Вирок № 100432249, 19.10.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3107/20

Провадження № 1-кп/496/143/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Дигуляр А.С.

прокурорів - Богомолова Г.Ю., Прушинського В.Б., Бабіна О.Д., Атрощенко С.О.,

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Дячука П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження № 12020160000000451 від 17.04.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ганнівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2020 року приблизно о 19:00 год ОСОБА_2 грубо порушив пункти 2.3 б), 10.2, 34.1.1 «Правил дорожнього руху України», які зобов`язують водія: п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.10.2. «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає»; п. 34 ПДР «Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей».

Порушення виразились у тому, що в зазначений день та час, водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у світлий час доби, рухаючись за межами населеного пункту, по асфальтованому сухому покриттю автодороги «Об`їзна дорога», де організовано двосторонній рух та проїзна частина має по дві смуги руху у кожному напрямку, розділені між собою розділовою смугою, з боку с. Усатове Біляївського району в напрямку смт Авангард Овідіопольського району Одеської області. Під час руху по вказаній проїзній частині, водій ОСОБА_2 зупинився на правому узбіччі біля виїзду з автостоянки, розташованої на відстані 400 м від ресторану «Сакартвело» на території Біляївського району Одеської області. Після зупинки водій ОСОБА_2 уважним не був, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, перед виконанням маневру розвороту ліворуч, не переконався в безпеці, хоча зобов`язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, та в умовах необмеженої видимості приступив до виконання маневру розвороту ліворуч, перетинаючи суцільну лінію дорожньої розмітки, не надав дорогу транспортному засобу та допустив зіткнення з мотоциклом «Honda CBR 600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що здійснював прямолінійний рух в другому ряді з боку с. Усатове Біляївського району в напрямку смт Авангард Овідіопольського району Одеської області зі швидкістю близько 90 км/год. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми - розриву стінки тонкої кишки та її брижі, відриву сигмовидної кишки від її брижі, розриву стінки сечового міхура, гематоми лівої половини заочеревинного простору, перелому кісток тазу зі зміщенням (перелому бічних мас крижі, клубової кістки справа, розриву лонного симфізу, перелому обох сідничних кісток, перелому правої лонної кістки); закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці; закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці з відривом шиловидного відростку лівої ліктьової кістки; відкритого осколкового перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням; рваної рани правого стегна, які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог пунктів 2.3 б), 10.2, 34.1.1 «Правил дорожнього руху» знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнав. При цьому пояснив, що він 16.04.2020 року приблизно о 19:00 год їхав з с. Усатове Одеського району Одеської області у напрямку ПП «Два стовпи» на автомобілі «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з сином, як раптово йому стало погано та він зупинив зазначений автомобіль. Після того, як він продовжив рух, як раптово сталося зіткнення з потерпілим ОСОБА_1 . До приїзду швидкої допомоги він разом з сином намагався чимось допомогти потерпілому. Також вказав, що він тяжко хворіє, у нього діагностовано цукровий діабет і злоякісну пухлину, у зв`язку з чим йому і стало погано. На даний час він користується автомобілем сина, так як йому необхідно заробляти гроші на придбання ліків.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження та проходив курс лікування. Просив стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (далі ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай.») шкоду завдану його здоров`я у розмірі 87464,75 грн та моральну шкоду у розмірі 4373,23 грн., зазначивши що він з обвинуваченим дійшли згоди шо до виплати на його користь моральної шкоди у розмірі 150000 грн.

Цивільний відповідач ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай.» в судове засідання не з`явились, в матеріалах кримінальної справи наявна заява представника товариства, в якій він просив розглядати справу у його відсутність.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає ОСОБА_2 винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до досудової доповіді Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, оскільки він не становить потенційну небезпеку для суспільства. Уповноважений орган пробації вважає, що відносно ОСОБА_2 слід застосувати соціально-виховні заходи, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: виконання індивідуального плану заходів встановлених пробаційною програмою, які будуть спрямовані на вирішення криміногенних потреб.

