17).

Відповідач листом від 12.07.2021 № 9065-9597/М-02/8-2500/21 відмовив позивачу у зарахуванні зазначеного періоду роботи, посилаючись на те, що в архівній довідці трудового архіву Сновської міської ради від 29.01.2021 № 293 зазначено, що у відомостях за 1986 - 1988 роки відсутнє прізвище, ім`я та по-батькові позивача (а.с. 18).

Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з копії трудової книжки колгоспника від 10.03.1983 позивач, зокрема, у період з 15.12.1986 по 14.01.1989 був членом КСП ім. Шевченка, де працював трактористом.

Також, згідно записів трудової книжки колгоспника, в 1986 році позивачем було здійснено 14 вихододнів зі встановленого мінімуму трудоднів (або людино-днів) за рік - 13 вихододнів; в 1987 році було здійснено 264 вихододнів зі встановленого мінімуму трудоднів (або людино-днів) за рік - 260 вихододнів; в 1988 році було здійснено 276 вихододнів зі встановленого мінімуму трудоднів (або людино-днів) за рік - 260 вихододнів; в 1989 році було здійснено 274 вихододнів зі встановленого мінімуму трудоднів (або людино-днів) за рік - 260 вихододнів. Вказані дані засвідчені печатками (а.с. 19-22).

Вказані записи трудової книжки містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити наказу, на підставі яких вони внесені, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.

Крім того, з копії трудової книжки колгоспника позивач працював трактористом в КСП ім. Шевченка у період з 15.12.1986 по 01.10.1999 та архівною довідкою Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області від 29.01.2021 № М-293 частково підтверджено нарахування позивачу заробітної плати у вказаний період (а.с. 24).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно пунктів 1, 2 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20.01.1992 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що відповідно до архівної довідки трудового архіву Сновської міської ради від 29.01.2021 № 293 зазначено, що у відомостях за 1986 - 1988 роки відсутнє прізвище, ім`я та по-батькові позивача, а також посилання відповідача у відзиві на те, що відповідно до архівної довідки Сновської райдержадміністрації від 20.01.2020 № М-69 у документах архівного фонду колгоспу ім. Шевченка с. Рогізки за 1986 рік не виявлено рішення про прийом на роботу в колгосп ОСОБА_1 , оскільки факт роботи позивача у спірний період на посаді тракториста у колгоспі ім. Шевченка підтверджується основним документом, а саме трудовою книжною позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи в колгоспі ім. Шевченка з 15.12.1986 по 14.01.1989; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період його роботи в колгоспі ім. Шевченка з 15.12.1986 по 14.01.1989 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи в колгоспі ім. Шевченка з 15.12.1986 по 14.01.1989.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи в колгоспі ім. Шевченка з 15.12.1986 по 14.01.1989 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.10.2021.

Суддя В.О. Непочатих