Рішення № 100441763, 12.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Справа № 160/7377/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючогосудді Ніколайчук С.В.

розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 34868045) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про відкриття виконавчого провадження № 65025384 від 02.04.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 65025384;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65025384;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадження № 65025384;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 14.04.2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадження № 65025384.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанови в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 року, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника у виконавчому провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадження, винесені в рамках виконавчого провадження № 65025384, є протиправними, оскільки винесені всупереч діючому законодавству, не містять всіх обов`язкових даних, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерства юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802. Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження № 65025384 в порушення вимог ст. 4 Закону №1404-VIII внесені неправдиві відомості стосовно дати народження боржника ОСОБА_1 (зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , але дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та вступу у законну силу виконавчого документу - 16.03.2021 року.

Крім того, позивач вказує, що виконавче провадження було відкрито на підставі документу, який не вступив в законну силу станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки позивачем було оскаржено постанову головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 від 16.03.2021 року та 07 квітня 2021 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпро відкрито провадження в адміністративної справі № 932/2480/21 (провадження № 2а/932/66/21) за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 від 16.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП.

Також, в порушення вимог ст. 28 Закону №1404-VIII копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 року була відправлена лише 23.04.2021 року.

На думку позивача, оскаржувані постанови є протиправні, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі № 160/7377/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року зупинено провадження у справі № 160/7377/21 до набрання законної сили рішеннями у справі № 932/2480/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі № 160/7377/21 та призначено судове засідання по справі на 12 жовтня 2021 року о 11:20 год.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року на адресу суду від відповідача 08 червня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що на виконанні в Солонянському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 02.04.2021 року по теперішній час перебуває виконавче провадження №65025384 за постановою №ДН019577 від 16.03.2021 року, виданою ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Згідно з матеріалами виконавчого провадження жодного звернення (заяви) від сторони ОСОБА_1 чи його представників щодо оскарження виконавчого документу до відділу не надходило. Перша інформація стосовно оскарження постанови №ДН019577 від 16.03.2021 року, виданої ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, надійшла до Солонянського РВ ДЗС 27.05.2021 року. Отже, твердження ОСОБА_1 стосовно відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, який не набрав законної сили є неправдивим, оскільки державному виконавцю не було відомо про оскарження вищевказаного виконавчого документу.

Відповідач звернув увагу, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" становить З роки, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Виконавчий документ стосовно ОСОБА_1 , а саме, постанова №ДН019577 від 16.03.2021 року видана ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, набрала чинності 26.03.2021 року. До відділу вимога надійшла 02.042021 року вх.№1052 та 02.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65025384.

Додатково повідомлено, що оператором комп`ютерного набору при реєстрації виконавчого документу, було допущено описку в даті народження боржника та у даті набрання рішенням законної сили. Станом на 07.06.2021 рік до автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП 65025384 внесено актуальні данні боржника та дата набрання законної сили виконавчого документа шляхом винесення відповідних постанов копії додаються).

Станом на 07.06.2021 року виконавче провадження №65025384 зупинено відповідно до ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження". Дана постанова направлена сторонам виконавчого провадження та до ТОВ "Капарол Дніпро" для припинення стягнення коштів з боржника до вирішення питання по суті. Відповідно до п.4 ст 35 ЗУ "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

З урахуванням наведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч.ч.1, 2, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Частиною ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

16.03.2021 року головним державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Солонянського РС ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Головко Романом Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн.

На підставі вищезазначеної постанови від 16.03.2021 року серії ДН № 019577 в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. 02 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65025384 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6 800 грн.

02 квітня 2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. прийнята постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 65025384 у розмірі 680,00 грн.

Також, 02 квітня 2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. прийнята постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65025384, якою визначено для боржника загальну суму мінімальних витрат у розмірі 69,00 грн.

Крім того, 02 квітня 2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. прийнята постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 65025384.

Також, 14 квітня 2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. прийнята постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 65025384.

Позивач не погоджується з вказаними постановами, посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 65025384 від 02.04.2021 року винесена з порушення вимог чинного законодавства відносно документу, який не вступив в законну силу станом на момент винесення такої постанови.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404 (далі - Закон № 1404), згідно з яким примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 24 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч. 1 ст. 24 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Пунктом 3 частини 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 65025384 від 02.04.2021 року, в останній зазначено невірні відомості щодо дати народження боржника, а саме вказано ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте вірно ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не зважаючи на те, що виконавцем, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 р. допущено вищенаведені порушення, суд вважає, що такі порушення не вплинули на суть постанови, якою відкрито провадження, тобто, окреме порушення щодо зазначення невірної дати народження боржника не є підставою для скасування загалом постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 р., оскільки вказане порушення є не суттєвим, а скасування може мати наслідком невиконання постанови головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Солонянського РС ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Головко Р. М. про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 від 16.03.2021 року.

Щодо доводів позивача стосовно надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 року 23.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Однак, надіслання засобами поштового зв`язку постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2021 року пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, не впливає на правомірність підстав для відкриття виконавчого провадження.

Щодо твердження позивача стосовно правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження № 65025384 від 02.04.2021 року з підстав її винесення відносно документу, який не вступив в законну силу, суд враховує наступне.

24 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про скасування постанови серії ДН №019577 від 16.03.2021 про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративної справі № 932/2480/21 (провадження № 2а/932/66/21) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 від 16.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП.

Згідно зі ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови (ч. 1. ст. 291 КУпАП).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 38 Цього Закону передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, інформація стосовно оскарження у судовому порядку постанови №ДН019577 від 16.03.2021 року, виданої ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, надійшла до Солонянського РВ ДВС згідно заяви представника позивача - адвоката Брагіної Н.О. від 19.05.2021 року.

Отже, твердження ОСОБА_1 стосовно відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, який не набрав законної сили, є необґрунтованим, оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження (02.04.2021 р.) державному виконавцю не було відомо про оскарження вище вказаного виконавчого документу.

Суд звертає увагу, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження становить 3 роки, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Виконавчий документ стосовно ОСОБА_1 , постанова №ДН019577 від 16.03.2021 року, видана ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, набрала законної сили 26.03.2021 року. До відділу вимога надійшла 02.04.2021 року вх.№1052 та 02.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65025384.

Отже, суд зазначає, що постанова ДН №019577 від 16.03.2021 головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Солонянського районного сектору Головного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Головко Р.М про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за порушення ст. 175 КУпАП є прямим виконавчим документом, який набрав законної сили 26.03.2021 року, і тому, за відсутності відповідного документу щодо зупинення її дії, вона підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, суд робить висновок, що постанова в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про відкриття виконавчого провадження № 65025384 від 02.04.2021 року є правомірною та скасуванню не підлягає.

Щодо правомірності постанови в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. від 02.04.2021 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 65025384, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За приписами ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавчий збір" виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.07.2019 року по справі 5023/10655/11, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана постанова про стягнення з позивача виконавчого збору була прийнята державним виконавцем 02 квітня 2021 року разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Отже, оскільки станом на 02 квітня 2021 року, тобто на час відкриття виконавчого провадження, постанова про накладення адміністративного стягнення від 16.03.2021 року серії ДН № 019577 боржником в добровільному порядку виконана не була, прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, відповідає приписам чинного законодавства.

Стосовно правомірності прийняття постанови від 02.04.2021 року в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65025384, суд зазначає наступне.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження", використання яких здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554 (пункт 1 розділу VI Інструкції).

Пунктом 2 розділу VI Інструкції передбачено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, приймається виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня.

Мінімальними витратами виконавчого провадження є плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрати, пов`язані з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). В свою чергу, витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження, як виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно, в безумовному порядку, державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору (якщо його справляння передбачено Законом) та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, перелік яких визначений Інструкцією.

Враховуючи наведене, а також встановлення судом у даному рішенні правомірність відкриття державним виконавцем виконавчого провадження № 65025384, то останній був зобов`язаний винести постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що дає підстави зробити висновок про правомірність прийняття постанови від 02.04.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65025384.

Стосовно правомірності винесення постанов в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. від 02.04.2021 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадження № 65025384 та від 14.04.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадження № 65025384, суд вказує на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що державному виконавцю надано повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках.

Враховуючи наведене, постанови в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. від 02.04.2021 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадження № 65025384 та від 14.04.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадження № 65025384 винесені правомірно.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіної А.В. від 07.06.2021 року виконавче провадження № 65025384 зупинено відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходженням до відповідача інформації про оскарження ОСОБА_1 виконавчого документу та прийняття Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська позову до розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачу рішення Бабушкінького районного суду м. Дніпропетровська, винесеного в адміністративної справі № 932/2480/21 (провадження № 2а/932/66/21) за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДН № 019577 від 16.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП.

Судом також встановлено, що постановами в.о. начальника Солонянського районного відділу державної-виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перелигіною А.В. від 27.05.2021 року у виконавчому провадження № 65025384 внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо допущеної описки в даті народження боржника, а саме: замість дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено дату народження: 14.08.1977 та внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо допущеної описки в даті набрання рішенням законної сили, а саме: замість дата набрання рішенням чинності: 16.03.2021 зазначено дату набрання рішенням чинності: 26.03.2021.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Належних і достатніх доказів, які б свідчили про протиправність оскаржених постанов, позивач під час розгляду справи не надав. В свою чергу відповідач довів, що діяв правомірно, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення ДН № 019577 на момент здійснення державним виконавцем виконавчих дій набрала законної сили та судовим рішенням скасована не була.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини у даній справі, проаналізувавши приписи норм законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд зробив висновок, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню судом.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 34868045) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук