Ухвала суду № 100430624, 20.10.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/8906/21

Провадження № 1-кс/205/1696/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, - ОСОБА_4 та її представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021041690000506 від 11 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2021 року до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого. В обґрунтування клопотання зазначено, що 11.06.2021 року до відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшли матеріали співробітників поліції про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює збут психотропної речовини "метамфетамін" за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а також на території Новокодацького району м. Дніпра.

За цим фактом 11.06.2021 року розпочато кримінальне провадження за №12021041690000506 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.10.2021 року ОСОБА_7 було затримано у порядку ст. ст. 40, 104, 131, 132, 207, 208-211, 213, 208 КПК України. Під час затримання було проведено обшук особистих речей в ході якого у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено наявний у неї мобільний телефон марки ZTE, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із встановленою Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «Водафон».

На підставі вищенаведеного та з метою повного і всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

Слідча у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з метою збереження речових доказів у вищевказаному кримінальному провадженні.

Особа, щодо майна якого вирішується питання про арешт, - ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення вказаного клопотання про арешт майна у зв`язку із його необґрунтованістю.

Вислухавши думку учасників судового засідання, які присутні у судовому засіданні, вивчивши подане клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12021041690000506 від 11 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Частиною 1 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з письмових матеріалів провадження, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

При цьому із матеріалів вказаного провадження вбачається наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно за своєю суттю відповідає критеріям, що встановлені кримінальним процесуальним законодавством для речових доказів кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про визнання речових доказів від 18 жовтня 2021 року майно зазначене слідчим у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021041690000506 від 11 червня 2021 року

Отже, вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. ст. 98, 167 КПК України, і за відповідної постанови слідчого від 18 жовтня 2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому метою застосування арешту в цьому випадку є збереження вказаного майна.

Оскільки щодо такого майна є підтверджені ризики втрати в подальшому шляхом приховання, відчуження, пошкодження чи знищення, то слідчий суддя вважає, що незастосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Тобто, необхідність у арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже існує можливість використання цього майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, слідчий у клопотанні довів необхідність арешту вказаного майна, достатність доказів, що вказують на підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з метою збереження речових доказів та враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на майно.

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021041690000506 від 11 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 18 жовтня 2021 року в ході обшуку особистих речей під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_7 , а саме на: мобільний телефон марки ZTE, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із встановленою Sim-карткою оператора мобільного зв`язку «Водафон».

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 20 жовтня 2021 року о 16 годині 50 хвилин.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

.