ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.10 Справа№ 7/92
за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі
позивача Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів
до відповідача Комунальне підприємство «ТІК», с.Стоянів Радехівського р.-ну Львівської обл.
про стягнення 52214,72грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Дубенюк Н.А.
Представники:
від прокурора –Нагребний І.Я., помічник прокурора;
від позивача - Нирка М.М., головний спеціаліст (юрисконсульт), (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача –Мандовський А.В., директор КП «ТІК»
Суть спору:
Львівський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до комунального підприємства «ТІК»про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,; ціна позову 52214,72грн.
Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №155 від 12.04.2010р., розрахунком розміру заподіяних збитків, претензією №89, листом Відповідача №42 від 12.04.2010р. та додатком до листа, свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача, довідкою про включення Відповідача в ЄДРПОУ, актом прийому-передачі, списком відправлених рекомендованих листів з відбитком поштового штемпеля, ст.ст.20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.111 Водного кодексу УКраїни, ст.ст.2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу УКраїни, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/92 від 31.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 10хв. 14.06.2010р.
Представникам Учасників оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі господарського суду Львівської області №7/92, яка скерована всім Учасникам процесу (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Заяви про відвід судді не надходило.
Прокурор в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю. Подав в судовому засіданні копію довіреності на право здійснення представництва та копію витягу про включення Позивача в ЄДРПОУ.
Представник Відповідача в судове засідання з’явився, позов визнав повністю.
14.06.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача, в якій зазначається, що Відповідач позовні вимоги в розмірі 52214,72грн. визнає в повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні представником Відповідача подано усне клопотання про розстрочення виконання рішення у зв’язку з важким фінансовим становищем. В данному клопотанні судом відмовлено за необгрунтованістю та недоведеністю, оскільки Відповідачем не представлено жодного доказу важкого фінансового становища та будь-яких інших документів в обгрунтування клопотання.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
В даному позові прокурором обгрунтовано підставу представництва –наявність порушень інтересів держави внаслідок протиправних дій комунального підприємства «ТІК».
Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.
Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.
Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №155 від 12.04.2010р., проведеної старшим держінспектором з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Нагорною О.О. та держінспектором Швайкою С.І. в присутності директора КП «ТІК»Мандовського А.В., на балансі Відповідача знаходиться водозабір прісних підземних вод у складі семи артезіанських свердловин.
Дозвіл на спецводокористування наявний, проте, свердловини експлуатуються з порушенням вимог дозволу на спецводокористування, що є порушенням вимог ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України.
Наведене порушення в судовому засіданні визнав представник Відповідача та визнано представником Відповідача згідно поданої заяви про визнання позову.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч.ч.1,3 ст.324 Цивільного кодексу України, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.
Відповідно до ч.4 ст.148 Господарського кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.
Згідно ч.2 ст.2 Водного кодексу України, ст.2 Закону України про охорону навколишнього природного середовища», водні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.42 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства; водокористувачі можуть бути первинними і вторинними; первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води; вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Крім того, згідно ч.1 ст.149 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Отже, комунальне підприємство «ТІК»здійснювало спеціальне водокористування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно ст.151 Господарського кодексу України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах); порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року затверджено «Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування»(далі –Порядок).
Згідно п.5 Порядку, у дозволі на спецводокористування в тому числі зазначаються умови спеціального водокористування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 Водного кодексу України, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам.
Отже, комунальне підприємство «ТІК»повинно було здійснювати спеціальне водокористування на підставі та у відповідності з дозволом на спецводокористування, що, згідно матеріалів справи, було порушеним.
Обсяги незаконно видобутих Відповідачем прісних підземних вод підтверджуються наступними наявними у справі доказами: даними акту перевірки, згідно яких, відповідно до форми статзвітності 2-тп (водгосп) за 2007р. видобуто 22,7 тис. м3 води, у 2008р. –22,6 тис. м3 води, у 2009р. –22,7 тис. м3 води; та даними довідки Відповідача №42 від 12.04.2010р. та додатку до неї із зазначенням об’ємів видобутої води помісячно та по свердловинах.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані здійснювати облік забору та використання вод, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Згідно ч.ч.2, 3 ст. 25 Водного кодексу України, державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою; форма звітів про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність подання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства та за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Відповідно до п.1.1 «Інструкції щодо заповнення форми N 2-ТП (водгосп)», затвердженої Наказом Держкомстату України №230 від 30.09.1997 року, дана Інструкція розроблена у відповідності до ст.25 Водного кодексу і Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25 червня 1991 року і є обов’язковою для використання підприємствами (організаціями) –водокористувачами незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності; звіт підписує керівник підприємства (організації), який несе відповідальність за правильність складання звіту, достовірність наведених в ньому даних і своєчасне подання його за встановленими адресами.
Враховуючи вищенаведене, з врахуванням помісячного розрахунку по свердловинах, Відповідачем незаконно видобуто протягом 2007р. 9892м3 води, 2008р. –10058м3, за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. –6656м3, за період з 01.09.2009р. по 31.12.2009р. –3465м3, за 2010р. станом на березень 2010р. –2365м3 води.
Щодо розміру заданих державі Відповідачем незаконним видобуванням збитків, суд зазначає наступне.
Прокурором в додатку до позовної заяви додано розрахунок розміру збитків,заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної прісної води КП «ТІК», виконаний старшим держінспектором з охорони навколишнього природного середовища, розмір заподіяних Відповідачем збитків становить 52214,72грн.
Розрахунок проведено відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37 та відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі визнання позову Відповідачем, розмір заподіяних Відповідачем збитків становить 52214,72грн.
Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1, п.«З»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Отже, Відповідач зобов’язаний відшкодувати завдану ним шкоду державі незаконним видобуванням прісних підземних вод в розмірі 52214,72грн.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, Відповідачем позов визнано, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 52214,72грн. заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення.
Також, суд зазначає, що Прокурором невірно наведено зміст ст.47 Закону України «Про державний бюджет України», відповідно до якого, згідно доводів Прокурора, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до місцевого бюджету.
Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Поряд з цим, суд зазначає, що при вирішенні господарського спору судом виявлено наступне.
Так, згідно описаного акту перевірки №155 від 12.04.2010р., спеціальний дозвіл на користування надрами у КП «ТІК»відсутній, що є порушенням вимог ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра.
Згідно ст.ст. 19, 21 Кодексу України про Надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр; надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року „Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”, підземні води належать до корисних копалин загальнодержавного значення, які передаються у користування на підставі спеціальних дозволів.
Згідно ч.2 ст.240 Кримінального кодексу України, кримінально караним є діяння –незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Крім того, враховуючи розмір заподіяної шкоди, дане правопорушення могло бути вчинене внаслідок службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, що є ознаками діяння, передбаченого ст.367 Кримінального кодексу України.
Відповідно, в діяльності службових осіб КП «ТІК»судом виявлено порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку.
Згідно ч.4 ст.90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне надіслати про виявлені судом порушення законності повідомлення Львівському міжрайонному природоохоронному прокуророві у Львівській області.
14.06.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.06.2010 року.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.ч.1, 2 ст.13, ст.121, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, ч.2 ст.85, ч.4 ст.90 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, рішенням Конституційного суду України вд 08.04.1999 року, ч.ч.1,2,4 ст.148, ч.1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу України, ч.ч.1, 3 ст.324 Цивільного кодексу України, ст.16, ч.2 ст.2, ч.ч.2,3 ст.25, ч.ч.1-3 ст.42, п.7 ч.1 ст.44, ст.46, ч.ч.1,2 ст.48, ч.ч.1, 4 ст.49, ч.1 ст.111, п.4 ч.1 ст.155 Водного кодексу України, ст.2, ч.1 ст.5, п.п. «Б», «З»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35, ч.1, п.»З»ч.2 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», п.1.1 «Інструкції щодо заповнення форми N 2-ТП (водгосп)», затвердженої Наказом Держкомстату України №230 від 30.09.1997 року, п.5 «Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року, «Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995 року, «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, Положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, Постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року „Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”, ч.2 ст.20 Кримінального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з комунального підприємства «ТІК»(81220, Львівська обл., Радехівський р-н, с.Стоянів, вул.Стуса,2, ЄДРПОУ 32562161) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в сумі 52212 грн. 72 коп., які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.
3. Стягнути з комунального підприємства «ТІК» (81220, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Стоянів, вул. Стуса,2, ЄДРПОУ 32562161) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 522грн. 13 коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя
Судове рішення № 10039872, Господарський суд Львівської області було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/92. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: