
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 жовтня 2021 року Справа № 280/7146/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення: від 20.05.2021 №0478912-2412-0832, від 09.09.2020 №0055919/2017-5605-0832, від 03.09.2021 №0055919/2018-5605-0832, від 03.09.2020 №0055919-5605-0832.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2019 роки. Вказує, що об`єкт нерухомості за який нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними, та такими, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 16.09.2021. Проти задоволення позовних вимог заперечив, так як нежитлові будівлі, які обліковуються за позивачем, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак відповідачем правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення -рішення.
Ухвалою суду від 17.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа підприємець 25.11.2002.
До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 29.32 Виробити по інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.07.2016 року №1/4 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2017 рік. Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області визначено ставку податку на 2017 рік у розмірі 0,373 % від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв.
Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.06.2017 року №3/7 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2018 рік. Зазначеним рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.06.2017 року № 3/7 встановлена на 2018 рік ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб - у розмірі 0,37356 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м.
Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25.06.2018 року №4/1 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2019 рік. Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області визначено ставку податку на 2019 рік у розмірі 0,7 % від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв.
Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 30.05.2019 року №6/3 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на території м. Мелітополя на 2020 рік. Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області визначено ставку податку на 2020 рік у розмірі 0,7 % від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв.
28 вересня 2002 року між Мелітопольською міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310700000:02:003:0023).
Відповідно до п.1.4. Договору оренди на орендованій земельній ділянці розташовані кам`яні споруди виробничих цехів. Згідно п. 1.5. Договору оренди, цільове призначення земельної ділянки: розміщення виробничого комплексу.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано комплекс будівель і споруд загальною площею 909,5 м.кв., який розташований за адресою АДРЕСА_3 , що складається з будівлі гаражу «А-1» гараж наземний загальною площею 893.1 кв.м, будівлі «Ж-1» загальною площею 16,4 к.м. Будівля «Л-1» є незавершеним будівництвом з готовністю станом на 25.02.2016.
По вище зазначеному об`єкту в автоматичному режимі засобами ITC «Податковий блок» ГУ ДПС у Запорізькій області винесено за 2017-2019 роки податкові повідомлення - рішення про визначення сум податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
від 03.09.2020 №0055919/2017-5605-0832 на суму 10855,79грн.;
від 03.09.2020 №0055919/2018-5605-0832 на суму 12649,33грн.;
від 03.09.2020 № 0055919-5605-0832 на суму 22772,06 грн.;
від 20.05.2021 № 0478912-2412-0832 на суму 23625,63 грн.
Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
Відповідно до пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідності до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (надалі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", С "Переробна промисловість", О "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та Р "Будівництво".
Тобто, в цілях застосування норм пп. 266.2.2 Податкового кодексу України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 належать до вищезазначених секцій.
Суд вважає за необхідне зазачити, що термін "промислове підприємство" охоплює всі підприємства, які належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв`язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму від 08.07.1964 № 121). Перероблення - це технологічний процес, виконання якого змінює форму, властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції, задля отримання нової продукції. Переробна промисловість - усі види економічної діяльності, віднесені до секції С "Переробна промисловість". До неї належать як кустарно-ремісничі промисли, так і серійне виробництво.
Крім цього, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, зокрема: код 125 "Будівлі промислові та склади"; 1242 "Гаражі", 1242 "Гаражі наземні".
Таким чином, в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення промислових підприємств.
Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 29.32 Виробити по інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Позивачем, надано технічний паспорт на виробничі будинки з господарськими (будівлями та спорудами ), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , за своїм призначенням є гаражами наземними, які належать позивачу на праві власності.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у період з 10.05.2018 по 23.05.2018, на підставі направлень від 10.05.2018 №184, №185, наказу від 25.04.2018 №1239 відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт №431/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 07.06.2018, у якому відповідачем за результатами перевірки зроблено висновки про порушення позивачем низки вимог чинного податкового законодавства та прийнято податкові повідомлення - рішення.
Позивач не погодившись із прийняти податковими повідомленнями - рішеннями звернувся до суду з позовом про їх скасування. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №280/4369/18, яке набрало законної сили 30.05.2019, встановлено, що 28 вересня 2002 року між Мелітопольською міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2310700000:02:003:0023).
Відповідно до п.1.4. Договору оренди на орендованій земельній ділянці розташовані кам`яні споруди виробничих цехів. Згідно п. 1.5. Договору оренди, цільове призначення земельної ділянки: розміщення виробничого комплексу.
Судом встановлено, що земельна ділянка використовувалась для розміщення виробничої бази та вантажних транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність виключення контролюючим органом зі складу витрат коштів в розмірі 68 429,08 грн. сплачених ФОП ОСОБА_1 в якості орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності, на якій розташований виробничий комплекс будівель, що використовується підприємцем для розміщення належних йому транспортних засобів.
Відповідно до ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, зазначеним рішенням суду підтверджується використання позивачем виробничого комплексу будівель для здійснення підприємцем для розміщення належних йому транспортних засобів.
Вищевикладені обставини, а також положення пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, ст. 51 Цивільного кодексу України, ст. 62 Господарського кодексу України свідчать про те, що будівлі, які належать на праві власності позивачеві є будівлями промисловості, а тому згідно з пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, якою сформовано правовий висновок, відповідно до якого визначено, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Таким чином, аргументи відповідача щодо застосування та тлумачення підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд вважає безпідставними.
Отже, оскільки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об`єктом оподаткування у розумінні з п.п. «є» 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, а належна позивачу частина комплексу будівель та споруд, у свою чергу, за своїми характеристиками та цільовим використанням відповідає категорії будівель промисловості, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за 2017-2019 роки за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості».
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 03.09.2020 №0055919/2017-5605-0832.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 03.09.2020 №0055919/2018-5605-0832.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 03.09.2020 № 0055919-5605-0832.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 20.05.2021 № 0478912-2412-0832.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. 9девятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 18.10.2021.
Суддя О.В. Конишева
Судове рішення № 100401763, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 18.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/7146/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: