Ухвала суду № 100423339, 20.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

м. Київ

20.10.2021справа №910/14916/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454; далі - Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Кристал» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64; ідентифікаційний код 42176498; далі - Товариство)

про надання тлумачення пунктам 6.1 і 6.2 договору від 28.02.2020 №345/01/20

зі справи №910/14916/21

за позовом Товариства

до Підприємства

про стягнення 6 498 754,34 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства: 5 338 107,25 грн. основного боргу, що утворився в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 28.02.2020 №345/01/20 (далі - Договір); 607 230,67 грн. пені; 373 667,51 грн. штрафу та 179 748,91 грн. 3% річних, а всього 6 498 754,34 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 28.02.2020 Товариством (продавець) та Підприємством (покупець) укладено Договір, відповідно до якого виробник за «зеленим» тарифом продає електричну енергію, а покупець - купує всю відпущену електричну енергію здійснює її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок);

- сторони підписали акти купівлі-продажу електроенергії: від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 2 071 996,62 грн. (з ПДВ); 31.05.2020 за травень 2020 року - 1 612 658,86 грн. (з ПДВ); 30.06.2020 за червень - 1 760 046,10 грн. (з ПДВ); 31.07.2020 за липень - 2 073 606,91 грн. (з ПДВ);

- Товариство направляло відповідачу електронними листами підписані зі своє сторони акти купівлі-продажу відпущеної електроенергії: 07.05.2020 за квітень; 05.06.2020 за травень; 06.07.2020 за червень; 07.08.2020 за липень;

- відповідач не виконав грошове зобов`язання за Договором у повному обсязі, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в частині оплати поставленої позивачем електроенергії у період з квітня по липень 2020 року включно, а саме: за квітень - на суму 111 325,53 грн.; за травень - на суму 1 530 477,18 грн.; за червень - на суму 1 692 569,73 грн.; за липень - на суму 2 003 734,81 грн., а всього 5 338 107,25 грн.;

- за прострочення виконання зобов`язань за Договором позивачем нараховано 607 230,67 грн. пені; 373 667,51 грн. штрафу та 179 748,91 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.10.2021.

Підприємство 18.10.2021 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог, оскільки: позивачем не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до положень пункту 10.4 Порядку; позивачем не доведено дату отримання відповідачем актів купівлі-продажу, підписаних Товариством; джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов`язані з оплатою приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) послуг Підприємства, проте Компанією не було здійснено розрахунків в повному обсязі, що і унеможливлює здійснення Підприємством розрахунків з виробником електроенергії; розрахунок штрафних санкцій та 3% річних здійснено з порушенням методики розрахунку.

19.10.2021 Підприємство подало суду зустрічну позовну заяву до Товариства про надання тлумачення пунктам 6.1 і 6.2 Договору, а саме чи обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що умови Договору щодо вирішення можливих суперечок між сторонами трактуються неоднозначно.

Також 19.10.2021 Підприємство подало суду заяву про поновлення процесуального строку на подачу зустрічного позову, мотивовану введенням на території України карантинних обмежень.

Частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень господарським судом міста Києва зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку, з огляду на що, ухвалу господарського суду міста Києва від 16.09.2021 про відкриття провадження у даній справі було надіслано на електронну адресу Підприємства kanc-gp@gpee.com.ua, крім того, копію вказаної ухвали було надіслано Товариством на адресу місцезнаходження Підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Ухвалу суду від 16.09.2021 було отримано Підприємством 27.09.2021, що підтверджується інформацією з офіційного сайту акціонерного товариства «Укрпошта» та самим Підприємством.

Тобто 01.10.2021 є останнім днем для подання Підприємством відзиву на позов.

Проте Підприємством так і не наведено у заяві причин пропуску строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Наявність же карантинних обмежень не перешкоджає учаснику справи подати відповідні документи у встановлений судом строк.

Разом з тим, частиною другою статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Обставини, які свідчать про взаємну пов`язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв`язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини третьої статті 162 ГПК України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на частину шосту статті 180 ГПК України.

Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Підприємством умов Договору в частині розрахунків за придбаний ним газ.

В той же час, зустрічний позов мотивовано нерозумінням Підприємством пунктів 6.1 і 6.2 Договору в частині встановленого даними пунктами Договору порядку вирішення спорів між сторонами.

Проте нерозуміння Підприємством умов Договору жодним чином не впливає на наявність у останнього зобов`язань за ним щодо оплати поставленого йому Товариством газу.

Тобто первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язаними між собою, а вирішення зустрічного позову жодним чином не впливає на первісні позовні вимоги.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої і другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Водночас, Підприємство заявляючи позовні вимоги про тлумачення змісту Договору, фактично порушує питання щодо встановлення судом законодавства, котрим регулюються правовідносини, які склалися між сторонами Договору, та факту відповідності цього договору вимогам чинного законодавства, що суперечить законодавчо визначеним правилам тлумачення змісту правочину.

Частиною шостою статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Керуючись статтями 119, 118, 180, 162, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернути державному підприємству «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454).

Копію зустрічної позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набрала законної сили 20.10.2020 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Марченко