Рішення № 10040199, 15.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.10                                                                                           Справа№ 1/26

За позовом: Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м.Бориспіль Київська область

до відповідача: Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 81’848,47 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Лагутін Б.Г. - юрисконсульт (дов. №1.23-21 від 25.05.2010р., дійсна до 25.05.2013р.);

Від відповідача: не з’явився

Позов заявлено Державним підприємством обслуговування повітряного руху України до Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії” про стягнення заборгованості в сумі 81’848,47 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви загальна сума позовних вимог становить 81’848,47 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2010р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 26.05.2010р. В судовому засіданні 26.05.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити. 26.05.2010р. сторонами через канцелярію суду було подано спільне письмове клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні з метою виконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 14.05.2010р. Ухвалою суду від 26.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.06.2010р. через неявку в судове засідання представника відповідача, з метою надання можливості відповідачу з’явитись в судове засідання та сторонам виконати всі вимоги ухвали суду від 14.05.2010р.

15.06.2010р. позивачем, через канцелярію суду, подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив загальну суму позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 81’848,66 грн. ( в т.ч. 68’160 грн. 47 коп. –основного боргу, 9’221 грн. 47 коп. –пені, 1’263 грн. 22 коп. –5% річних за користування чужими коштами, 3’203 грн. 51 коп. –інфляційних втрат).

В судовому засіданні 15.06.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просить їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 81’848,66 грн. ( в т.ч. 68’160 грн. 47 коп. – основного боргу, 9’221 грн. 47 коп. –пені, 1’263 грн. 22 коп. –5% річних за користування чужими коштами, 3’203 грн. 51 коп. –інфляційних втрат).

В судове засідання 15.06.2010р. відповідач вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 14.05.2010р. та 26.05.2010р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

02.01.2008р. між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Виконавець) та Державним авіапідприємством „Львівські авіалінії” (Замовник) було укладено угоду №10/2-08 про аеронавігаційне обслуговування. Термін дії угоди становив з 02.01.2008р. до 31.12.2008р. (п.7.1 угоди).

Відповідно до п.1.1 зазначеної угоди –виконавець зобов’язувався на визначених угодою умовах надавати обслуговування повітряного руху повітряним суднам (ПС) замовника у повітряному просторі України (надалі - аеронавігаційне обслуговування або АНО), а замовник зобов’язувався оплатити такі послуги.

Нарахування виконавцем плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється щомісяця (п 3.2 угоди).

Розрахунки плати за аеронавігаційне обслуговування проводяться в порядку та за одиничними ставками плати за аеронавігаційне обслуговування, згідно з додатком 1 до угоди (3.3 угоди).

Як вбачається з п.3.4 угоди –реєстр виконаних польотів (додаток 4), рахунки-фактури для внутрішніх та міжнародних рейсів (додаток 5 та 6) за значенням прирівняні до акта наданих та фактично одержаних аеронавігаційних послуг і є підставою для взаємних розрахунків між сторонами.

Строк, в межах якого повинен бути сплачений рахунок-фактура, складає десять робочих днів починаючи з дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з наступного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатку 2 до угоди, позивач надав послуги відповідачу з аеронавігаційного обслуговування.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури: №838 від 09.11.2009р. на суму 54’925,13 грн.; №839 від 09.11.2009р. на суму 48’465,42 грн.; №951 від 04.12.2009р. на суму 5’805,63 грн.

Рахунки –фактури №838 і №839 відповідач отримав 16.11.2009р. (повідомлення про вручення в справі) та мав їх оплатити до 27.11.2009р., проте здійснив їх оплату частково в сумах 19’395,80 грн. та 21’623,03 грн. –відповідно. Рахунок –фактуру №951 відповідач отримав 14.12.2009р. (повідомлення про вручення в справі) та мав його оплатити до 25.12.2009р., проте здійснив його оплату частково в сумі 16,88 грн.

Таким чином з наведених доказів вбачається, що позивач надав відповідачеві послуг з аеронавігаційного обслуговування на загальну суму 109’196,18 грн., проте відповідач не оплатив позивачу їх повної вартості.

Станом на день звернення позивача із позовом до суду, борг відповідача за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування був непогашений і становив 68’160,47 грн.

Згідно вимог п.4.1 угоди, позивач нарахував відповідачу 9’221,47 грн. –пені (розрахунок наявний в матеріалах справи). Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань по оплаті наданих послуг, то позивач на підставі ст.625 ЦК України та п.4.3 угоди, нарахував відповідачу 5% річних за користування чужими коштами у сумі 1’263,22 грн. та інфляційні втрати у сумі 3’203,51 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.901 ЦК України –за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4.1 угоди –за будь-який несплачений у визначений строк рахунок-фактуру виконавець нараховує, а замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, за кожен календарний день прострочення. При цьому право у виконавця на нарахування та стягнення пені триває до терміну, коли загальний розмір пені у грошовому виразі, стане дорівнювати сумі, яка у відсотках дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ (яка діяла в період, за який сплачується пеня), від суми боргу. Розмір пені розраховується замовником самостійно та може вказуватися виконавцем у рахунку-фактурі або у графіку платежів.

Як вбачається з заяви відповідача про уточнення суми позовних вимог, позивач допустив арифметичну помилку, оскільки суд здійснивши перерахунок заборгованості, встановив, що загальна сума позовних вимог становить не 81’848,66 грн., як зазначає позивач, а 81’848,67 грн. (68’160,47 грн.. + 9’221,47 грн. + 1’263,22 грн. + 3’203,51 грн.).

Також, суд, здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, встановив, що її розмір нарахований позивачем (9’221,47 грн.) не є вірним, оскільки не відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеним ми змінами і доповненнями), та повинен становити 5’129,76 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.4.3 угоди –сторона, яка прострочила виконання грошового зобов’язання, на вимогу іншої сторони зобов’язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п’ять процентів річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку 5% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат, доданого до позовної заяви, позивач не вірно нарахував зазначені штрафні санкції, тому суд, здійснивши свій перерахунок, зазначених штрафних санкцій дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1’263,21 грн. –5% річних за користування чужими коштами та 2’176,21 грн. –інфляційних втрат.

В судовому засіданні 15.06.2010р., за письмовим клопотання представника позивача, судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.06.2010р.

Виходячи із змісту зібраних по справі доказів та вимог норм закону, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 76’729,65 грн. (в т.ч. 68’160,47 грн. –основного боргу, 5’129,76 грн. –пені, 1’263,21 грн. –5% річних за користування чужими коштами, 2’176,21 грн. –інфляційних втрат). В задоволенні решти позовних вимог, щодо стягнення 4’091,71 грн. –пені, 00,01 грн. - 5% річних за користування чужими коштами та 1’027,30 грн. - інфляційних втрат, суд вирішив відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеним ми змінами і доповненнями), ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії” (79000, м.Львів, аеропорт ЦА, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01130644) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м.Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19477064) 68’160 грн. 47 коп. –основного боргу, 5’129 грн. 76 коп. –пені, 1’263 грн. 21 коп. –5% річних за користування чужими коштами, 2’176 грн. 21 коп. –інфляційних втрат; 767 грн. 30 коп. - державного мита; 221 грн. 24 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог, щодо стягнення 4’091,71 грн. –пені, 00,01 грн. - 5% річних за користування чужими коштами та 1’027,30 грн. - інфляційних втрат, відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя