Рішення № 10041176, 27.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 3/44/10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

До:           Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь»

54044, м. Миколаїв, вул. Олійника, 9-а

Про: стягнення заборгованості в сумі 9254,74 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ходикін М.М., за довіреністю;

Від відповідача: Шарий М.О., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 7478,89 грн. основного боргу, 604,70 грн. індексу інфляції, 149,51 грн. –3% річних, 1021,74 грн. –пені.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм Цивільного законодавства України та умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2839 від 01.11.2004 року, та мотивовані неналежною сплатою відповідачем послуг щодо постачання теплової енергії.

          Відповідач 27.05.10 р. в судовому засіданні надав відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 7478,89 грн. визнає, при цьому вважає незаконними нарахування позивачем штрафних санкцій.

Крім того, 27.05.10 р. в судовому засіданні відповідач також звернувся з клопотанням, в якому просить суд на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України зменшити нарахований позивачем розмір пені на 50%, мотивуючи тим, що ЖКП ММР «Південь»є підприємством комунальної власності, яке надає послуги населенню з утримання будинків та при будинкових територій за соціальними тарифами, що є основним джерелом надходження коштів на підприємство. Власником підприємства є територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради. Керівництвом підприємства приймаються усі можливі заходи для своєчасного проведення розрахунків з позивачем, але основним джерелом фінансування залишається оплата громадян. Надані до суду документи свідчать про тяжкий фінансовий стан ЖКП ММР «Південь», що і стало причиною утворення заборгованості перед позивачем.

Позивач в судовому засіданні щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення пені не заперечив, але зазначив що покладається на розсуд суду.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

01.11.2004 р. між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - Енергопостачальна організація) та ЖКП ММР «Південь»(далі - Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2839, відповідно до п.1 якого, Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно додатків №1/1, 1/2 та 1/3 до договору обсяги теплопостачання здійснювались Енергопостачальною організацією»до будинку Споживача по вул. Херсонське шосе, 32 м. Миколаєва. Договір пролонговувався на кожний наступний рік.

Відповідно до п.6.3. договору Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду повинен сплачувати Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Матеріали справи свідчать, що з листопада 2009 р. по лютий 2010 р. відповідачу позивачем було поставлено теплової енергії на суму 29788,74 грн., з яких Споживач сплатив частково в сумі 21869,85 грн., отже борг останнього дійсно становить в розмірі 7478,89 грн.

09.02.2010 р. на адресу Споживача позивач направляв претензію №65-Ю, яка була залишена без відповіді та оплати з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням факту постачання позивачем відповідачу теплової енергії у гарячій воді в спірний період в розмірі 7478,89 грн. виступають акти прийому-передачі теплової енергії в листопаді, грудні 2009 р., січні, лютому 2010 року та рахунки за теплову енергію, які були скеровані відповідачу позивачем згідно реєстрів відправки кореспонденції.

За приписами п.1 ст. 901 та п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи вищенаведені норми та досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач по спірним відносинам виконав договірні зобов’язання, надавши відповідачу послуги, що підтверджується належними доказами, відповідач же порушив взяті на себе зобов’язання –вчасно не оплатив одержану теплову енергію.

Згідно норм ст. 610, п. 1 п.п.3 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п.7.4.2. договору сторони дійшли згоди, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України №686 від 20.05.1999р. За розрахунком позивача розмір пені до стягнення за період з 01 листопада 2009р. по 22 березня 2010р. складає –1806,66 грн. Разом з тим, враховуючи абзац 3 ст.1 зазначеного Закону сума пені має не перевищувати 100% загальної суми боргу, отже фактично стягненню зі Споживача підлягає пеня в сумі 1288,04 грн. яка і була заявлена позивачем.

За правилами ст. 233 Господарського кодексу України зменшення розміру штрафних санкцій відбувається у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, беручи до уваги вищенаведені норми, а також мотивоване клопотання боржника про зменшення неустойки, суд дійшов висновку, що стягненню зі Споживача на користь кредитора підлягає пеня в розмірі 510,82 грн.

Крім того, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Таким чином, на підставі вищенаведеного позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення 604,70 грн. інфляційних ( за період з 01 листопада 2009р. по 22 березня 2010р.), 149,51 грн. 3% річних (за період з 01 листопада 2009р. по 22 березня 2010р.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» (54044, м. Миколаїв, вул. Олійника, 9-а, код ЄДРПОУ 32884814) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966 ) – 7478,89 грн. основного боргу, 604,70 грн. інфляційних, 149,51 грн. 3% річних, 510,82 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова