Рішення № 100443766, 19.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 р. справа № 400/3362/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Поліської митниці Держмитслужби України, вул. Соборна, 104,Рівне,33028,

про:скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2020 № UA204000/2020/000176/1 і картки відмови № UA204000/2020/00242,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду позовом до Поліської митниці Держмитслужби України (далі- відповідач), в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000176/1 від 30.09.2020 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00242.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано для розмитнення транспортного засобу митну декларацію відповідного якої митна вартість визначена за основним (першим методом) за ціною договору, на підтвердження ціни було надано всі необхідні документи, однак відповідач протиправно відмовив в прийнятті митної декларації, склав картку відмови та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Ухвалою від 19.05.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем прийнято спірні рішення та картку відмови у відповідності до норм Митного кодексу України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

27.08.2020 р. позивачем придбано транспортний засіб, автомобіль марки Nissan Almera. З метою його ввезення позивач подав до відповідача митну декларацію №UA204020/2020/243044, в якій визначив митну вартість за основним методом, за ціною договору у розмірі 328 євро. До декларації позивачем було додано рахунок платформа (інвойс) від 26.08.2020 р. №SESPR-0004-8916 від 26.08.2020 р., банківський платіжний документ, довідку власника про витрати перевезення товару.

Відповідачем у зв`язку із встановленням розбіжностей у наданих позивачем документах та з метою підтвердження вартості імпортованого транспортного засобу позивачу надіслано повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів.

29.09.2020 р. позивачем на вищезазначену вимогу відповідача надіслано лист із додатковими документами, зокрема була надана копія митної декларації країни відправлення від 25.09.2020 р., яка містить статистичну вартість імпортованого транспортного засобу – 14211 польських злотих, що складає 102 536,63 грн. (а. с. 74).

Відповідачем складено картку відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00242 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000176/1 від 30.09.2020 р.

Підставою для їх прийняття слугувало встановлення відповідачем розбіжностей ціни імпортованого товару, числове значення митної вартості товару визначено з урахуванням числового значення статистичної вартості товару, зазначеного в копії митної декларації Республіки Польща від 25.09.2020 р. на рівні 102 536,63 грн.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 59 і статті 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 18 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується з митним органом щодо існування обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки позивач у митній декларації зазначив ціну товару 348 євро (11440,95 грн.), тоді як згідно копії митної декларації країни відправлення від 25.09.2020 р. ціна товару – 14 211 польських злотих (102 536,63 грн.), що значно перевищує заявлену позивачем вартість.

Таким чином, відповідач довів обставини, які викликають сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Враховуючи розбіжності в документах, поданих декларантом, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, суд зазначає про обґрунтовані сумніви митниці щодо відомостей стосовно ціни, що фактично сплачена за транспортний засіб.

Суд вважає, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тому митний орган з дотриманням вимог статті 58 Митного кодексу України здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно.

Враховуючи викладене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації.

Отже, оскаржене рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби України (вул. Соборна, 104,Рівне,33028 43350097) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.09.2020 № UA204000/2020/000176/1 і картки відмови № UA204000/2020/00242. .

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич