Рішення № 100429141, 19.10.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2509/21

РІШЕННЯ

іменем України

"19" жовтня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в якому вказувала, що 03 серпня 2020 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір №200803-22786-1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» надало позивачці на споживчі потреби кредит у розмірі 4 000 грн. зі строком користування протягом 30 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування (в разі порушення строків повернення кредиту – у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту).

09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1166, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором №200803-22786-1 від 03 серпня 2020 року, що утворилася за період з 09 вересня 2020 року по 25 лютого 2021 року, в загальному розмірі 23 216 грн., в тому числі 4 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 19 216 грн. простроченої заборгованості за відсотками, а також плати за вчинення виконавчого напису.

Проте вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а саме:

- без врахування того, що заборгованість не є безспірною ( ОСОБА_1 за період з вересня по грудень 2020 року погасила значну частину заборгованості за кредитним договором);

- з порушенням встановленого законом порядку (ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» не надало нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису необхідних, передбачених законом бухгалтерських документів, що б свідчили про наявність та розмір заборгованості, а також попередньо не надіслало боржнику повідомлення про наявність заборгованості з вимогою про необхідність виконання порушеного зобов`язання).

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

23 липня 2021 року представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову. При цьому у відзиві зазначав, що 03 серпня 2020 року між сторонами дійсно був укладений кредитний договір №200803-22786-1 (підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором), відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» надало позивачці на споживчі потреби кредит у розмірі 4 000 грн. зі строком користування протягом 30 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування (в разі порушення строків повернення кредиту – у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту). Оскільки позичальник не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 216 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4 000 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 19 216 грн. (яка є безспірною), а тому відповідач звернувся до нотаріуса з приводу вчинення виконавчого напису, надав останньому усі необхідні документи, що свідчать про наявність та розмір заборгованості. 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. був вчинений оспорюваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1166, що вчинений у повній відповідності з вимогами закону.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, проте останній надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача — ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи (відзиві) міститься заява про розгляд справи без його участі.

Треті особи без самостійних вимог — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М. в судове засідання не з`явилися, судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі учасників справи, оскільки матеріали справи містять усю необхідну інформацію для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом зі змісту позову, відзиву та матеріалів справи встановлено, що 03 серпня 2020 року між сторонами був укладений кредитний договір №200803-22786-1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» надало позивачці на споживчі потреби кредит у розмірі 4 000 грн. зі строком користування протягом 30 днів, а ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування (в разі порушення строків повернення кредиту – у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту).

09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1166, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором №200803-22786-1 від 03 серпня 2020 року, що утворилася за період з 09 вересня 2020 року по 25 лютого 2021 року, в загальному розмірі 23 216 грн., в тому числі 4 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 19 216 грн. простроченої заборгованості за відсотками, а також плати за вчинення виконавчого напису.

Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М.

Аналізуючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5 (далі - Порядок).

Зокрема, згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (п. 3.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника. У цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій (п.п. 5.1, 5.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса (п.п. 7.1, 7.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (п. 7.6 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій). Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За результатами аналізу норм вищенаведених нормативних актів можна дійти висновків, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи, зокрема оспорюваного виконавчого напису вбачається, що ним підтверджено право ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на стягнення заборгованості за кредитним договором №200803-22786-1 від 03 серпня 2020 року, в тому числі за (договірними) процентами, що утворилася за період з 09 вересня 2020 року по 25 лютого 2021 року, тобто поза межами строку дії договору та встановленого договором строку кредитування. Докази узгодження сторонами продовження строку дії кредитного договору та строку кредитування (пролонгації договору за визначеною ним процедурою) матеріали справи не містять та нотаріусу не надавалися.

В той же час, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За встановлених обставин, підтверджена виконавчим написом заборгованість за простроченими процентами є спірною, що свідчить про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону.

В іншій частині доводи позову не приймаються судом до уваги, а саме в частині:

-сплати позичальником значної частини заборгованості в добровільному порядку, оскільки ці доводи жодним чином не підтверджені;

-ненадання ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису необхідних, передбачених законом бухгалтерських документів, що б свідчили про наявність та розмір заборгованості, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи (а.с. 64 (зворотна сторона));

-того, що стягувач попередньо не надіслав боржнику повідомлення про наявність заборгованості з вимогою про необхідність виконання порушеного зобов`язання, оскільки таке зобов`язання виникає лише у іпотекодержателя в разі ініціювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (п.п. 2.3 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку) та не є необхідним у разі реалізації права кредитодавця на стягнення заборгованості).

За встановлених судом обставин, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 362 грн. (908 грн. за подачу позову + 454 грн. за подачу заяви про забезпечення позову).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та зареєстрований в реєстрі за № 1166, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором №200803-22786-1 від 03 серпня 2020 року (укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація»), що утворилася за період з 09 вересня 2020 року по 25 лютого 2021 року, в загальному розмірі 23 216 (двадцять три тисячі двісті шістнадцять) гривень, в тому числі:

-4 000 (чотири тисячі) гривень простроченої заборгованості за кредитом;

-19 216 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять) гривень простроченої заборгованості за відсотками, а також плати за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, офіс 520; код ЄДРПОУ 41146462) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв