Рішення № 100416138, 18.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/11608/20

Провадження № 2/201/1152/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла сформована в системі "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал" (треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. №3-11).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.12.2020р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. №100).

11.12.2020р. на адресу відповідача та третіх осіб були надіслані позовна заява з доданими до неї документами разом з ухвалою про відкриття провадження.

Повторно 10.03.2021р. на адресу відповідача була надіслана позовна заява та копія ухвали про відкриття провадження.

Згідно відміток на поштових повідомленнях, які повернулися до суду протягом лютого - травня 2021р., відповідач отримав документи суду 15.03.2021р., а треті особи відповідно - 23.01.2021р. та 14.04.2021р.

З огляду на те, що у встановлені судом строки відзив відповідача та письмові пояснення третіх осіб до суду не надійшли, ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 07.06.2021р. вирішено перейти до розгляду цивільної справи відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №110).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що у травні 2019р. з листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. йому стало відомо, що 13.05.2019р. відкрито виконавче провадження №59098221 на підставі виконавчого напису №441 від 11.04.2019р., виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., про стягнення з позивача на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 50 999,98 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису, не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність заборгованості за кредитним договором, а в свою чергу, приватний нотаріус не перевірив надані йому для вчинення напису документи, отже, вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Крім того, напис вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений, а з дня виникнення вимоги минуло більше трьох років. Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано, що пункт 2 Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999р. на час вчинення виконавчого напису 11.04.2019р. був визнаний судом нечинним, згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка набрала законної сили, тобто, виконавчий напис вчинено в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі не нотаріально посвідченого кредитного договору, а приватний нотаріус керувався нечинними положеннями закону. Позивач зазначив, що ТОВ "Вердикт Капітал" не було надано нотаріусу належних документів переходу прав вимоги до відповідача за договором факторингу, які належали первісному кредиту ПАТ "Альфа-Банк" за кредитним договором №490900795 від 22.03.2011р. укладеного з позивачем. Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №441, який було вчинено 11.04.2019р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 50 999,98 грн., а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

В судове засідання 22.07.2021р. з`явилася представник позивача - адвокат Кононенко О.Р. (діє на підставі договору про надання правової допомоги №26 від 07.12.2020р. та ордера від 07.12.2020р. серія АЕ №1046751 - а.с. №94-96), представник відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" та треті особи в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток (а.с. №114, 115, 125, 126).

18.10.2021р. від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кононенко О.Р. до суду надійшла заява, в якій представник зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Адвокат Кононенко О.Р. заперечувала проти заочного розгляду справи, оскільки відповідач та треті особи належним чином були повідомлені про розгляд справи, про причини неявки суд не сповістили (а.с. № 134).

В судове засідання 18.10.2021р. представник відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" та треті особи не з`явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток, про що в матеріалах справи містяться письмові докази (а.с. №127-130), про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, а також не скористалися правом на надання суду письмового відзиву на позов, пояснень та доказів на їх обґрунтування.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, а також заяву представника позивача, суд розглянув справу 18.10.2021р. відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю усіх сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Підстав для ухвалення у справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, а саме відсутня згода представника позивача на ухвалення судом заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

22.03.2011р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа-Банк" був укладений кредитний договір №490900795, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 37 444,04 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 39,90% річних з датою повного повернення кредиту 23.03.2015р. Також, 22.03.2021р. сторонами підписано Додаток № 1 до кредитного договору, що містить Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Зазначеним графіком встановлено суму щомісячного платежу за кредитом, що включає суму кредиту та відсотків (а.с. № 78-79, 82-85).

28.01.2019р. між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "ВЕСТА" укладено договір факторингу №2019-1АБ/ВЕСТА, згідно якого клієнт відступає фактору право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісії, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с. №52-61).

Згідно п.2.3. договору, право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 договору сторони підписують акт приймання-передачі Реєстр боржників, за формою встановленою в Додатку №2 до договору.

Згідно п.4.2 договору, фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги у розмірі 2 056 702,39 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок клієнта відкритого в АТ "Альфа-Банк" в дату підписання договору.

29.01.2019р. між ТОВ "Фінансова компанія "ВЕСТА" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу №29-01/19/1, згідно якого клієнт відступає фактору право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісії, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с. №65-74).

Згідно п.2.3. договору, право вимоги вважається відступленим новому кредитору з дати підписання даного договору, але не раніше дати здійснення повної оплати новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 цього договору. В дату підписання даного договору, після здійснення повної оплати новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 договору сторони підписують акт приймання-передачі Реєстр Боржників за формою встановленою в Додатку №2 до договору.

Згідно п.4.2 договору, новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження первісному кредитору грошові кошти і сплатити первісному кредитору ціну прав вимоги в розмірі 10 585 000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора відкритого в АТ "Альфа-Банк".

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.516 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.04.2019р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі № 441, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вертикт Капітал" заборгованості за кредитним договором №490900795 від 22.03.2011р. у розмірі - 50 099,98грн., з яких: заборгованість за кредитом - 18 340,92 грн., заборгованість по відсоткам - 6 739,57 грн., пеня - 25 019,49 грн. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України "Про нотаріат" у розмірі 900 грн. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 16.01.2019р. по 25.03.2019р. (а.с. №17-18, 92-93).

13.05.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження № 59098221 з примусового виконання виконавчого напису №441 виданого 11.04.2019р. (а.с.№12).

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції від 04.02.2019р.) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону (в редакції від 04.02.2019р.) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Між тим, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018р. у справі N 61-10285св18.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Судом встановлено, що в матеріалах справи по вчиненню виконавчого напису від 11.04.2019р., реєстровий №441, яка булла надана приватним нотаріусом Кондратюком В.С. на заяву позивача, відсутні письмові докази, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази належного розрахунку новими кредиторами (оплати встановленої ціни договору) за укладеними договорами факторингу, підписаних актів приймання-передачі Реєстр Боржників, а тому у приватного нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними та новим кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" який, як стягував, звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису, надано повний перелік документів на підтвердження переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Крім того, враховуючи, що строк повернення за кредитним договором встановлено - 23.03.2015р., отже на дату вчинення напису 11.04.2019р., з дня виникнення вимоги минуло більше трьох років, а тому приватний нотаріус повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17 .

З тексту оспорюваного виконавчого напису №441 від 11.04.2019р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа №826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/19), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. №662 до Переліку змін, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Кредитний договір № 490900795 від 22.03.2011р., який було укладено між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 в простій формі, нотаріально не посвідчений, а тому подана стягувачем для вчинення виконавчого напису копія договору не відповідав вимогам Переліку.

Отже, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису №441 від 11.04.2019р. не врахував, що станом на 11.04.2019р. постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які нотаріально не посвідчені, є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат", за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №441 від 11.04.2019р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80коп. (а.с.№ 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", правовою позицією ВСУ від 05.07.2017р. у справі за №6-887цс17, постановами Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц, від 10.10.2018р. у справі N 61-10285св18, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем 11.04.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №441, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором №490900795 від 22.03.2011р. у розмірі 50 099 грн.98коп., з яких: заборгованість за кредитом - 18 340 грн.92коп., заборгованість по відсоткам - 6 739 грн.57коп., пеня - 25 019 грн.49коп., а також витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України "Про нотаріат" у розмірі 900 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн.80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.