Рішення № 10041071, 26.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 4/63/10

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія

“Надія України” в особі Таврійської філії товариства

з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”,

пл. Ентузіастів, 1, к. 316, м. Нова Каховка, 74900

Відповідачі1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3,

АДРЕСА_3

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Ковальов Р.А. довіреність № 540 від 12.02.10р.

Від відповідача-1 ОСОБА_2

Від відповідача-2 не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в солідарному порядку в сумі 3372,25 грн., з яких: 2211,00 грн. основного боргу, 998,75 грн. відсотки за користування кредитом за період з 23.01.09р. по 22.01.10р., 48,36 грн. пеня за період з 23.02.09р. по 21.08.09р., 24,27 грн. 3% річних за період з 23.01.10р. по 25.04.10р., 89,87 грн. інфляції за період з 01.02.10р. по 31.03.10р. за договором кредиту № ДК 13-13 від 23.01.09р. та договором поруки № 13 від 23.01.09р.

Відповідач-1 відзив не надав, але в судовому засіданні визнав позов в повному обсязі.

Відповідач-2 про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, про що свідчить поштове повідомлення (арк.спр. 44), але вимог ухвали суду не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не зявився.

Розглянувши матеріали справи, згідно ст. 75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідачів заборгованість в солідарному порядку в сумі 2211,00 грн. основного боргу за договором кредиту № ДК 13-13 від 23.01.09р., 998,75 грн. відсотки за користування кредитом за період з 23.01.09р. по 22.01.10р., 48,36 грн. пені за період з 23.02.09р. по 21.08.09р., 24,27 грн. 3% річних за період з 23.01.10р. по 25.04.10р., 89,87 грн. інфляції за період з лютого по березень 2010р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 543, 554, 1046, 1049 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

23.01.09р. позивач та перший відповідач уклали договір кредиту № ДК 13-13 з додатком (арк.спр. 15-16), відповідно до умов яких позивач зобов'язувався надати відповідачу в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 3000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 3,3 % на місяць, а відповідач повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.2 договору кредиту № ДК 13-13 від 23.01.09р. встановлено, що відповідач був зобовязаний повністю повернути кредит, отриманий за цим договором та відсотки за користування ним згідно графіку, визначеному в додатку № 1 до договору (арк.спр. 16 зворотня сторона), а остаточно погасити кредит до 16-00 години 22.01.10р. включно. Згідно визначеного графіку відповідач повинен був сплатити з 23.02.09р. по 22.01.10р. загальну суму 44184,75 грн., з яких: 3000,00 грн. тіло кредиту та 1184,78 грн. відсотків.

На виконання умов кредитного договору відповідач отримав у позивача 3000,00 грн. за видатковим касовим ордером № 16 від 23.01.09р. (арк.спр.18).

Відповідач свої обовязки за кредитним договором належним чином не виконав, порушуючи графік, узгоджений в договорі з 23.02.09р., оплатив частково в сумі 789,00 грн. основного боргу та відсотків в сумі 196,00 грн., про що свідчить історія касових ордерів (арк.спр. 38) та оригінали касових ордерів, які надавались для огляду в судовому засіданні.

Таким чином, на час розгляду справи, заборгованість відповідача по сплаті кредиту за договором від 23.01.09р. складала 2211,00 грн., яка підлягає задоволенню в повному обсязі та 988,75 грн. відсотків за користування кредитом.

Враховуючи, допущену позивачем арифметичну помилку, в позові в частині стягнення 10,00 грн. відсотків слід відмовити.

Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення зобов'язання за договором № ДК 13-13 від 23.01.09р. позивачем було укладено договір поруки № 13, з другим відповідачем, згідно якого другий відповідач зобов'язувався солідарно відповідати з першим відповідачем перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов'язання щодо погашення боргу за кредит, відсотків за користування кредитом, пені і т.інше.

Пунктом 3.2 договору поруки № 13 передбачено, що 2-й відповідач зобовязувався у випадку невиконання відповідачем-1 зобовязань за договором кредиту № ДК 13-13 від 23.01.09р. здійснювати його виконання в обсязі, заявленому позивачем в письмовій вимозі протягом 3-ох робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги позивача.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 555 ЦК України та п. 2.3 договору поруки № 13 від 23.01.09р. позивач предявив вимогу відповідачу-2 (арк.спр. 42-43), але відповідач-2 залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами і вимогами законодавства.

Нараховані позивачем пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення погашення основного боргу та відсотків за період з 23.02.09р. по 21.08.09р. в сумі 48,36 грн., 24,27 грн. 3% річних за період з 23.01.10р. по 25.04.10р., 89,87 грн. інфляції за період з 01.02.10р. по 31.03.10р., які відповідачем-1 визнані, розмір пені узгоджений сторонами в п.7.1 договору, підлягають задоволенню повністю на підставі ст. 230 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Позивач довів належним чином свої вимоги, а відповідач-1 визнав їх в повному обсязі. Відповідач-2 своїм правом не скористався.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., код НОМЕР_1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (пл. Ентузіастів, 1, к. 316, м. Нова Каховка, код 34067398) суму 2211,00 грн. основного боргу, 988,75 грн. відсотки за користування кредитом, 48,36 грн. пені, 24,27 грн. 3% річних, 89,87 грн. інфляції, 102, 00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

В частині стягнення відсотків на суму 10,00 грн. в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя