Рішення № 10041193, 27.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 12/24/10

За позовом Аграрного союзу України, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 22, оф. 6,

до ТОВ “Югагроконтракт”, 54015, м. Миколаїв, вул. Бугський Бульвар, 15,

про стягнення 210128,66 грн., -

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: Нагорняк Д.М., довіреність № 13 від 26.05.10 р.,Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 94410 грн., пеню в сумі 47457, 19 грн., 3% річних в сумі 22032,30 грн., 33731,07 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу частини корпоративних прав №5/03-2008 від 04.03.2008 р. в частині повної сплати розміру 30% статутного фонду ТОВ санаторій «Золотий колос».

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними ній матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.05.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, –

встановив:

Згідно п. 1.1 Договору № 5/03-2008 від 04.03.08 р. (надалі - «Договір») між Всеукраїнським союзом сільськогосподарських підприємств, правонаступником якого відповідно до п. 1.1 Статуту Аграрного союзу України є позивач, та ТОВ «ЮГАГРОКОНТРАКТ»позивач взяв на себе обов'язок передати частину корпоративних прав у ТОВ санаторій «ЗОЛОТИЙ КОЛОС», а саме 30% статутного капіталу, а відповідач зобов'язавався прийняти корпоративні права та сплатити за них 1 468 410,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача протягом 1 (одного) місяця з дня підписання договору, тобто до 04.04.2008 року.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а саме передав частку в статутному капіталі ТОВ санаторій «ЗОЛОТИЙ КОЛОС»у розмірі 30% відповідачу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2009 року та статутом ТОВ санаторій «Золотий колос», зареєстрованим Виконавчим комітетом Очаківської міської ради 26.06.2003 р., згідно якого позивач відсутній у складі засновників ТОВ санаторій «ЗОЛОТИЙ КОЛОС».

Відповідачем за договором були здійснені часткові платежі, а саме:

-07.03.08 р. - 734.000 (сімсот тридцять чотири тисячі) гривень;

-07.04.08          р. - 500.000 (п'ятсот тисяч) гривень;

-19.08.08 р. - 100.000 (сто тисяч) гривень;

-10.07.09 р. - 20.000 (двадцять тисяч) гривень;

-05.08.08 р. - 20.000 (двадцять тисяч) гривень.

Отже, загальна сума виплат становить 1374 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідач повністю не розрахувався, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 94410 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 47457, 19 грн. за період з 04.04.2008 р. по 19.08..2008 р., 3% річних в сумі 22032,30 грн. за період з 04.04.2008 р. по 04.04..2009 р., 33731,07 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами за період з квітня 2008 року по грудень 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В частині 3 ст. 549 Цивільного кодексу України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що право чин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, враховуючи, що сторони письмово не обумовили розмір пені за неналежне виконання умов договору, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 22032,30 грн. за період з 04.04.2008 р. по 04.04.2009 р., 33731,07 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами за період з квітня 2008 року по грудень 2009 року підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Югагроконтракт” (54015, м. Миколаїв, вул. Бугський Бульвар, 15, код ЄДРПОУ 30333549) на користь Аграрного союзу України (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 22, оф. 6, код ЄДРПОУ 21593493) основний борг в сумі 94 410 грн., 3% річних в сумі 22032,30 грн., 33731,07 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, а також держмито в сумі 1501 грн. 73 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя А.К.Семенов