Рішення № 10042403, 15.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 4/17/08-НР

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агротон”

73000, м.Херсон, вул. 49 Гвардейської дивізії, 31, кв. 68

Адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 3, кв. 70

до відповідача:Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_3

ІІІ-особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, 01035, м. Київ, вул. Комінтерну, 30.

про розірвання договору купівлі-продажу майна від 06.04.07 року.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не зявився ;

Від відповідача: не зявився;

Від ІІІ особи: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом розірвати договір купівлі-продажу майна від 06.04.07 року у наступному складі: літера Л- складське приміщення площею 468,40 м.кв., літера-А приміщення №9,10,11,12,13,14,15,18,20,21,22 загальною площею 220,40 м.кв, частина коридору загального користування №4 площею 53,10 м. кв., сходи №17 площею 20,90 м. кв., тамбурне приміщення №16 площею 1,8 кв.м., комора №19 площею 2,0 м. кв., частина огорожі №17 довжиною 210,5 м.кв., частина автостоянки №1 площею 2138,80 м.кв. майнового комплексу розташованого за адресою: Херсон, Бериславське шосе, 44-а.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм ч. 2 ст. 651, ст.ст. 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що згідно п.2.1 договору відповідач був зобовязаний сплатити за придбане майно 200000,00 грн. в строк до 10 квітня 2007 року, але в обумовлений договором строк відповідач оплату за придбане майно не здійснив.

Відповідач у відзиві (вх.№ 3584 від 04.03.08р.) просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що за вказаним договором розрахунки мали відбутися до 10.04.07р. На виконання вказаної умови договору, відповідачем в готівковому порядку було передано позивачу 350000 грн., які включали як суму по договору так і всі необхідні витрати повязані з укладенням договору, включаючи компенсації за податки.

Представник ІІІ особи без самостійних вимог в судовому засіданні 15.06.10р. повідомив усно, що підтримує позицію відповідача, розірвання договору купівлі-продажу від 06.04.07р. не бажає, отже виступає на стороні відповідача.

Також, представник ІІІ особи підтвердив той факт, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсон від 24.07.09 року по справі №2-3012/09 позов ТОВ НВФ «Агротон»до ПП ОСОБА_1, АТ «Сведбанк», приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки №1706 від 13.04.2007року укладеного між ПП Шпак та АТ «Сведбанк»задоволено, суд зазначений договір іпотеки визнав недійсним та скасував його.

Додатково, представник ІІІ-особи проінформував господарський суд про залишення без змін апеляційною інстанцією вищевказаного судового рішення.

Фактично, з вищенаведених причин, підстава іпотечний договір від 13.04.07 року, за якою Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.09р. справу №4/17/08 було направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції не може на сьогоднішній час виступати предметом розгляду даної справи.

За таких обставин представник ІІІ-особи в судовому засіданні 15.06.10р. письмових мотивацій по суті спору суду не надав. Водночас зазначив, що не має мотивацій оскільки договір іпотеки від 13.04.07року на сьогоднішній час визнано недійсним.

Як позивач так і відповідач своїх представників в судове засідання 15.06.10р. не направили, хоча про час і місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином, про що свідчать: як судова ухвала з відміткою на зворотній стороні про направлення її всім учасникам судового процесу 25.05.2010 року так і поштові повідомлення з підписами та датами отримання учасниками вказаної судової ухвали.

Так, наприклад Товариству з обмеженою відповідальністю «НВФ «Агротон», за поштовим повідомленням №5400111709650 було вручено ухвалу суду від 25.05.10р. 01 червня 2010р.

Отже, з наведених підстав не підлягає задоволенню клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи з причин неналежного повідомлення останнього про дату засідання.

Враховуючи вищезазначене, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника ІІІ особи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

06.04.07р. між сторонами було укладено договір купівлі продажу майна № ВЕК 551672, зареєстрований у реєстрі за № 1585, розташованого за адресою: м. Херсон, Бориславське шосе, 4-а, у наступному складі: літера Л складське приміщення площею 468,40 кв.м., літера А приміщення № 9,10,11,12,13,14,15,18,20,21,22 загальною площею 220,40 кв.м., частина коридору загального користування № 4 площею 53,10 кв.м, сходи № 17 площею 20,90 кв.м, тамбурне приміщення № 16 площею 1,80 кв.м, комора № 19 площею 2,0 кв.м, частина огорожі № 17 довжиною 210,5 кв.м, частина автостоянки № 1 площею 2138,80 кв.м майнового комплексу.

Згідно п. 3.1 договору, позивач повинен був протягом календарного дня після підписання договору передати відповідачу визначене майно.

Як свідчить акт прийому-передачі, 06.04.07року позивач виконав свої зобовязання за договором, а саме - передав майно відповідачу за вказаним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача 200000,00 грн. оплати за вищевказане майно строком до 10.04.07 р.

В підтвердження оплати вищевказаної суми відповідач надав розписку директора ТОВ “Агротон” ОСОБА_5 від 10.04.07, яка на думку відповідача підтверджує виконання ним своїх зобов'язань за договором, а саме отримання ТОВ “Агротон” 350000 грн.

Позивач же стверджує, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором від 06.04.07р.купівлі продажу майна, розташованого за адресою: м. Херсон, Бориславське шосе, 4-а, у строк до 10.04.07р. не розрахувався, тому на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України просить суд розірвати вказаний договір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В разі невиконання умов договору, договір відповідно до ст.651 ЦК України може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Матеріали справи свідчать, що Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.10.07 р. по справі №14/143-ПН-07 за участю ПП ОСОБА_1 та ТОВ НВФ „Агротон” встановлено той факт, що розписка від 10.04.07 р. не є належним доказом сплати відповідачем ПП ОСОБА_1 суми у розмірі 200000 грн., оскільки, згідно висновку від 31.08.07р. № 6694/03 криміналістичної експертизи, проведеною Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис у зазначеній розписці не відповідає вказаній даті. Орієнтований час здійснення підпису від імені ОСОБА_6 початок 2006 року (лютий-березень).

Крім того, в договорі купівлі продажу № ВЕК 551672 відсутні посилання на здійснення авансової оплати, навпаки п. 2.1 договору передбачає послідуючу оплату.

Вищезазначене рішення господарського суду Херсонської області від 15.10.07 р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.01.08 р. залишено без змін і вищезазначений факт не спростовано.

Відповідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, той факт, що розписка від 10.04.07 р. не є належним доказом сплати відповідачем ПП ОСОБА_1 суми в розмірі 200000 грн. є доведеним та згідно з вимогами ст.35 ГПК України не потребує доведення знову.

Наявні матеріали даної справи також свідчать про те, що розписка від 10.04.07 р. надана відповідачем, не є належним доказом сплати ПП ОСОБА_1 200000 грн. за договором купівлі-продажу від 06.04.07 р., оскільки по-перше: умовами цього договору передбачений безготівковий порядок розрахунків; по-друге: навіть якщо й розрахунок здійснюється готівкою, то відповідно із положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.04 р. №637, ПП ОСОБА_1 повинен був надати в якості доказу сплати 200000 грн. квитанцію позивача, засвідчену відбитком печатки ТОВ НВФ „Агротон” та підписом головного бухгалтера; по-третє: сума, зазначена в розписці від 10.04.07 р. з посиланням на договір купівлі-продажу від 06.04.07 р. значно перевищує узгоджену суму за цим договором і цей договір не передбачає ніяких додаткових оплат у вигляді витрат по оформленню угоди та сплати всіх необхідних платежів.

Отже, відсутність оплати відповідачем за придбаний обєкт в сумі 200000,00 грн. є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала таку пропозицію, у двадцятиденний термін після її отримання повідомляє другу сторону про результати розгляду пропозиції. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду у разі недосягнення сторонами договору згоди щодо його розірвання або у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу.

Наданий позивачем лист від 11.01.08р. та поштова квитанція від 15.01.08р. свідчать, що позивачем були виконані вимоги ст. 188 ГК України щодо надіслання відповідачу пропозицій про розірвання договору. До речі, відповіді на даний лист позивач не отримав.

Копія конверту та лист від 11.02.08р., надані відповідачем не спростовують факту надіслання пропозицій листом від 11.01.08р. за поштовою квитанцією від 15.01.08р., оскільки, на конверті не можливо встановити дату штемпелю поштового відділення та відсутні докази, що саме ця вимога знаходилась в цьому конверті.

Також, обрання певного засобу правового захисту позивачем, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення договором або законом досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Щодо акту звірки між сторонами, то він не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки, не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, не містить дати його складання, номерів договорів, платіжних документів та інших документів первинного бухгалтерського обліку, передбачених ч.2 ст.9 Закону.

Посилання відповідача на ч.3 ст. 692 ЦК України теж не обґрунтовані, оскільки, згідно ст. 16 ЦК України позивач вправі сам обирати спосіб захисту свого порушеного права.

Суд не погоджується із доводами представника відповідача що два вищевказаних документа підтверджують факт оплати відповідачем 350000 грн., так як обидва документа не містять дат їх складання, а тому неможливо встановити складені вони до 10.04.07 р.(дата розписки), або після цієї дати, а відповідно із цим неможливо встановити повинен бути зазначений в акті звірки борг ОСОБА_1 у сумі 200000 грн., або ні.

Таким чином, вказані документи також не можуть бути належними доказами сплати відповідачем 350000 грн., тому що у зворотньому випадку висновок суду ґрунтувався би на припущеннях.

Таким чином, виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Розірвати договір купівлі-продажу майна від 06.04.07р. № ВЕК 551672, у наступному складі: літера Л складське приміщення площею 468,4 кв.м., частина огорожі № 7 довжиною 210,5 м, частина стоянки для автомашин № 1 площею 2138,80 кв.м; в літ. А приміщення № 9,10,11,12,13,14,15,18,20,21,22 загальною площею 220,4 кв.м; тамбур № 16 площею 2,5 кв.м; кладова № 19 площею 1,8 кв.м; сходи № 17 площею 20,9 кв.м; частина коридору загального користування приміщення № 4 площею 53,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, №44-а.

2. Cтягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Агротон” ( вул. 49 Гвардейської дивізії, 31, кв. 68, м. Херсон, код ЄДРПОУ 24946259, п/р 260091550 в ХОД АППБ “Аваль”, МФО 352093) 85 грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Наукова-виробнича фірма “Агротон” ( вул. 49 Гвардейської дивізії, 31, кв. 68, м. Херсон, код ЄДРПОУ 24946259, п/р 260091550 в ХОД АППБ “Аваль”, МФО 352093) з Державного бюджету України 17 грн. надмірно сплачених за розгляд позовної заяви, про що видати відповідну довідку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя