Рішення № 100443626, 20.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12998/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), згідно з якою просить суд :

-визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57561581, оформленої листом № 18433 від 15.07.2021 року;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Берегових Владислава Сергійовича щодо незакінчення виконавчого провадження № 57561581 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження);

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Берегових Владислава Сергійовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57561581 про стягнення з ТОВ «ЛЮС-ТРИ» в дохід держави виконавчого збору у розмірі 950 000,00 грн.

Ухвалою від 6.08.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків, такої шляхом подання суду оригіналу документу про сплату судового збору в належному розмірі та копій позовної заяви з додатками у відповідності до кількості сторін.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем надано заяву про виправлення недоліків позовної заяви в повному обсязі та у строк встановлений судом.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 31.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З 6.09.2021 по 26.09.2021 суддя Брильовський Р.М. перебував у щорічній відпустці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення щодо стягнення коштів із ТОВ «ЛЮС-ТРИ» Залізничним районним судом м. Львова було видано виконавчий лист 27.05.2016. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року виконавчий лист № 462/830/16-ц, виданий 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн боргу визнано таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «ЛЮС-ТРИ» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про закінчення виконавчого провадження № 07/06-01 від 07.06.2021 року . 19.07.2021 року ТОВ «ЛЮС-ТРИ» отримало відповідь № 18433 від 15.07.2021 року на заяву № 07/06-01 від 07.06.2021 року про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої підстав для закінчення виконавчого провадження не вбачається. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у закінченні виконавчого провадження, оформленої листом № 18433 від 15.07.2021 року та неправомірною бездіяльність щодо незакінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов. Відповідач зазначає, що безпідставними є покликання позивача на ту обставину, що ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 02.04.2021 у справі №462/830/16-ц виконавчий лист від 27.05.2016 було визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки зі змісту такої ухвали видно, що при її постановленні суд керувався тим, що рішення Залізничного районного суду м.Львова у справі №462/830/16-ц було самостійно виконане боржником, що є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Указана обставина не підтверджує доводи позивача щодо протиправності вчинення державним виконавцем дій на примусове виконання рішення суду за таким виконавчим документом, чи то прийнятих ним рішень. Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця. Твердження позивача, що державний виконавець зобов`язаний закінчити виконавче провадження № 57561581 на підставі п. 5 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним та необґрунтованим оскільки закінчення з даних підстав передбачає скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню тоді як виконавчим документом у дані справі є постанова про стягнення виконавчого збору № 51361581 від 25.10.2018 року, яка незважаючи на неодноразові скарги позивача не скасована та є чинною. Виконавче провадження в межах якого винесено виконавчий збір повернуто стягувачу керуючись п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про повернення виконавчого документу стягувачу не скасована та є чинною. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження ВП № 51385096 з виконання виконавчого листа № 462/830/16-ц, що видав Залізничний районний суд м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Люс-Три" на користь ОСОБА_2 9 500 000 грн 00 коп боргу.

Постановою державного виконавця відділу від 09.06.2016 відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду.

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С. ВП № 51385096 від 25.10.2018 року виконавчий лист від 27.05.2016 року, виданий Залізничним районним судом м. Львова у справі № 462/830/16-ц про стягнення солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС -ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00 грн повернуто стягувачу.

25.10.2018 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислав Сергійович прийняв постанову ВП № 51385096 про стягнення виконавчого збору в розмірі 950 000,00 грн.

01.11.2018 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислав Сергійович відкрив виконавче провадження № 57561581 про стягнення з ТОВ «ЛЮС-ТРИ» виконавчого збору у розмірі 950 000,00 грн в дохід держави.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року виконавчий лист № 462/830/16-ц, виданий 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн боргу визнано таким, що не підлягає виконанню.

ТОВ «ЛЮС-ТРИ» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про закінчення виконавчого провадження № 07/06-01 від 07.06.2021 року .

19.07.2021 року ТОВ «ЛЮС-ТРИ» отримало відповідь № 18433 від 15.07.2021 року на заяву № 07/06-01 від 07.06.2021 року про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої підстав для закінчення виконавчого провадження не вбачається.

Вважаючи протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відмови у закінченні виконавчого провадження №57561581 та протиправною бездіяльність щодо незакінчення вказаного виконавчого провадження ТОВ «ЛЮС-ТРИ» звернулося з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).

Частиною другою статті 74 Закону №1404-VІІІ обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент проведення виконавчої дії) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

25.10.2018 державний виконавець відповідно до п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

25.10.2018 державний виконавець прийняв постанову про стягнення виконавчого збору.

01.11.2018 державний виконавець відкрив виконавче провадження №57561581 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №51361581 від 25.10.2018 року.

Боржник ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» оскаржив дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження № 57561581.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року у справі №1340/5319/18 позов ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково:

- визнати протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича про стягнення виконавчого збору від 25.10.2018 року у виконавчому провадженні № 51385096;

- визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича від 01.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57561581;

- визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича про арешт майна боржника від 07.11.2018 року у ВП № 57561581;

- визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича про арешт коштів боржника від 07.11.2018 року у ВП № 57561581;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 року у справі №1340/5319/18 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 скасовано та прийнято нове рішення яким у задоволенні позову ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» відмовлено.

Скасовуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №1340/5319/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що « 28 серпня 2018 року ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» подано відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадження № 51385096 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Додатком до вказаної заяви була копія розписки стягувача ОСОБА_3 від 30 травня 2016 року про одержання ним від ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 9500000,00 грн… Державний виконавець під час примусового виконання виконавчих документів не може давати правової оцінки договірним зобов`язанням сторін, зокрема, вирішувати чи такі припинилися, й на цій підставі приймати рішення щодо вчинення виконавчих дій.».

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року виконавчий лист № 462/830/16-ц, виданий 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00 (дев`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн. боргу визнано таким, що не підлягає виконанню.

В ухвалі Залізничний районний суд м.Львова від 2.04.2021 вказав, що «на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення… Зобов`язання ТзОВ «Люс-Три» перед ОСОБА_2 припинилися 30 травня 2016 року, тобто до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, що свідчить про добровільність виконання обов`язку одним з боржників, а також враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання про стягнення боргу з ТзОВ «Люс-Три» на користь стягувача ОСОБА_2 не сплив, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є підставною, оскільки для цього існують всі необхідні матеріально-правові підстави, які були зазначені вище, а знаходження вказаного виконавчого листа у стягувача перешкоджає існуванню стабільного правового положення ТзОВ «Люс-Три».».

Отже, Залізничний районний суд м.Львова встановив, що зобов`язання ТзОВ «Люс-Три» перед ОСОБА_2 припинилися 30 травня 2016 року, тобто до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, що свідчить про добровільність виконання обов`язку одним з боржників.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.

З матеріалів справи встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом 462/830/16-ц, виданого 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00.

Крім того, відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (частина сьома статті 27 Закону № 1404-VIII).

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як вбачається з постанови від 25.10.2018 державний виконавець відповідно до п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернув виконавчий документ стягувачу.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У постанові від 25.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець вказав, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26.10.2021.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Спір у цій справі виник у зв`язку з бездіяльністю та діями відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження у зв`язку з визнанням Залізничним районним судом виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання.

У постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Також системний аналіз положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, які здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі №П/811/482/17, від 23 квітня 2020 року у справі №821/1159/17.

В ухвалі від 2.04.2021 Залізничний районний суд м.Львова встановив, що зобов`язання ТзОВ «Люс-Три» перед ОСОБА_2 припинилися 30 травня 2016 року, тобто до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, що свідчить про добровільність виконання обов`язку одним з боржників, а також враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання про стягнення боргу з ТзОВ «Люс-Три» на користь стягувача ОСОБА_2 не сплив.

Посилання відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року та Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду № від 21.05.2019 року у справі №1340/5319/18 не заслуговують на увагу, оскільки на час розгляду справи №1340/5319/18 не було встановлено факту виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова до відкриття виконавчого провадження №51385096.

Такі обставини, а саме факт виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова згідно з виконавчим листом №462/830/16-ц були встановленні в ухвалі Залізничного районного суду м.Львова від 2.04.2021.

Суд встановив, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом за виконавчим листом №462/830/16-ц, виданого 27 травня 2016 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_2 9 500 000,00, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі. Вказане не спростовується відповідачем у відзиві на позов, а також долученими до матеріалів справи копіями матеріалів виконавчого провадження.

Відмовляючи у закінченні виконавчого провадження, відповідач тим самим проігнорував Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року, якою виконавчий лист № 462/830/16-ц визнано таким, що не підлягає виконанню.

Саме ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року породжує для відповідача обов`язок розглянути всі правові наслідки, які випливають з цієї ухвали, зокрема розглянути питання про скасування постанови від 25.10.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу та розглянути питання про закінчення виконавчого провадження відповідно до статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначав, що частиною дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Обставини виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження встановлені ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року та не потребують доказуванню відповідно до частини 4 статті 78 КАС України.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи.

Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Залишення поза увагою відповідачем ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2021 року стало наслідком звернення ТОВ «ЛЮС-ТРИ» за захистом свого порушеного права.

Суд дійшов висновку про те, що дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57561581, оформленої листом № 18433 від 15.07.2021 року не відповідають вимогам Закону № 1404-VIII.

Що стосується вимог щодо зобов`язання відповідача у справі зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57561581 про стягнення з ТОВ «ЛЮС-ТРИ» в дохід держави виконавчого збору у розмірі 950 000,00 грн, то враховуючи похідний характер заявлених вимог та наявність протиправності дій відповідача щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57561581, оформленої листом № 18433 від 15.07.2021 року, суд визнає наявність підстав для задоволення зазначених позовних вимог.

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Берегових Владислава Сергійовича щодо незакінчення виконавчого провадження № 57561581 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження) суд зазначає наступне.

19.07.2021 року відповідач направив ТзОВ «Люс-Три» відповідь № 18433 від 15.07.2021 року на заяву №07/06-01 від 07.06.2021 року про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої вказав, що підстав для закінчення виконавчого провадження не вбачається.

Бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Разом з тим, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Оскільки, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вчинив дії, а саме відмовив у закінченні виконавчого провадження № 57561581, тим самим відсутня бездіяльність відповідача щодо незакінчення виконавчого провадження № 57561581, а тому вказана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України ……………………

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо відмови у закінченні виконавчого провадження № 57561581, оформленої листом № 18433 від 15.07.2021 року.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57561581 про стягнення з ТОВ «ЛЮС-ТРИ» в дохід держави виконавчого збору у розмірі 950 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський