Рішення № 100444287, 11.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5269/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування повідомлення-рішення та податкової вимоги.

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0006833-5033-1601 та податкової вимоги від 24.11.2020 №23118-13/24 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Позов обґрунтований позивачем тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки будівлі, які належать позивачу на праві приватної власності, використовуються безпосередньо у власній сільськогосподарській діяльності та відповідно не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене фізичній особі ОСОБА_1 , а позивачем не надано документів щодо підтвердження використання ним, як фізичною особою, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 866,4 кв.м. безпосередньо у сількогосподарській діяльності та віднесення цього нежитлового приміщення до відповідного класу.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

05.03.2020 Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області винесло Податкове повідомлення-рішення №0006833-5033-1601 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 18077,44 грн, за яким 24.11.2020 Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області було винесено Постанову вимогу №23118-13/24 /а.с.16,17/.

Позивач не погодився із правомірністю податкового повідомлення-рішення №0006833-5033-1601 та Податковою вимогою №23118-13/24 Головного управління ДПС Полтавській області та надав Головному управленню Державної податкової служби у Полтавській області відповідь від 22.01.2021, в якій вказав, що нерухоме майно загальною площею 866,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить йому на праві власності (Свідоцтва про право власності Серія НОМЕР_1 ) та є звірофермою, а тому відповідно до статті 266.2.2. Податкового кодексу України, не є об2єктом оподаткування /а.с.11/.

На адвокатський запит Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області листом від 11.05.2021 №17572/6/16-31-24-05-17 повідомило, що підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування, згідно з п.п.»ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ до даних об`єктів нерухомості належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників. Віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код1271), проте така податкова пільга надається виключно сільськогосподарським товаровиробникам, однак ОСОБА_1 не є сільськогосподарським товаровиробником ГУ ДПС у Полтавській області в 2020 році.

Окрім цього, Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області листом від 23.02.2021 №5216/16-31-13-10 від 23.02.2021 повідомило ОСОБА_1 про те, що податкова пільга надається виключно сільськогосподарським товаровиробникам, будівлі, споруди сільськогосподарського призначення, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах. Також констатовано, що надані ОСОБА_1 , зокрема: технічний висновок ОСОБА_2 , засвідчують, що об`єкт нежитлової нерухомості (адреса: АДРЕСА_1 , загальна площа 866,4 м») відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200, затвердженого та введеного вдію Наказом Держстандарту України від 17.08.2020 №507 відноситься до класу 1271 «»Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», підклас 1271,2 «Будівлі для птахівництва» підклас 1271.8 «Будівлі підприємств лісництва та звірництва».

Проте, позивач не погодившись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що його прийнято згідно приписів п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п.п 266.7 ст. 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування згідно з п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) підклас 1271.2 «Будівлі для птахівництва», підклас 1271.8 «Будівлі підприємств лісництва та звірництва» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2003 року нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , відповідно до опису об`єкта - загальна площа становить 866,4 кв.м; житлова площа 0 кв.м.; звіроферма -, А,а,а1,а2, 866 кв.м. /а.с.18/.

Вказана нежитлова будівля зареєстрована зареєстрована Комунальним підприємтсвом «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» 03.12.2003 /а.с.19/.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , ця нежитлова будівля є звірофермою /а.с.20-28/.

Таким чином, нежитлова нерухомість, яка належить позивачу на праві приватної власності розміщена на земельній ділянці із призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, який затверджений і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, включаються будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно ст.1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис», виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Так, з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

В даному випадку, нежитлова будівля - звіроферма, віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та належить позивачеві на праві приватної власності, використовуються безпосередньо у власній сільськогосподарській діяльності, у зв`язку із чим позивач не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте, ГУ ДПС у Полтавській області не надано до суду жодного доказу на підтвердження правомірності свого податкового повідомлення-рішення та не спростовано обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0006833-5033-1601 та податкова вимога від 24.11.2020 №23118-13/24 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 18077,44 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АВ Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул.Європейська, 4, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2020 №0006833-5033-1601 та податкову вимогу від 24.11.2020 №23118-13/24 Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 18077,44 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.С. Бойко