Вирок № 100413687, 19.10.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.10.2021 227/4352/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю:

прокурора Загубигорілко М.А.

потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Акінчиної І.Г., Макєєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Україна, Донецька область, м.Добропілля, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, є особою з інвалідністю з дитинства, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

06.10.2011 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч.2,3 ст. 185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; 17.12.2012 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 07.12.2012 року звільнено від відбування покарання умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік 5 місяців 20 днів;

14.02.2014 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 21.09.2018 року звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям покарання;

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Україна, Донецька область, м.Артемівськ, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, мешкаючий та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:

08.10.2012 року вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

14.03.2019 року вироком Приморського районного суду міста Маріуполя за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу; 02.10.2019 ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області покарання у вигляді штрафу замінено на покарання у вигляді громадських робіт строком 70 годин,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будучи раніше судимі за корисливі злочини, в період не знятої та непогашеної судимості, на шлях виправлення не стали та знову, вчинили кримінальні правопорушення за таких обставин.

18.10.2019 року близько 03 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 , маючи намір на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_1 , не розподіляючи ролей, вирішили його викрасти.

Проникнувши на територію домоволодіння через хвіртку та знявши скло вікна вищевказаного будинку, ОСОБА_2 , через вказаний віконний отвір, проник у середину будинку та відкрив вхідні двері через які ОСОБА_3 потрапив у будинок. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи мету власної наживи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повторно, таємно викрали телевізор Changhong LED32E6300 з серійним номером G917R40000415156, вартістю 3579,00 грн.

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, останні з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись їм на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 3579,00 грн.

Крім того, продовжуючи свою незаконну діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 18.10.2019 року близько 21.00 годин, маючи намір на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи, що за адресою: АДРЕСА_4 знаходиться майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: мікрохвильова піч марки «Sаmsung», моделі «ME712KR» та бензинова пила ланцюгова марки «GoodLuck», моделі «GL4500M», вирішили його викрасти.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, переслідуючи мету власної наживи, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не розподіляючи між собою ролей, через хвіртку проникли на територію домоволодіння та через вхідні двері вказаного домоволодіння проникли у приміщення будинку, звідки таємно, повторно викрали мікрохвильову піч марки «Sаmsung», моделі «ME712KR», вартістю 1116 гривень 00 копійок та ланцюгову пилу марки «GoodLuck», моделі «GL4500M», вартістю 1400 гривень 00 копійок.

Заволодівши майном та отримавши його у своє повне розпорядження, останні з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2516,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі, обставини вчинення ним правопорушення не оспорював і суду пояснив, що 18.10.2019 року він разом з ОСОБА_3 , вночі, з будинку де мешкає ОСОБА_1 , який є їх спільним знайомим, викрали телевізор, зазначеної в обвинувальному акті марки та моделі. До будинку він потрапив через вікно та після чого відкрив зсередини двері, через які до приміщення будинку потрапив ОСОБА_3 . Вказаний телевізор вони, вранці, м.Красноармійськ заклали в ломбарді «Благо» за 1300,00 грн, а гроші програли в ігрові автомати в ігровому клубі біля залізничного вокзалу. В той же день, приблизно в 17.00-19.00 годин вони знов повернулися до будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 . Оскільки їм потрібні були кошти вони зайшли до вказаного будинку, двері якого були відчинені і вдома нікого не було, і викрали з нього мікрохвильову піч та бензопилу (марку та модель вказаних речей, зазначених в обвинувальному акті не оспорював). Вказані речі вони продали брату ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_4 , якому не було відомо про їх крадіжку. Під час вчинення крадіжок вони обидва були в стані алкогольного сп`яніння. Вказував, що він розкаюється у вчиненому. Потерпілому шкоду відшкодував шляхом купівлі останньому нового телевізору. Просив не позбавляти його свободи.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі, обставини вчинення ним правопорушення не оспорював. Суду пояснив, що викрадення майна ОСОБА_1 дійсно вчинив він та ОСОБА_2 . Деякі обставини він не пам`ятає, оскільки був у стані алкогольного сп`яніння, але пояснення ОСОБА_2 не оспорював. Зазначив, що 18 жовтня 2019 року вночі вони з будинку ОСОБА_1 викрали телевізор, мікрохвильову піч та бензопилу. ОСОБА_2 потрапив до приміщення будинку через віконний отвір та відчинив йому двері зсередини. Викрадені речі вони ховали біля будівництва, що знаходиться біля магазину «АТБ» в м.Добропілля. Телевізор вони на таксі відвезли до м.Красноармійськ, де заклали його в ломбард. Мікрохвильову піч та бензопилу, на наступний день, вони продали його брату - ОСОБА_4 . Виручені кошти вони пропили та програли на ігрових автоматах. Зазначив, що розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати.

Крім визнання вини обвинуваченими, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами дослідженими в суді.

Показами потерпілого ОСОБА_1 , який суду пояснив, що в жовтні 2019 року, від дружини він дізнався про крадіжку майна з їх житла за адресою АДРЕСА_4 , а саме телевізора, мікрохвильової печі та бензопили. З приводу крадіжки вони звернулися до поліції. На теперішній час він претензій до обвинувачених не має, оскільки бензопилу та мікрохвильову піч йому повернули працівники поліції, а ОСОБА_2 купив йому новий телевізор. Також суду пояснив, що викрадені речі належать йому, але договір купівлі-продажу на викрадений телевізор оформлювався на його співмешканку ОСОБА_5 , якій він давав кошти на придбання зазначеного телевізору.

Показами свідка ОСОБА_5 з яких встановлено, що вона є співмешканою потерпілого, з яким вони мешкають однією сім`єю, мають спільний побут за адресою АДРЕСА_4 . Восени 2019 року вона прийшла додому та побачила, що двері будинку були відкриті, що взагалі їм не властиво. Потім вона побачила, що з будинку пропали телевізор, мікрохвильова піч та бензопила. Вона подзвонила ОСОБА_1 та викликала поліцію. Зазначила, що їх домоволодіння має огорожу, двері будинку, коли вони уходять завжди зачиняються на ключ. Також зазначила, що викрадений телевізор був куплений на кошти чоловіка.

Витягом з ЄРДР № 12019050230001399 від 19.10.2020 року, який свідчить, що 19.10.2019 року було порушено кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 за фактом викрадення його майна з будинку за адресою АДРЕСА_4 , шляхом таємного проникнення до приміщення будинку.

Заявою ОСОБА_1 від 19.10.2019 року, в якій останній просив прийняти заходи до невідомого, який в період часу з 16 по 19 жовтня 2019 року, шляхом пошкодження вікна будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , таємно викрав належне йому майно, спричинивши матеріальну шкоду на суму 10000,00 грн.

Протоколом огляду місця події від 19.10.2019 року відповідно до якого оглянуте місце події, яким є територія домоволодіння та домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 .. На час огляду встановлено відсутність пошкоджень на дверях. В житловій кімнаті, над дитячим ліжком виявлено вікно, яке на час огляду має пошкодження, а саме відсутне скло. В ході огляду з віконної рами, на внутрішньому її боці були виявлені видбитки пальців рук, але вказані відбитки під час огляду не вилучались.

Договором купівлі-продажу телевізор Changhong LED32E6300 з серійним номером G917R40000415156, за яким покупцем даного товару є ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що вказаний телевізор був куплений на кошти потерпілого, але оформлений на її ім.»я 02.08.2019 року, що також підтверджується фіскальним чеком на суму 3699,00 грн.

Заявою ОСОБА_4 від 21.10.2019 року про видачу працівникам поліції мікрохвильової печі марки Самсунг та бензопили марки GL4500M, які він придбав у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Протоколом огляду предмета від 21.10.2019 року, відповідно до якого в присутності ОСОБА_4 були оглянуті видані ним речі, а саме: мікрохвильова піч в корпусі білого кольору марки «Samsung» з наявними пошкодженнями на корпусі справа (вм`ятини) та наявною інформаційною табличкою (Samsung моделі «ME712KR», сентябрь 2012), що перебуває в робочому стані; бензопила марки GL4500M в корпусі червоного кольору на якому міститься табличка з написом латинським літерами, без пошкоджень в робочому стані.

За висновком товарознавчої експертизи № 2/20-1014 від 04.11.2019 року вартість мікрохвильової печі «Samsung» моделі МЕ712КР в корпусі білого кольору складає 1116,00 грн, а вартість бензинової ланцюгової пили торгової марки «GoodLuck», моделі «GL4500M» - 1400,00грн.

Протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 08.11.2019 року відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_1 , серед чотирьох знімків для впізнання з зображенням бензопил в корпусах червоного кольору на знімку під № 1 впізнав викрадену у нього бензопилу.

Протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 08.11.2019 року відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_1 , серед чотирьох знімків для впізнання із зображеннями мікрохвильових печей в корпусах білого кольору на знімку під № 4 впізнав викрадену у нього з приміщення будинку за адресою АДРЕСА_4 мікрохвильову піч.

Розпискою ОСОБА_1 від 23.11.2019 року підтверджується факт отримання від працівників поліції мікрохвильової печі «Samsung» моделі МЕ712КР та бензопили торгової марки «GoodLuck», моделі «GL4500M».

За висновком товарознавчої експертизи № 2/20-694 від 15.10.2019 року вартість телевізору торгової марки Changhong LED32E6300 складає 3579,91 грн.

Протоколом проведенням слідчого експерименту від 30.10.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з якого вбачається, що останній вказав на місце вчинення кримінального правопорушення, а саме будинок АДРЕСА_4 , показав яким чином потрапив на територію домоволодіння та у приміщення будинку, розташування викрадених речей та відтворив обставини подій, які відбувалися у вказаному будинку 18.10.2019 року.

Протоколом проведенням слідчого експерименту від 30.10.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з якого вбачається, що останній вказав на місце вчинення кримінального правопорушення, а саме будинок АДРЕСА_4 , показав яким чином потрапив на територію домоволодіння та у приміщення будинку, розташування викрадених речей та відтворив обставини подій, які відбувалися у вказаному будинку 18.10.2019 року.

Протоколом проведенням слідчого експерименту від 30.10.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Акінчиної І.Г., з якого вбачається, що останній вказав на місце вчинення кримінального правопорушення, а саме будинок АДРЕСА_4 , показав яким чином потрапив на територію домоволодіння та у приміщення будинку, розташування викрадених речей та відтворив обставини подій, які відбувалися у вказаному будинку 18.10.2019 року.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, які знайшли своє підтвердження дослідженими доказами, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчинені вищевказаних злочинів доведена повністю і їх дії, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх кількість, особи обвинувачених, наслідки, що настали, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачені скоїли тяжкі злочини, є особами, які мають не зняті та непогашені судимості за злочини проти власності.

ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2004 року з діагнозом вживання летючих речовин зі шкідливими наслідками та у лікаря психіатра. На військовому обліку ОСОБА_3 не перебуває. Дані що характеризують ОСОБА_3 в побуті відсутні, оскільки за місцем реєстрації останній не мешкає. Судом також встановлено, що після вчинення кримінального правопорушення 18.10.2019 року, ОСОБА_3 продовжив вчиняти незаконні дії, внаслідок чого був засуджений 15.10.2020 року за ч.2 ст.389 КК України та станом на день розгляду цього кримінального провадження відбув повністю покарання у вигляді арешту. Вказане дає суду підстави вважати, що ОСОБА_3 належні висновки для себе не робить і не бажає ставати на шлях виправлення.

Відповідно до висновку СПЕ № 678 від 17.11.2020 року обвинувачений ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством не страждає. Виявляє органічний розлад особистості внаслідок ЧМТ. За своїм психічним станом, в період інкримінованого діяння, не знаходився у тимчасово-хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час він також не страждає хронічним психічним захворювання, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.

ОСОБА_2 на обліку лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку лікаря нарколога з 2008 року з діагнозом «Вживання алкоголя та тютюну з шкідливими наслідками», за місцем мешкання характеризується посередньо, є особою з інвалідністю з дитинства.

Жоден з обвинувачених офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає дачу ним правдивих показань, щире каяття, часткове відшкодування потерпілому, заподіяної шкоди.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає дачу ним правдивих показань.

Що стосується щирого каяття, то суд не вбачає вказаної обставини в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки щире каяття - це сукупне поняття, яке не може ототожнюватися лише з визнанням вини. В даному випадку «щире каяття» по відношенню до ОСОБА_3 носить формальний характер, так як окрім визнання ним факту вчинення злочинів, будь-яких дій направлених на виправлення наслідків вчиненого (намагання відшкодувати завдані злочином збитки), останнім вчинено не було. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак в матеріалах справи лише наявні дані на підтвердження того, що обвинувачений фактично визнав свою провину, проте судом не встановлено, що після вчинення злочину обвинувачений мав намір якимось чином виправити свої помилки, а саме стати на шлях виправлення, відшкодовувати завдані злочином збитки потерпілому тощо.

Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених відсутні.

При цьому суд зазначає, що вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів належить до переліку обставин, що обтяжують покарання

В судовому засіданні з пояснень обвинувачених встановлено, що останні не оспорюють факту вчинення ними злочину в стані алкогольного сп`яніння, але сторона обвинувачення не ставить цю обставину їм у провину. Враховуючи наведене, а також те, що суд розглядає кримінальне провадження в межах обвинувачення, суд не вбачає підстав відносити до обставин, що обтяжує покарання обвинувачених вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки фабула обвинувального акту не містить посилання на вчинення злочину у такому стані.

Слід зазначити, що в разі визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, це не буде узгоджуватися з положеннями ст. 337 КПК України відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що суд не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого, тому у суду відсутні підстави визнавати обставину, що обтяжує покарання «вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння».

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд також бере до уваги досудові доповіді, складені на обвинувачених Добропільським МВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області.

З досудових доповідей на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що ризик вчинення останніми повторного кримінального правопорушення є високим, а ризик небезпеки для суспільства - середній і тому враховуючи наведене, а також інформацію, що характеризує особистості обвинувачених та їх спосіб життя, історії правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб).

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення злочину, думку потерпілого щодо призначеного покарання обвинуваченим, який не наполягає на суворій мірі покарання для останніх, часткове відшкодування ОСОБА_2 потерпілому заподіяної матеріальної шкоди, тяжкість вчинених злочинів, які вчинено обвинуваченими в період не знятої і непогашеної судимості за попередні аналогічні злочини, що свідчить про те, що позитивних змін в їх особистостях не відбулось та не створило у них готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що вказує про те, що належних висновків обвинувачені для себе не зробили та на шлях виправлення ставати не бажають, суд вважає, що призначення покарання без ізоляції від суспільства не може бути достатнім для попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції вказаної частини.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд вважає необхідним керуватися вимогами ч.4 ст.70 та ст.71 КК України виходячи з такого.

Частиною п`ятою статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 15.10.2020 року був засуджений за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч.2 ст.389 КК України до 3 місяців арешту (за кримінальне правопорушення вчинене ним в період з 23.12.2019 до 17.08.2020 року). Справа, що розглядається в даному судовому засіданні стосується злочину, що вчинений ОСОБА_3 18.10.2019 року.

За таких обставин, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід було б керуватися ч.4 ст.70 КК України.

Проте враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю відбув покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду від 15.10.2020 року за діяння за ч.2 ст.389 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, що підтверджується інформацією ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)» від 09.04.2021 року за № 7/4579, і відповідно до п.2-1 ст.89 КК України є таким, що не має судимості, то відповідно до зазначеного до ОСОБА_3 не підлягає застосуванню ч.4 ст.70 КК України, оскільки обвинувачений за ч.2 ст.389 КК України, є не судимим, а тому його попередня судимість не може створювати для нього будь-які негативні наслідки, враховуючи інститут погашення судимості.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 до останнього підлягає застосуванню вимоги ст.71 КК України, так як судом встановлено, що злочин, вчинений 18.10.2019 року, останній вчинив після постановлення вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком.

Встановлено, що вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу. Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.10.2019 року покарання у вигляді штрафу, призначене вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року, замінено на покарання у вигляді громадських робіт строком 70 годин.

Станом на день розгляду даної справи у суді покарання у вигляді 70 годин громадських робіт ОСОБА_3 не відбув. Строки давності виконання вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року не сплили.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_3 слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року у вигляді 70 годин громадських робіт, що з урахуванням вимог ст.72 КК України становить 8 днів позбавлення волі.

Цивільний позов в судовому засіданні заявлено не було.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Що стосується процесуальних витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст.368 ч.1 п.13 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У ч.1 ст.126 КПК України зазначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

В ч.2 ст.124 КПК України зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження були проведені товарознавчі експертизи судовими експертами Донецького НДЕКЦ МВС України:

№ 2/20-1014 від 04.11.2019 року витрати на яку становлять 1256,08 грн,

№ 2/20-964 від 15.10.2020 року витрати на яку становлять 490,35 грн.

Тому, на підставі ст.ст.122,124 КПК України, витрати на проведення вказаних експертиз слід покласти на обвинувачених пропорційно до їх вини.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2019 року, яке було замінено ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.10.2019 року у вигляді 70 годин громадських робіт, що з урахуванням вимог ст.72 КК України становить 8 днів позбавлення волі та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) років 8 (восьми) днів позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирати.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі обчислювати з дати приведення даного вироку у виконання.

Речові докази: мікрохвильову піч марки «Sаmsung» моделі «ME712KR» та бензинову пилу марки «GoodLuck» моделі «GL4500M», які передані потерпілому ОСОБА_1 - залишити останньому, як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 873,22 гривень (вісімсот сімдесят три гривні 22 коп) з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику

Суддя О.В.Здоровиця