При призначенні основного виду покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При наявності обставини, яка пом`якшує покарання та відсутності обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, з врахуванням позицій прокурора, потерпілого та захисту, які просили суд призначити обвинуваченому основний вид покарання в виді позбавлення волі з іспитовим строком випробування, також беручи до уваги той факт, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога не значиться, відповідно до Вимоги національної поліції України до кримінальної відповідальності не притягувався, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами, яке не є обов`язковим за санкцією ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд виходить з наступного.

Згідно з п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Розглядаючи питання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання, враховуючи обставини дорожньої - транспортної пригоди за його участі, наслідки, ставлення обвинуваченого до скоєного, відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про недоцільність застосовування відносно обвинуваченого покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого та те, що автомобіль є також джерелом його доходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 з необережності допустив порушення Правил дорожнього руху України, що стало наслідком заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, не перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Він відшкодував заподіяну моральну шкоду у розмірі 150 000 грн., що підтвердив у судовому засіданні потерпілий. Щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами потерпілий поклався на розсуд суду. Приймаючи до уваги викладене вище, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай.» матеріальної шкоди у розмірі 87464,75 грн та моральної шкоди у розмірі 4373,23 грн, суд приходить до наступного.

Між ТОВ «СК «Ю.Ес.Ай.» та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 117115982, терміном дії з 24.01.2020 року по 23.01.2021 року.

У зв`язку з наявністю вказаного полісу, відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у межах сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 117115982, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду життю та здоров`ю становить 260 000 грн. на одного потерпілого.

Згідно п.12.2 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст. 9 вказаного Закону України, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У зв`язку із лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (п.24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 26-1 вказаного вище Закону України страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Суд вважає, що оскільки потерпілим ОСОБА_1 документально підтверджено понесення витрат на лікування, у розмірі 87464,75 грн, цивільний позов в цій частині підлягає задоволенню. Виходячи з розміру матеріальної шкоди, суд вважає, що позовна заява потерпілого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 4373,23 грн також підлягає задоволенню (87464,75 грн*5% = 4373,23 грн). При цьому, суд виходить з того, що потерпілим були перенесені моральні страждання, фізичний біль. Задоволення вказаного позову відповідає меті інституту обов`язкового страхування встановленого Законом.

Процесуальні витрати, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 8825,76 грн.: 1307,52 грн. за проведення автотехнічної експертизи технічного стану систем керування та ходової частини автомобіля «Renault Kangoo» р/н НОМЕР_1 (висновок експерта №20-2325 від 17.06.2020 року); 1634,40 грн. за проведення автотехнічної експертизи технічного стану систем керування та ходової частини мотоцикла «Honda CBR 600» р/н НОМЕР_2 (висновок експерта №20-2324 від 17.06.2020 року); 3268,80 грн. за проведення трасологічної та транспортно - трасологічної експертизи обставин зіткнення автомобіля «Renault Kangoo» р/н НОМЕР_1 з мотоциклом «Honda CBR 600» р/н НОМЕР_2 (висновок експерта №20-2352/2353 від 16.06.2020 року); 2615,04 грн. за проведення автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобіля «Renault Kangoo» р/н НОМЕР_1 з мотоциклом «Honda CBR 600» р/н НОМЕР_2 (висновок експерта №20-3897 від 17.06.2020 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витрати, зазначені в обвинувальному акті, документально підтверджені у матеріалах кримінального провадження, тому їх слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, а щодо заходів кримінального провадження відповідно до ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 65 - 67, ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи і періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судових автотехнічних експертиз та транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 8825,76 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 87464,75 грн, а також моральну шкоду у розмірі 4373,23 грн.

Заходи кримінального провадження у виді арешту, застосовані ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року на автомобіль «Reno Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 скасувати.

Речовий доказ по справі: автомобіль «Reno Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.Л. Пасечник