Рішення № 100444907, 18.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2706/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в особі Херсонської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Міністерства культури та інформаційної політики України про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Керівник Херсонської окружної прокуратури в особі Херсонської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи - Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - третя особа), в якому просить:

- зобов`язати ОСОБА_1 укласти з Херсонською обласною державною адміністрацією охоронний договір на квартиру АДРЕСА_1 , який є об`єктом культурної спадщини місцевого значення м.Херсона, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- зобов`язати ОСОБА_1 укласти з Херсонською обласною державною адміністрацією охоронний договір на квартиру АДРЕСА_2 , який є об`єктом культурної спадщини місцевого значення м.Херсона, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Позовні вимоги обгрнутовані тим, що Херсонською окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. НОМЕР_2 Закону України "Про прокуратуру" виявлено порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону культурної спадщини. Так, відповідно до рішення Херсонського обласного виконавчого комітету від 21.09.1990 № 154 житловій будівлі АДРЕСА_3 надано статус пам`ятки архітектури під охоронним №230010-Хр. Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 2197 від 15.10.2020 зазначений об`єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення як об`єкт культурної спадщини, який перебував на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України "Про охорону культурної спадщини". Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 з 25.02.2021 є власницею квартир НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 . У договорах купівлі-продажу квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зазначено, що вказаний будинок є пам`яткою архітектури місцевого значення. Статтею НОМЕР_2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Як стверджує позивач, дана норма Закону покладає на власників житла, що є об`єктом культурної спадщини, обов`язок укладення охоронного договору. Втім, як з`ясував позивач, власниця квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 ОСОБА_1 не оформила охоронний договір з Херсонською обласною державною адміністрацію. При цьому, згідно листа Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації, яке надійшло до Херсонської обласної прокуратури НОМЕР_2.02.2021, ОСОБА_1 повідомлена про необхідність укладення охоронних договорів на квартир НОМЕР_2 та АДРЕСА_5 , однак такі договори до цього часу не укладені.

Стверджує, що у згаданих правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Херсонська обласна державна адміністрація, яка не вживає дієвих заходів на захист інтересів держави. Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 840 від 10.12.2013 визначено, що функції органу охорони культурної спадщини виконує Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації, яке не вживає дієвих заходів, спрямованих на забезпечення виконання вимог чинного законодавства України, збереження та відновлення пам`ятки місцевого значення, зокрема, шляхом пред`явлення позову зобов`язального характеру. За загальним правилом, звернення суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічного права) з позовом до суб`єкта приватного права відбувається з метою ефективного захисту суспільних інтересів (охоронюваного законом інтересу). Повноваження Херсонської обласної адміністрації на звернення до суду із позовними вимогами щодо усунення порушень у сфері охорони культурної спадщини шляхом зобов`язання укласти охоронний договір та привести пам`ятку національного значення до належного стану не передбачені КАС України або іншим законом. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення належного позивача до суду свідчить про те, що орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Посилаючись на викладені обставини, позивач стверджує про законність підстав для звернення до суду із даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

08.07.2021 Херсонська обласна державна адміністрація надіслала до суду пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги повністю. Зазначає, що за правилами статті НОМЕР_2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на власників об`єктів культурної спадщини чи їх частин покладений обов`язок укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та власника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акту органу охорони культурної спадщини, яким покладеться на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Таким договором визначається лише режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Житлова будівля АДРЕСА_3 з 1990 року має статус пам`ятки архітектури під охоронним № 230010-Хр. ОСОБА_1 протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення, квартири НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 , зобов`язана укласти з Херсонською ОДА охоронні договори. Під час укладення договорів купівлі продажу № 302 та № 306 нотаріус роз`яснив відповідачці про обов`язок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, про що зазначено в договорах. Отже, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки і саме від власника пам`ятки повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору. Станом на сьогоднішній день, ОСОБА_1 із заявою про укладення охоронних договорів не зверталась та охоронні договори не укладені.

Ухвалою від 18.06.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін в порядку письмового позовного провадження, учасникам справи наданий строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 16.08.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначене підготовче засідання на 22.09.2021 о 11:00 год.

Ухвалою від 22.09.2021 закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.10.2021 о 11:00 год.

Відповідач у судове засідання, призначене на 12.10.2021 о 11:00 год, не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою від 18.06.2021 про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Однак, станом на 22.09.2021 відповідач не скористалася правом подання відзиву на позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до довідки про недостатність фінансування на придбання знаків поштової оплати від 25.03.2021, станом на вказану дату кредиторська заборгованість Херсонського окружного адміністративного суду за вказаним видом витрат становить 13796,00 грн.

Тому, відповідач про відкриття провадження по даній справі та про призначення підготовчого засідання на 22.09.2021 повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Херсонського окружного адміністративного суду (НОМЕР_2.06.2021 о 14:09 год; 19.08.2021 о 14:03 год).

Також про призначення судового засідання на 12.10.2021 о 11:00 год суд повідомив ОСОБА_1 , надіславши повістку про виклик до суду рекомендованим листом № 73027 0265335 7 із повідомленням про вручення. Дана судова кореспонденція повернута до суду із відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вище викладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленою про встановлення їй строку для подання відзиву по справі та про дату, час та місце розгляду справи.

Представники позивача та Херсонської ОДА заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

Повідомлена засобами електронного зв`язку третя особа до суду не з`явилася, жодних клопотань чи пояснень не надіслала.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За правилами ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на приписи ст. 194 та ст. 205 КАС України, суд здійснює розгляд даної справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів від 21.09.1990 № 154 виконавчий комітет вирішив взяти на державний облік і під державну охорону пам`ятки архітектури та містобудування, історії і мистецтва, розташовані на території області згідно із Додатком 1.

Згідно Додатку 1 до рішення від 21.09.1990 № 154 житловій будівлі АДРЕСА_3 надано статус пам`ятки архітектури під охоронним № 230010-Хр.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.10.2020 №2197 занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, які перебувають на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України "Про охорону культурної спадщини" у Херсонській області згідно із переліком, відповідно до додатку.

Додаток до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.10.2020 № 2197, зокрема, пункт 11, містить пам`ятку архітектури (об`єкт культурної спадщини) - житлова будівля АДРЕСА_3 .

25.02.2021 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладені договори купівлі-продажу квартири НОМЕР_2 та квартири АДРЕСА_2 .

Пунктом 19 Договорів купівлі-продажу від 25.02.2021 зафіксовано, що нотаріус роз`яснив сторонам угоди про обов`язок дотримання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та постанови КМ України від 28.12.2001 № 1768 "Про затвердження порядку укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 з 25.02.2021 є власницею квартири НОМЕР_2 загальною площею 63,2 кв.м та квартири АДРЕСА_7 .

04.06.2021 Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації звернулося до прокуратури Херсонської області із листом, в якому повідомило, що попередньому власнику квартир НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 у будівлі АДРЕСА_3 ОСОБА_2 НОМЕР_2.02.2021 надано погодження на відчуження даних об`єктів культурної спадщини. На даний час новий власник не звертався до Управління з питання заключення охоронного договору на частину пам`ятки архітектури по АДРЕСА_3 .

У свою чергу, позивач стверджує, що Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації не вживає заходів щодо спонукання ОСОБА_1 укласти з Херонською ОДА охоронні договори, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача щодо підстав для задоволення позову, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Конституцією України, зокрема, статею 54 передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-ІІІ).

За Преамбулою цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За змістом ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. НОМЕР_2 Закону № 1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (ч. 1 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ).

Статтею 25 Закону № 1805-ІІІ визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).

Водночас, у пункті 5 Порядку № 1768 зазначено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, із аналізу положень Закону № 1805-ІІІ та Порядку № 1768 слідує, що юридичні або фізичні особи у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1805-ІІІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Як зазначено вище, укладаючи 25.02.2021 договори купівлі-продажу квартир НОМЕР_2 та АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проінформована нотаріусом про обов`язок дотримання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та постанови КМ України від 28.12.2001 № 1768 "Про затвердження порядку укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини", тобто про обов`язок укладення з органом охорони культурної спадщини охоронних договорів.

Втім, всупереч вищевказаним нормам законодавства відповідачем з моменту набуття права власності на квартири НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 й станом на сьогодні не виконано обов`язку з укладення охоронних договорів з органом охорони культурної спадщини на вказану пам`ятку архітектури.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17 триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Отже, на дату звернення прокурора до суду з позовом порушення вимог закону з боку відповідача порушення не припинило існувати, що дає підстави для звернення до суду.

Зважаючи на викладені обставини, а також на те, що правопорушення у вигляді не укладення охоронних договорів, допущене відповідачем, є триваючим, на теперішній час відповідач зобов`язаний укласти охоронні договори на квартири НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 з Херсонською обласною державною адміністрацією, як уповноваженим органом з охорони культурної спадщини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 укласти охоронні договори.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

У постанові від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 Верховний Суд дійшов висновку, що під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Право суспільства на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України.

У даному спорі приватне право (інтерес) відповідача ОСОБА_1 протиставляється публічному інтересу, який виражається у збереженні та охороні історико-культурної спадщини.

Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону культурної спадщини, визначених, зокрема, Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.

Отже, державний інтерес у цій справі полягає у зупиненні порушень відповідачем пам`яткоохоронного законодавства шляхом укладення нею охоронного договору на квартири НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 з метою встановлення режиму використання пам`ятки та відповідальності відповідача за порушення такого режиму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону, відтак, задовольняє позовні вимоги повністю.

У позовній заяві керівник Херсонської окружної прокуратури просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) укласти з Херсонською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022645, 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1) охоронний договір на квартиру АДРЕСА_1 , яка є об`єктом культурної спадщини місцевого значення м. Херсона, на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Зобов`язати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) укласти з Херсонською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022645, 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1) охоронний договір на квартиру АДРЕСА_2 , яка є об`єктом культурної спадщини місцевого значення м. Херсона, на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 109000000