Ухвала суду № 100430525, 20.10.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2006/21

1-кс/0203/2470/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді Казак С.Ю.

при секретарі Биченковій Г.С.

за участю прокурора Скрипника Є.О.

адвоката Антонюк О.В.

підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Харченко Я.Є., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працевлаштованої, маючої на утриманні мати похилого віку, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62019170000000487,-

ВСТАНОВИВ:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000487, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за фактом того, що посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах суб`єкта підприємницької діяльності, під час проведення податкових перевірок протиправно не визначили податкові зобов`язання платника зі сплати податку на видобуток корисних копалин, що спричинило тяжкі наслідки, а також за складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до нього неправдивих даних.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

11.10.2021 року про підозру у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень було повідомлено ОСОБА_1 .

В наданому клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрювана та її захисник під час розгляду клопотання посилались на необгрунтованість підозри, відсутність та недоведеність прокурором наявності зазначених у клопотанні ризиків. З огляду на це, а також з урахуванням даних про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, працює, має на утримання мати з інвалідністю, своєчасно з`являлась до слідчого за викликами, просили відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосувавши більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Згідно ч.ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.

Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри, слідчий суддя враховує, що остання передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження особи.

Слідчий суддя враховує, що надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: службові записки, листування, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, висновок судової економічної експертизи, а також інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364,366 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у їх вчиненні ОСОБА_1 .

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що підозрюваній на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Таким чином, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні наслідки, зокрема, суворість передбаченого покарання, є факторами, що значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, вказані обставини, а також обізнаність підозрюваної про обставини кримінального провадження та особу свідків, інших підозрюваних, свідчать про наявність ризиків незаконного впливу на них, з метою зміни свідчень на користь підозрюваної.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Частиною 1 ст.181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Поряд з наявними ризиками, передбаченими п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які слідчий суддя визнає доведеними прокурором, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваної, зокрема: її вік, що остання раніше не судима, має постійне, зареєстроване місце проживання та роботи, позитивні характеристики підозрюваної за місцем проживання та колишнім місцем роботи, знаходження в неї на утриманні матері, що є людиною з інвалідністю ІІ групи; враховує своєчасну явку підозрюваної за викликами слідчого раніше.

Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваної, забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку останньої, є особисте зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, Харченко Я.Є., погодженого прокурором, про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 грудня 2021 року, поклавши на підозрювану протягом вказаного строку наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;

- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62019170000000487;

- не залишати межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя С.Ю.Казак