Ухвала суду № 100442149, 18.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2021 р. Справа №200/13355/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини 3057, в якому просить:

визнати протиправними дії щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 30.04.2015 по 18.07.2017 та з 03.04.2018 по 02.04.2021;

зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 30.04.2015 по 18.07.2017 відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2017 року;

зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби в період з 03.04.2018 по 02.04.2021 відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2021 року.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог позивачем не зазначено у позовній заяві офіційної електронної адреси відповідача та адреси електронної пошти позивача, за її відсутності підстави неможливості її реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою стала невиплата відповідачем при звільненні з військової служби належної позивачу як військовослужбовцю грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.

Суд звертає увагу на те, що зазначена компенсація виплачується військовослужбовцям незалежно від отримання ними статусу учасника бойових дій.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, тому пункт 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в даних правовідносинах застосуванню не підлягає.

За приписами частини 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вже зазначалося вище, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Частиною 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається із пред`явленого позову, зазначення ціни позову він не містить.

Виходячи з того, що виплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби є позовною вимогою майнового характеру і на день подання позову суму до стягнення визначити неможливо, суд приходить до висновку, що сума судового збору за дану позовну вимогу має бути попередньо визначена судом виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., з подальшою сплатою недоплаченої суми, відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Отже, позивачу необхідно надати належний доказ сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 908,00 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, наказом командира військової частини 3057 від 18.07.2017 №149 позивача з 18 липня 2017 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Крім того, після повторного зарахування 03.04.2018 на військову службу, наказом командира військової частини 3057 від 02.07.2021 №69 позивача з 03 квітня 2021 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Оскільки зазначені накази містять відомості про виплати належні позивачу у разі звільнення з військової служби, серед яких немає грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби, позивач був обізнаний з цією обставиною під час ознайомлення з наказами від 18.07.2017 №149 та від 02.07.2021 №69.

У позовній заяві позивач зазначив, що саме листом від 09.09.2021 відповідач відмовив у виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.

Однак, слід зауважити, що положеннями ст. 122 КАС України передбачено обчислення строку звернення до суду не тільки з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а також з моменту, коли позивач повинен був про це дізнатись.

Необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Відтак, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав вперше не пізніше липня 2017 року, вдруге не пізніше квітня 2021 року, не отримавши при звільненні грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.

Втім, позивач, відповідно до поштового конверту, звернувся до суду 04.10.2021, тобто з порушенням місячного строку, оскільки позовні вимоги заявлені щодо порядку звільнення з публічної служби.

При цьому суд зауважує, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби по своїй суті не є заробітною платою.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача та адреси електронної пошти позивача, за її відсутності підстави неможливості її реєстрації;

- належного доказу сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 908,00 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- письмової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ушенко