Рішення № 10039767, 07.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.10                                                                                           Справа№ 25/87

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком” (м.Львів)

до відповідача:Приватного підприємства “Анна” (м.Трускавець)

про :стягнення заборгованості в сумі 1 059,10 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Добуш-Вербіцька Н.Ю.-представник, довіреність від 04.02.2010 року

від відповідача :Не з»явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком” (м.Львів) до Приватного підприємства “Анна” (м.Трускавець) про стягнення заборгованості в сумі 1 059,10 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.05.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 31.05.2010 року. Ухвалою від 31.05.2010 року розгляд справи відкладено до 07.06.2010 року у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.05.2010 року, про відкалдення від 31.05.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.05.2010 року, про відкладення від 31.05.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записами під №15, №21 в реєстрі вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області від 25.05.2010 року, від 01.06.2010 року відповідно, хоча у підтвердження зазначеної в позовній заяві адреси відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.06.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру електрозв”язку №8 м.Трускавець Львівської філії, відповідно до ст.3 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року №1280-ІV, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг” від 09.08.2005 року №720 абоненту Приватне підприємство “Анна” надавались телекомунікаційні послуги, а саме, надання послуг зв”язку та ADSL-доступу до мережі Інтернет, за що останній повинен був вносити відповідну плату.

З абонентом було укладено Договір “Про надання послуг електрозв”язку” №480 від 29.11.2002 року та Договір “Про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет з використанням “Системи самообслуговування” №115-І від 25.01.2007 року.

За надані телекомунікаційні послуги абоненту виставлялися рахунки, які не оплачувалися.

Відповідно до п.3.1.8 договору, позивач зобов”язується за замовленням споживача надати у тимчасове платне користування кінцеве обладнання (модем). Обладнання передається споживачу з підписанням акта передачі-приймання, де вказується його специфікація, балансова вартість та технічний стан. Кінцеве обладнання (модем) передано відповідачу, згідно акту прийому –передачі обладнання у тимчасове користування від 25.01.2007 року. відповідно до Додатку №1 до договору №441505 абонента, плата за користування модемом складає 12,00 грн. з ПДВ в місяць.

За період з 01.07.2009 року по 01.04.2010 року включно відповідач заборгував за надані телекомунікаційні послуги 958,83 грн.

Оскільки відповідачем прострочено виконання господарського зобов”язання, до нього застосовуються санкції у вигляді стягнення пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, відповідно до Договорів, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та ч.2 ст.36 Закону України “Про телекомунікації”.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 12,24 грн та пеню –27,27 грн.

Отже, загальна сума боргу, що підлягає сплаті відповідачем становить 1 059,10 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач подав не докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком” (м.Львів) до Приватного підприємства “Анна” (м.Трускавець) про стягнення заборгованості в сумі 1 059,10 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1000325570-6318 від 14.04.2010 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №1000325570-6325 від 14.04.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Приватного підприємства “Анна” (82200 Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля,6;; р/р 2600532910778 у ЗУБКУ м.Дрогобич, МФО 325202, код ЄДРПОУ 20827581, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком” (79000, м.Львів, вул.Дорошенка,43; п/р 26004064610601 у Львівській філії АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 325774, код ЄДРПОУ 01186030) - борг у сумі 1 059 (одна тисяча п”ятдесят дев”ять) грн. 10 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя