Постанова № 10041090, 29.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р.Справа № 6/543/08

Миколаїв

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман», м. Миколаїв, вул. Портова, 2.

До відповідачаСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.

Прокуратура Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28.

про Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Суддя Васильєва Л.І.

Суддя Семенчук Н.О. Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача Філевський Р.М., довіреність від 12.01.2007 року № 7.

Від відповідачаЧаричанський П.О.

ПрокурорКоробченко Д.М. Предмет позову: Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Лиман»(далі за текстом –ВАТ «СЗ «Лиман)», звернулося з позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі –СДПІ), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 00008236/0 від 23.07.08 р., № 00007936/0 від 23.07.08 р., № 00008136/0 від 23.07.08 р. в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. За оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями СДПІ стягує такі податки та штрафні санкції:

1) за податковим повідомленням-рішенням № 00007936/0 від 23.07.08 р. СДПІ, посилаючись на п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також на порушення ВАТ «СЗ «Лиман»п. 3.1. ст. 3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3, п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст. 5, п.п. 11.2.4. п. 11.2, п.п. 11.3.7. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначає за результатами перевірки суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 68143,00 грн. та застосовує штрафну санкцію в розмірі 16329,00 грн., всього стягується 84472,00 грн.

2) за податковим повідомленням-рішенням № 00008136/0 від 23.07.08 р. СДПІ, посилаючись на п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також на порушення ВАТ «СЗ «Лиман»п.п. 4.2.9 (г) п. 4.2 статті 4, п.п. 9.12.2. п. 9.12. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», визначає за результатами перевірки суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1878,33 грн. та застосовує штрафну санкцію в розмірі 3756,66 грн., всього стягується 5634,99 грн.

3) за податковим повідомленням-рішенням № 00008236/0 від 23.07.08 р. СДПІ, посилаючись на п.п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1 ч. 1 ст. 11, п. 9 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також на порушення ВАТ «СЗ «Лиман»п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшує суму бюджетного відшкодування підприємству у розмірі 866994 грн., вважаючи його завищеним, а також застосовує штрафні (фінансові) санкції у розмірі 383397,06 грн. на відшкодовану підприємству суму ПДВ в розмірі 766794,12 грн.

СДПІ позов не визнала з підстав, зазначених у запереченнях на позовну заяву.

З метою підтвердження або спростування обгрунтованості донарахованих сум податків та застосованих штрафних санкцій судом неодноразово в судових засіданнях від відповідача витребувались розрахунки з посиланням на первинні документи позивача, але СДПІ не надала належних та достатніх доказів, які б підтверджували обгрунтованість відображених в акті перевірки сум донарахованих податків.

Під час розгляду справи позивачем двічі заявлялося клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Перше клопотання (подане 14.10.08 р.) колегією суддів було відхилено, як передчасне, друге (подано 20.02.09 р.) –задоволено та ухвалою від 20.02.09 р. призначено проведення судово-економічної експертизи, яка доручена Миколаївському відділенню ОНДІСЕ.

СДПІ не погодилась з зазначеною ухвалою та оскаржила її до Одеського апеляційного адміністративного суду, який своєю ухвалою від 13.07.09 р. задовольнив апеляційну скаргу відповідача та скасував ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.02.09 р. про призначення експертизи.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення сторін, господарський суд, встановив:

З 30.05.08 р. по 26.06.08 р. службовими особами СДПІ у позивача була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період, з 01.01.07 р. по 31.03.08 р., результати якої оформлені актом від 11.07.08 р. № 554/36/01373890.

15 липня 2008 року позивач, зазначаючи, що результати перевірки оформлені упереджено та необ’єктивно з суттєвими порушеннями норм чинного податкового законодавства, звернувся до СДПІ з запереченнями.

Розглянувши заперечення, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, листом від 18.07.08 р. № 19858/10/36-016-158 відмовила у їх задоволенні.

За наслідками перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00007936/0 від 23.07.08 р., № 00008136/0 від 23.07.08 р., № 00008236/0 від 23.07.08 р.

Відповідно до п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Згадані вище вимоги Порядку в повному обсязі не виконані ДПІ при проведенні перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач у позові при обгрунтуванні своєї позиції щодо незгоди з податковим повідомленням-рішенням № 00007936/0 від 23.07.08 р. вказує на 7 епізодів (груп господарських операцій), за якими у акті перевірки відбулося донарахування податку на прибуток, а згодом –і застосування штрафних санкцій за цим податком.

В п. 3.1.1. на сторінці 49 акту перевірки перевіряючі зазначили, що перевіркою правильності визначення валового доходу за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р. встановлено завищення скоригованого валового доходу позивача у 2007 році на суму 1135000 грн., в т.ч. у 1 кварталі 2007 року на суму 1135000 грн.

Завищення скоригованого валового доходу у 2007 році на суму 1135000 грн., в т.ч. у 1 кварталі 2007 року на суму 1135000 грн., виникло, на думку відповідача, у зв’язку з тим, що позивач неправильно відніс до складу валових доходів суму депозитних коштів, що повернуті ВАТ «СЗ «Лиман»банком (МФ ВАТ «Кредобанк») після закінчення строку дії договору банківського вкладу про відкриття депозитного рахунку, при цьому в акті не зазначено номер договору, його умови, дату та суму перерахованих коштів.

У позовній заяві та при розгляді даного питання в судовому засіданні позивач стверджував, що сума завищення валового доходу у 1 кварталі 2007 року є значно меншою –1105000 грн., а відповідачем при проведенні перевірки взагалі залишено поза увагою завищення валових доходів у 2 кварталі 2007 року на суму 351433,75 грн. та у 3 кварталі 2007 року на суму 349931,17 грн., а всього за період, що перевіряється –на 1806364,92 грн., про що підприємство як усно, так і письмово повідомляло податковий орган під час проведення перевірки (лист № 4-883 від 04.07.08 р.).

Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що при проведенні перевірки суцільним методом перевіряли тільки документацію за 1 квартал 2007 року, а решту періодів –вибірковим методом. При цьому представники відповідача визнали, що у випадку підтвердження факту завищення валових доходів позивачем у 2 кварталі 2007 року на суму 351433,75 грн. та у 3 кварталі 2007 року на суму 349931,17 грн., а всього за період, що перевіряється –на 1806364,92 грн. суми донарахувань з податку на прибуток за результатами перевірки не буде, оскільки у позивача будуть збитки.

Судом витребувано, приєднано до матеріалів справи та досліджено у судових засіданнях документи (копії виписок з банківських рахунків, договори, оборотні відомості, декларації з податку на прибуток за період перевірки тощо), що підтверджують формування валових доходів у перевірений відповідачем період. При цьому суд констатує, що зазначені документи у своїй сукупності підтверджують факт завищення позивачем валових доходів у 1 кварталі 2007 року на суму 1105000 грн., у 2 кварталі 2007 року на суму 351433,75 грн. та у 3 кварталі 2007 року на суму 349931,17 грн., а всього за період, що перевіряється –на 1806364,92 грн. у зв’язку з помилковим включенням до складу валових доходів сум депозитних коштів, що повернуті ВАТ «СЗ «Лиман»банком після закінчення строку дії договору банківського вкладу.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідачем не надано. Щодо обізнаності відповідача з цими обставинами під час перевірки, його представники пояснили, що не мали можливості перевірити інформацію, наведену у листі позивача № 4-883 від 04.07.08 р., за браком часу, відведеного для перевірки.

Інші обставини, що слугували підставами для нарахування позивачеві податку на прибуток за актом перевірки, стосуються валових витрат позивача за перевірений період.

На сторінці 55 акту перевірки відповідач посилається на порушення позивачем п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в тій частині, що підприємством включено до складу валових витрат витрати без підтверджуючих документів за 2007 рік на загальну суму 1650 грн., у т.ч.: за 3-й квартали 2007 року на суму 1650,00 грн., а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чеку, квитанцій до прибуткового ордеру, іншого письмового документу), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, тобто відсутні підтверджуючі документи на сплату готівкових коштів. Другий епізод, за яким в акті перевірки на сторінці 55 описано порушення вимог п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», полягає в тому, що позивачем включено до складу валових витрат витрати, на думку перевіряючих, без підтверджуючих документів за 2007 рік на загальну суму 9300 грн., у т.ч.: за півріччя 2007 року на суму 6850 грн., за 3-й квартали 2007 року на суму 9300 грн., а саме: проведення готівкових розрахунків за проживання у період відрядження працівників підприємства у м. Ялта без підтверджуючих документів, тобто: квитанції до прибуткових ордерів за проживання у м. Ялта надані приватним підприємцем Малинчевим Михайлом Володимировичем, який має статус платника єдиного податку та який згідно з свідоцтвом про сплату єдиного податку не має права на такий вид діяльності як послуги з розміщення та проживання фізичної особи (свідоцтво про сплату єдиного податку серії Г № 660828 від 01.04.2006 р., термін дії свідоцтва до 31.12.07 р., видане ДПІ у Київському районі м. Донецька, види діяльності - виготовлення виробів з металу, торгівля, іпн. 2192714314, місце проживання платника єдиного податку - м. Донецьк-122, вул. Артема, 194 «а», кв. 95).

Відповідач констатує в акті перевірки існування підтверджуючих документів, що саме по собі спростовує факт наявності порушення п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як такого: Жмака О.О. - авансовий звіт б/н від 26.06.07 р., квитанція до прибуткового ордеру № 73 від 23.06.07 р. без печатки, на суму 3125 грн.; Копнін С.Г. - авансовий звіт б/н від 26.06.07 р., квитанція до прибуткового ордеру № 74 від 23.06.07 р. без печатки, на суму 3125 грн.; Омелянюк І.В. - авансовий звіт б/н від 25.06.07 р., квитанція до прибуткового ордеру № 75 від 23.06.07 р. без печатки, на суму 600 грн.; Копнін С.Г. - авансовий звіт б/н від 26.07.07 р., квитанція до прибуткового ордеру № 152 від 25.07.07 р. без печатки, на суму 1600 грн.; Малов О.В. - авансовий звіт б/н від 31.07.07 р., квитанція до прибуткового ордеру № 158 від 30.07.07 р. без печатки, на суму 850 грн.

Посилання відповідача на те, що Малинчев Михайло Володимирович має статус платника єдиного податку та згідно з свідоцтвом про сплату єдиного податку не має права на такий вид діяльності як послуги з розміщення та проживання фізичних осіб, не приймаються судом до уваги, оскільки підприємець вільний у виборі ним будь-яких видів діяльності, не заборонених Законом (ст. 43 ГК України), а свідоцтво про сплату єдиного податку не надає і не позбавляє підприємця прав займатися тією чи іншою діяльністю, а лише засвідчує певні види діяльності, які відповідний підприємець здійснює за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку. Обставини, викладені в акті перевірки, не спростовують факту надання підприємцем Малинчевим М.В. послуг з розміщення та проживання фізичних осіб. Не приймаються судом і посилання СДПІ на пояснення самого Малинчева М.В. та на лист ДПІ у Київському районі м. Донецька від 13.08.08 р. № 6828/7/17-313, отримані відповідачем вже через півтора місяця після закінчення перевірки позивача, оскільки податковий орган у встановленому Законом порядку шляхом проведення відповідної перевірки не перевірив достовірність наданої у поясненні ФОП Малинчевим М.В. інформації, не з’ясував факту наявності чи відсутності нерухомості, належній Малинчеву М.В. у м. Ялті (за його ж поясненнями він мешкає у м. Ялті за адресою смт. Гаспра вул. 40 років Жовтня, 9 кв. 4) та її правовий режим, способи її використання, а порядок, в якому відбирались такі пояснення ДПІ у Київському районі м. Донецька у Малинчева М.В. та правдивість наданих підприємцем пояснень встановити суду не видається за можливе.

Надалі у декількох епізодах відповідач фіксує наявність одного й того ж порушення - п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тільки в розрізі різних господарських операцій:

1) на сторінці 56 акту перевірки зафіксовано порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- на думку перевіряючих підприємством включено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними документами щодо інформаційних послуг, отриманих підприємством ВАТ «СЗ «Лиман»від ТОВ «Агуті інвест»(код ЄДРПОУ 35310725) за 1 квартал 2008 року в сумі 63700 грн. СДПІ посилається на те, що акти виконаних робіт відносяться до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а акт здачі-прийняття робіт на надання інформаційних послуг від 26.09.07 р. № АУ-8194318 на загальну суму 63700 грн. без ПДВ складено неналежним чином та не має юридичної сили і доказовості, а саме: в акті здачі-прийняття інформаційних послуг відсутні обов’язкові реквізити - зміст та обсяги господарської операції, не розшифрована суть цих послуг та не вказано конкретний перелік наданих послуг, що є також порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 наказу Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Перевіряючі зазначають, що підприємством не надано в ході перевірки договір між ВАТ «СЗ «Лиман»та ТОВ «Агуті інвест»щодо підтвердження надання цих інформаційних послуг. З огляду на вищевикладене відповідач прийшов до висновку, що даний документ, тобто акт здачі-прийняття робіт інформаційних послуг не може бути документом, що підтверджує фактичне надання цих інформаційних послуг.

2) на сторінці 57 акту перевірки зафіксовано ще одне порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у тому, що ВАТ «СЗ «Лиман»до складу валових витрат віднесені витрати не підтверджені документами, тобто витрати без талонів замовника за послуги автоперевезень вантажів за 2007 рік в сумі 10683,33 грн., у т.ч.: за 3-и квартали 2007 року, а саме: по підприємству ТОВ «Левер»(м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 34851670): акт без номера від 01.08.07 р. на виконання транспортних послуг по маршруту «Миколаїв-Яремча-Миколаїв»на загальну суму 5820,00 грн.; акт без номера від 21.08.07 р. на виконання транспортних послуг по маршруту Миколаїв-Яремча-Миколаїв на загальну суму 5000,00 грн. (талони замовника за послуги автоперевезень вантажів відсутні) та по підприємству ТОВ «Контрактстрой»(м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 32391251): акт від 01.08.07 р. № 30 на виконання транспортних послуг по перевезенню вантажу (корунд) по маршруту «пмт. Побужжя Кіровоградської області –Миколаїв»на загальну суму 2000,00 грн.

3) на сторінці 64 акту перевірки відповідач вказує на порушення ВАТ «СЗ «Лиман»п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині, включення підприємством до складу валових витрат витрат, не підтверджених документами за 2007 рік на суму 179167 грн., а саме: за півріччя 2007 року - на суму 104167 грн., за 3-й квартали 2007 року на суму 179167 грн. (перевіркою, за формулюванням акту, встановлено, що підприємством ВАТ «СЗ «Лиман»безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати без підтверджуючих документів з виконання робіт із ґрунтування, шпаклівки, фарбування корпусу яхти «Імперія»на загальну суму 179166,67 грн.). ВАТ «СЗ «Лиман»надано до перевірки Акт приймання-здачі робіт за договором від 30 березня 2007 року. Даний акт складений 03 серпня 2007 року. Згідно акту приймання-здачі робіт: Виконавцем виконані роботи із ґрунтовки, шпаклювання й фарбування корпусу яхти «Імперія»площею 600 м. кв. Загальна вартість робіт становить 250000 (двісті п’ятдесят тисяч) грн., у т.ч. ПДВ - 41666 (сорок одна тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. В рахунок оплати ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»перерахувало кошти ТОВ «Андрей-Строй»згідно платіжних доручень: № 407 від 02.04.07 р. - 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20833,33 грн., № 264 від 27.07.07р. - 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5833,33 грн., № 1138 від 03.08 07 р. - 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн. В бухгалтерському обліку дана операція знайшла своє відображення у квітні 2007 року в бухгалтерському обліку та в податковому обліку в складі валових витрат по декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року в сумі 104167 грн., та за 3-й квартали 2007 року в сумі 179167 грн.

З приводу описаних вище порушень, зафіксованих перевіркою, суд дійшов такого.

При розгляді справи позивачем підтверджено банківською випискою, оглянутою у судовому засіданні, факт перерахування коштів (понесення витрат) на користь ТОВ «Агуті інвест». Цей факт не спростовується і СДПІ. Будь-яких доказів на користь того, що послуги не були надані або надані у іншому обсязі чи за іншою вартістю, відповідачем не надано, як не надано і будь-яких доказів визнання угоди недійсною. За викладених обставин суд не вбачає наявності порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»що полягає у включенні підприємством до складу валових витрат витрат, не підтверджених відповідними документами щодо інформаційних послуг, отриманих підприємством ВАТ «СЗ «Лиман»від ТОВ «Агуті інвест», оскільки існування такого документу (акту виконаних робіт), як і фактичне понесення таких витрат у вигляді перерахування коштів від ВАТ «СЗ «Лиман»на користь ТОВ «Агуті інвест»не оспрюється та не спростовано відповідачем, на якому відповідно до ст. 71 КАС України лежить обов’язок доказування у даній справі.

Як і в попередньому випадку, щодо взаємовідносин з ТОВ «Левер»та ТОВ «Контрактстрой»СДПІ не оспорює факту понесення зазначених витрат позивачем та наявності актів виконаних робіт, будь-яких доказів на користь того, що зазначені послуги не були надані або надані у іншому обсязі чи за іншою вартістю, відповідачем не надано, як не надано і будь-яких доказів визнання угод недійсними.

Повністю аналогічно суд оцінює і обставини, викладені в акті перевірки відносно господарських операцій ВАТ «СЗ «Лиман»з ТОВ «Андрей-Строй»(виконання робіт із ґрунтування, шпаклівки, фарбування корпусу яхти «Імперія»).

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку»цього Закону не встановлює ніяких вимог до форми і виду документів, які б відносилися до цілей податкового обліку. Відповідно до п.п. 11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб’єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

За своїм змістом наведені норми Закону передбачають як підставу для невключення до валових витрат тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних чи інших документів, а в даному випадку така ситуація не має місця.

Разом з тим відповідно до п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів...

Як і раніше, у декількох епізодах відповідач фіксує наявність однотипного порушення - п.п. 11.2.4. п. 11.2, п.п. 11.3.7. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тільки в розрізі різних господарських операцій:

1) на сторінках 58-61 акту перевірки відповідач, вказуючи на порушення вимог п.п. 11.2.4. п. 11.2, п.п. 11.3.7. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначає, що в ході перевірки встановлено, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р. на загальну суму 144756 грн., понесені ВАТ «СЗ «Лиман»з виконання робіт на об’єктах - замовленнях (яхтах) за контрактами з суднобудування (здійснені субпідрядниками) та які знаходяться у стадії незавершеного виробництва і повинні знайти своє відображення у податковому обліку в складі валових витрат під час виникнення валових доходів при реалізації даних об’єктів - замовлень (яхт) суднобудування, сума завищення валових витрат складає за 2007 рік - 118714 грн., у т.ч. за 4 квартал 2007 року в сумі 118714 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 26042 грн.

2) на сторінках 61-63 акту перевірки перевіряючі вказують на те, що ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»було допущено порушення вимог п.п. 11.2.4. п. 11.2, п.п. 11.3.7. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку з виконанням контрактів на виготовлення (побудову) морських, річкових суден без виникнення валових доходів згідно з п.п. 11.3.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто оплата комісії та відсотків за кредити, отримані підприємством на виплату заробітної плати працівникам підприємства, що задіяні на виконанні договорів суднобудування за 1 квартал 2008 року в сумі 70030 грн., а також за даними перевірки до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати по сплаті комісії по акредитивам для забезпечення розрахунків по імпортним контрактам на проведення поставки імпортного обладнання для яхт, що будуються на ВАТ «СЗ «Лиман»в сумі 6160 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2012 року впроваджуються такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості: суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, визначених згідно із частиною другою цієї статті, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, а також кошти у вигляді кредитів, які отримують ці підприємства з метою спрямування кредитних коштів на фінансування будівництва морських, річкових суден та інших плавучих засобів за контрактами, зараховуються на окремі рахунки цих підприємств. Ці суми не підлягають безспірному (примусовому) списанню та використовуються лише за цільовим призначенням відповідно до контрактних зобов’язань зазначених підприємств. Суми авансових платежів та попередньої оплати з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються до складу валових доходів таких підприємств у тому податковому періоді, в якому здійснюється здача морських, річкових суден та інших плавучих засобів замовнику, а витрати зазначених підприємств суднобудівної промисловості, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів. Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи, затверджується Кабінетом Міністрів України за наслідками їх діяльності за попередній період, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормами п.п. 11.2.4. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати підприємств суднобудівної промисловості, понесені ними у зв’язку з виконанням контрактів на виготовлення (побудову) морських, річкових суден, включають до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів, передбачена підпунктом 11.3.7 пункту 11.3 статті 11 цього Закону, тобто суми авансових платежів та попередньої оплати, отримані підприємствами суднобудівної промисловості від замовників морських, річкових суден включаються до складу валових доходів таких підприємств за датою підписання акта про передачу морських, річкових суден замовнику, за умови цільового використання вказаних коштів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»включено до Переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1256.

Суд, дослідивши надані позивачем докази у судовому засіданні, погоджується з доводами позивача стосовно того, що суми, сплачені як комісії за договорами про надання документарного безвідкличного акредитиву № 0IL07В135 від 08.11.07 р. та № 0IL07В137 від 23.11.07 р., витрати по сплаті комісії за розгляд кредитної заяви та видачу кредиту і витрати по сплаті відсотків за отримані кредити (кредитна угода № 68-2007 від 26.11.07 р. з ВАТ «Кредобанк»в особі Миколаївської філії, договір кредитної лінії № 03-2008 від 17.01.08 р. з ВАТ «Кредобанк»в особі Миколаївської філії), як і самі кредитні кошти, отримані для поповнення обігових коштів підприємства, а також кошти, згадані на стор. 58-61 акту перевірки, не підпадають під ознаки коштів, визначених ст. 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»і не мають відношення до окремих рахунків, відкритих по кожному контракту, а проведені виключно з основного рахунку підприємства, з якого проводиться фінансування інших видів діяльності (про наявність яких самі перевіряючі зазначають на сторінці 6 акту перевірки), тобто на них розповсюджуються загальні правила оподаткування без обмежень та особливостей, визначених п.п. 11.2.4. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»–п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Що стосується віднесення до валових витрат коштів, сплачених як комісії за договорами акредитиву (договори про надання документарного безвідкличного акредитиву № 0IL07В135 від 08.11.07 р. та № 0IL07В137 від 23.11.07 р.) за 2007 рік на суму 1400,90 грн., судом встановлено, що підприємством ця сума до валових витрат не включалась, а накопичувалась у податковому обліку за правилами п.п. 11.2.4. п. 11.2, п.п. 11.3.7. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до дати підписання акта про передачу морських, річкових суден замовнику, а відповідно і не могла бути виключена перевіркою зі складу валових витрат позивача.

Зазначена сума була сплачена з окремого рахунку № 26007610092 у ФВАТ МТБ у м. Миколаєві (окремий рахунок по контракту суднобудування) 03.12.07 р. і складається з 200 грн. –комісії за авалювання векселю (АА 0330222) за період 25.10.07 р. - 24.11.07 р. за договором № 135 від 30.07.07 р.; 560,89 грн. –комісії по акредитиву за договором № 0IL07В137 за період з 23.11.07 р. по 24.11.07 р.; 640,01 грн. –комісії по акредитиву за договором № 0IL07В135 за період з 08.11.07 р.

Суть порушень, у зв’язку з якими прийнято податкове повідомлення-рішення № 00008236/0 від 23.07.08 р., що оспорюється позивачем, зводиться до декількох основних обставин: виключення відповідачем зі складу податкового кредиту позивача у перевіреному періоді сум ПДВ за описаними вище операціями позивача з ТОВ «Андрей-Строй», ТОВ «Левер», ТОВ «Контрактстрой»; неврахування відповідачем при проведенні перевірки статусу позивача як суднобудівного підприємства з відповідними особливостями оподаткування податком на додану вартість; неврахування відповідачем даних рядків 19.1. та 19.2. (коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5. ст. 11 Закону)декларацій з податку на додану вартість ВАТ «СЗ «Лиман».

Стосовно виключення відповідачем зі складу податкового кредиту позивача у перевіреному періоді сум ПДВ за описаними вище операціями позивача з ТОВ «Андрей-Строй», ТОВ «Левер», ТОВ «Контрактстрой»,внаслідок чого відповідачем зроблено висновок про завищення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 43803,34 грн., в т.ч. за період: квітень 2007 року на суму 20833,33 грн., липень 2007 року на суму 5833,33 грн., серпень 2007 року на суму 17136,67 грн., суд, крім обгрунтувань, викладених у відповідній частині постанови відносно цих господарських операцій при розгляді питання по податку на прибуток, вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не оспорюється факт наявності у позивача на момент перевірки належним чином оформлених податкових накладних (№ 34 від 02.04.07 р. на загальну суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20833,33 грн.; №102а від 27.07.07 р. на загальну суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.; № 107 від 03.08.07 р. на загальну суму 90000,00 грн., в т.ч. ІІДВ - 15000 грн.; № 155 від 02.08.07 р. на загальну суму 5 820,00 грн., в т.ч. ПДВ - 970,00 грн.; № 183 від 21.08.07 р. на загальну суму 2 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн.; № 184 від 21.08.07 р. на загальну суму 2 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 416,67 грн.; № 29 від 31.08.07 р. на загальну суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 333,33 грн.).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податків.

Нормами п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.7.1. п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Зважаючи на наведені норми суд доходить висновку, що позивач на момент перевірки мав достатні підстави, передбачені Законом (податкові накладні) для включення відображених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Стосовно неврахування відповідачем при проведенні перевірки статусу позивача як суднобудівного підприємства з відповідними особливостями оподаткування податком на додану вартість та неврахування відповідачем даних рядків 19.1. та 19.2. (коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5. ст. 11 Закону)декларацій з податку на додану вартість ВАТ «СЗ «Лиман»суд дійшов такого.

На сторінці 70 акту перевірки перевіряючі констатують наявність порушення п.п. 7.7.1., п.п.7.7.2., п.п. 7.7.3., п.п. 7.7.7. «а»п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на їх думку, ВАТ «СЗ «Лиман»занижено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 171590 грн., а саме: за січень місяць 2007 року на суму 88198 грн., за лютий місяць 2007 року на суму 31569 грн., за червень місяць 2007 року на суму 11335 грн., за лютий місяць 2008 року на суму 40488 грн. Одночасно перевіряючими констатується наявність іншого порушення п.п.7.7.1., п.п.7.7.2., п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим у акті зазначається, що ВАТ «СЗ «Лиман»завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 866994 грн., а саме: за березень місяць 2007 року на суму 107862 грн., за квітень місяць 2007 року на суму 203118 грн., за травень місяць 2007 року на суму 378825 грн., за липень місяць 2007 року на суму 5833 грн., за серпень місяць 2007 року на суму 29273 грн., за листопад місяць 2007 року на суму 53742 грн., за січень місяць 2008 року на суму 32 658 грн., березень місяць 2008 року на суму 55683 грн.

Позивача, ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман», включено до Переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1256.

Відповідно до п. 13 «Перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25 березня 2005 року № 2505-IVпри від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, по підприємствах суднобудування і літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 цього Закону.

На виконання вищенаведених вимог Закону п. 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982, запроваджено особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування, а саме викладене у пункті 5.11 цього Порядку (якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду) не поширюється на підприємства суднобудування і літакобудування. При від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від’ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 5.12.2. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982, встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов’язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Представниками відповідача та, зокрема, особою, що проводила перевірку з цього питання, у судовому засіданні визнано, що СДПІ застосувала до позивача загальний порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягали бюджетному відшкодуванню, замість передбаченого законодавством спеціального порядку, що врешті-решт і вплинуло на результати перевірки.

Судом також встановлено та не оспорюється відповідачем, що всупереч вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість перевіркою не враховано при розрахунку податку дані рядків 19.1. та 19.2. (коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону)декларацій з податку на додану вартість ВАТ «СЗ «Лиман».

Згідно з формою податкової декларації та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість дані з рядків 19.1 та 19.2 потрапляють до рядку 21 декларації як від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від’ємне значення суми рядків 18 і 19), а з рядку 21 –до рядку 22.2. «Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 22.1), а значення цього рядка, в свою чергу, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації, а звідти до рядків 24 та 25 декларації. Тобто, рядки 19.1 та 19.2 декларації безпосередньо впливають на суму податку, належну до сплати або до відшкодування з бюджету. У ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман»рядки 19.1 та 19.2 за перевірений період заповнювались, зокрема, в деклараціях за: грудень 2006 року –рядок 19.1 –129459 грн.; лютий 2007 року –рядок 19.1 –81223 грн.; березень 2007 року –рядок 19.1 –139292 грн.; квітень 2007 року –рядок 19.1 –-430708 грн., рядок 19.2 - + 68552 грн.; серпень 2007 року –рядок 19.1 –-208193 грн.; жовтень 2007 року –рядок 19.1 –-21816 грн., рядок 19.2 - + 21816 грн.

За викладених обставин результати перевірки в частині висновків по податку на додану вартість не можна вважати правильними та такими,що відповідають чинному податковому законодавству України.

Позивач висловив свою незгоду і з податковим повідомленням-рішенням № 00008136/0 від 23.07.08 р. За цим податковим повідомленням-рішенням визначається за результатами перевірки сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1878,33 грн та застосовується штрафна санкція в розмірі 3756,66 грн.

Донарахування податку з доходів фізичних осіб складається з трьох епізодів, щодо яких відповідач фіксує однотипне порушення п.п. 4.2.9 (г), п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»:

1) при перевірці авансових звітів про використання коштів працівниками підприємства встановлено проведення готівкових розрахунків, на думку перевіряючих, без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чеку, квитанцій до прибуткового ордеру, іншого письмового документу), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів (відсутні підтверджуючи документи на сплату готівкових коштів ПП «Перлина Карпат»за проживання у м. Яремча у період відрядження на загальну суму 1650,0 грн.). Загальний оподатковуваний дохід з урахуванням коефіцієнту за висновками перевіряючих складає 1650,0Х х 1,17647 = 1941,18 грн. Донараховано податку з доходів фізичних осіб - 291,18 грн.

2) за наслідками проведеної перевірки встановлено факти виплати доходів суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Малинчеву М.В. (ідент. № 2192714314), без утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 8450,0 грн., зокрема: у червні-липні 2007 року згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру № 73 від 23.06.07 р. на суму 3125,0 грн., № 74 від 23.06.07 р. на суму 3125,0 грн., № 75 від 23.06.07 р. на суму 600,0 грн., № 152 від 26.07.07 р. на суму 1600,0 грн. за здійснені послуги з надання у найм житла у м. Ялта. Загальний оподатковуваний дохід з урахуванням коефіцієнту за даними акту перевірки складає 8450,0 х 1,17647 = 9941,17 грн. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі - 1491,18 грн.

3) підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб від надання додаткового блага у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку - Заболотній Л.А. згідно з авансовим звітом б/н від 18.04.07 р. компенсовано вартість оформлення закордонного паспорту для відрядження за кордон на суму 543,83 грн. згідно з квитанціями №№ 141-153 від 16.04.07 р., але у періоді, що перевірявся, Заболотна Л.А. відряджена за кордон не була. Загальний оподатковуваний дохід з урахуванням коефіцієнту за даними перевіряючих складає 543,83 х 1,17647 = 639,80 грн., донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі - 95,97 грн.

Суд, розглянувши надані сторонами докази у їх сукупності, застосувавши норми права,що відповідають правовідносинам сторін, дійшов такого.

Відповідно до п.п. «г»п. 4.2.9. ст. 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об’єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону, тобто при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Відповідачем констатовано у акті перевірки та не заперечувалося у судових засіданнях те, що мало місце надання додаткового блага у вигляді суми грошового відшкодування витрат або втрат платника податку Заболотній Л.А. - згідно з авансовим звітом б/н від 18.04.07 р. компенсовано вартість оформлення закордонного паспорту для відрядження за кордон на суму 543,83 грн., а також саме грошове відшкодування витрат працівників позивача за проживання у м. Яремча у період відрядження на загальну суму 1650,0 грн. Та саме грошові виплати на користь ФОП Малинчева М.В.

Оскільки у випадках, що розглядаються, мала місце саме грошова форма розрахунків (надання благ, як це кваліфікує відповідач), а п.п. «г»п. 4.2.9. ст. 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено застосування коефіцієнту виключно у випадках, якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, відповідач не мав встановлених Законом підстав для застосування коефіцієнту і розрахунку податку в порядку, передбаченому нормами згаданого пункту Закону.

Додатково слід зазначити, що стосується виплат на користь ФОП Малинчева М.В., СДПІ на відміну від опису цих же операцій щодо податку на прибуток при виключенні відповідних сум зі складу валових витрат позивача, де СДПІ категорично не визнавався факт надання цих послуг, при донарахуванні податку з доходів визнає факт надання відповідних послуг ФОП Малинчевим М.В. співробітникам позивача та вказує на необхідність утримання з виплачених йому сум податку з доходів, вважаючи позивача в цьому випадку податковим агентом.

Така позиція відповідача суперечить податковому роз’ясненню щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 29 грудня 2003 р. № 633, яким, зокрема, визначено, що на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону; статті 2 та 6 Указу; статті 14 Декрету особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №00008236/0 від 23.07.08р., № 00007936/0 від 23.07.08р. та №00008136/0 від 23.07.08р.

Стягнути з Держбюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман», м. Миколаїв 3.4грн. судових витрат.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 187 КАС України.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Дата підписання: «28» травня 2010 р.

Головуючий суддя Суддя                                                                                                    Л.І. Васильєва

Суддя                                                                                                     Н.О. Семенчук