Рішення № 100403751, 18.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2021 року м. Рівне №460/10202/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати та перерахунку з 01.06.2019 пенсії за віком та зобов`язання відповідача поновити, нарахувати та виплачувати з 01.06.2019 пенсію за віком, із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок і доплат, передбачених пенсійних законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, з проведенням перерахунку пенсії відповідно до чинного законодавства.

Заяви по суті справи.

В позовній заяві позивач вказав, що проживає в США. Відповідно до судового рішення позивачу відновлено виплату пенсії з 26.07.2018. Однак, з 01.06.2019 відповідач знов припинив виплату пенсії з огляду на неотримання ОСОБА_1 такої пенсії. Однак, позивач вказує, що пенсію не отримувала з незалежних від неї підстав, оскільки за дорученням її мала отримувати ОСОБА_2 , якій не видавали пенсію позивачки. Позивач вважає такі дії протиправними, та просить просить суд зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії, перерахувати її та виплачувати надалі з 01.06.2019.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що відсутні підстави для відновлення виплати пенсії позивачу, оскільки пенсію позивачка не отримувала протягом шести місяців. А в такому випадку відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється. Відтак орган Пенсійного фонду України просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 26.07.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебувала на обліку в Володимирецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області як особа, що мала право на пенсію по віку. Позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З жовтня 2002 року позивач знята з пенсійного обліку та їй припинено виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон.

Позивач виїхала на постійне місце проживання до США та 12.02.2007 прийнята на консульський облік в Генеральному консульстві України в Чикаго.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі №1740/2232/18 зобов`язано Володимирецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області поновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії з 26 липня 2018 року.

Нараховану пенсію ОСОБА_1 з 26.07.2018 по 31.05.2019 включено у відомості на виплату пенсій через відділення поштового зв`язку на травень 2019 року. Однак, з 01.06.2019 виплату пенсії припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Позивач звернулася з заявою до відповідача про поновлення виплати пенсії та здійснення перерахунку пенсії, однак отримала відмову, викладену у листі Головного управління Пенсійного фонду України від 26.05.2021 №4124-3663/К-02/8-1700/21.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спіhним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Таким чином, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Пунктом 16 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 передбачено, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФ України або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФ України є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Як встановлено судом, нараховану пенсію ОСОБА_1 з 26.07.2018 по 31.05.2019 було включено у відомості на виплату пенсій через відділення поштового зв`язку на травень 2019 року. Однак, позивач пенсію не отримувала, що не заперечується сторонами.

Доказів на підтвердження того, що пенсія не була виплачена представнику позивача останній не надав.

Встановлені судом обставини вказують на наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV, для припинення виплати пенсії за рішенням територіального органу Пенсійного фонду.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що при прийнятті рішення про припинення виплати пенсії позивачці з 01.06.2019, Головне управління ПФУ в Рівненській області діяло в межах повноважень, визначених законодавством, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що представник за довіреністю не є законним представником позивача, а тому він повинен особисто звернутися до відповідача.

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Наведена норма вже була предметом тлумачення Верховного Суду. Зокрема, в постановах від 17.07.2018 (справа № 211/1789/17(2-а/211/116/17)) та від 31.01.2019 (справа №520/9721/16-а) Верховний Суд зазначив, що цією нормою передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу Пенсійного фонду України особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Також у вказаних рішеннях колегія суддів дійшла висновку, що належним виконанням зазначеної норми є звернення представника позивача (пенсіонера) до відповідача (органу Пенсійного фонду України) на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем.

Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого законного представника.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач повинен особисто звернутися до Пенсійного фонду з заявою про поновлення виплати пенсії, так як, аналізуючи приведені положення Порядку № 22-1, суд дійшов висновку про наявність у особи, яка звертається за поновленням пенсії та проживає за межами України, право на звернення до органу ПФ України через представника за умови наявності у такого представника відповідних повноважень.

Повноваження ОСОБА_2, як представника ОСОБА_1 підтверджені довіреністю, яка посвідчена нотаріусом штату Південна Дакота, США, що підтверджує право останнього подавати заяву про поновлення виплати пенсії.

За вказаних обставин, відмова у розгляді заяви через неподання її особисто пенсіонером є протиправною.

Так, відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Разом з тим, пунктом 6 Порядку №3-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

За змістом наданих до пенсійного органу документів, наявних у матеріалах справи та наведених норм законодавства у сукупності, слідує, що позивач як громадянин України має право на виплату призначеної йому пенсії, проте поновлення виплати пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання дій, пов`язаних з її поновленням, зокрема, подання заяви про поновлення виплати пенсії.

Тому, у цьому випадку поновити пенсію необхідно з дня подання заяви і документів.

Як зазначає позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, датою звернення представника позивача до Головного управління ПФУ в Рівненській області із заявою про поновлення пенсії позивача є 22.04.2021, то відповідач повинен поновити виплату пенсії позивачу саме з 22.04.2021.

Крім цього, суд також виходить із того, що згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, позивачем не було наведено обґрунтованих причин, які унеможливили її звернення, як особи, яка в першу чергу зацікавлена в поновленні виплати пенсії, звернутися до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії з 2019 року.

Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з проведенням індексації, нарахувань, доплат не підлягає задоволенню, оскільки спір щодо виплати такої пенсії відсутній, а вимога заявлена передчасно.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, то на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 454 грн 00 коп, сплачена відповідно до квитанції від 16.07.2021, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 22.04.2021.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.06.2019, зобов`язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок і доплат, передбачених пенсійних законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, з проведенням перерахунку пенсії відповідно до чинного законодавства - залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) суму судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська