Рішення № 100396389, 12.10.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1141/21

провадження № 2/136/252/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника, звернувся з позовом до Липовецької міської радиВінницького району Вінницької області (далі - відповідач), з вимогою:

- встановити позивачеві додатковий достатній двохмісячний строк, з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя залишила заповіт і зі змісту якого слідує, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 заповідано дочці ОСОБА_3 , а решту майна, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповідано в рівних частках синам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і дочці ОСОБА_3 . Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Зозівської сільської ради за №35 від 06.08.2009. Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується належними доказами у справі. Згідно довідок, виданих виконкомом Зозівської сільської радипомерла ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , а склад її сім`ї складався з синів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 . Отже, шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадщину ніхто не прийняв. Поважність причини пропуску зазначеного строку слугувало те що, про наявність такого заповіту, позивач як син спадкодавця дізнався уже після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Але як з`ясувалося, померла залишила заповіт на ім`я позивача, його брата та сестру, але строк для прийняття спадщини закінчився. Останні від спадщини відмовились, про що надали заяви нотаріусу відповідного змісту. Позивачу нотаріусом було роз`яснено, що у зв`язку з пропуском строку, слід звернутися до суду.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.07.2021 призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач та його представник не з`явились.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник подала заяву, з якої вбачається, що вона не заперечує проти задоволення позовних вимог та просила суд розглянути справи у її відсутність.

З огляду на те, що в підготовче судове засідання сторони не з`явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9). За життя спадкодавець залишила заповіт і зі змісту якого слідує, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 заповідано дочці ОСОБА_3 , а решту майна, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповідано в рівних частках синам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і дочці ОСОБА_3 . Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Зозівської сільської ради за №35 від 06.08.2009 (а.с. 15). Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується належними доказами у справі (а.с. 10). Згідно довідок, виданих виконкомом Зозівської сільської радипомерла ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , а склад її сім`ї складався з синів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 (а.с. 13, 14). Поважність причини пропуску зазначеного строку слугувало те що, про наявність такого заповіту, позивач як син спадкодавця дізнався уже після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Але як з`ясувалося, померла залишила заповіт на ім`я позивача, його брата та сестру, але строк для прийняття спадщини закінчився. Останні від спадщини відмовились, про що надали заяви нотаріусу відповідного змісту. Згідно листа Липовецької державної нотаріальної контори зазначено, що спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 не заводилась. Позивач звернувся до суду із даним позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, вказуючи, що пропущено його з поважних причин, так як він не був обізнаний про наявність заповіту на його ім`я.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Суд зауважує, що у відповідності до норм ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто фактично, спадкова маса, що залишилася після смерті спадкодавця, а саме, в даному випадку право на житловий будинок та земельні ділянки біля нього, належить позивачу, однак юридично залишається не оформленою, а визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є єдиним можливим способом оформити спадкове майно за заповітом.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до переконання, що наведені позивачем обставини щодо пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 є поважними, оскільки пов`язані вони з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім цього, представник відповідача надала суду заяву про визнання позову.

Згідно листа Липовецької державної нотаріальної контори зазначено, що спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 не заводилась. Судом встановлено, що інші спадкоємці, які мали право на обов`язкову частку в спадшині від спадщини відмовились, подавши нотаріусу заяви відповідного змісту.

У постанові пленуму ВСУ за №14 від 18.12.2009 зазначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Ураховуючи те, що визнання представником відповідача позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про задоволення позову.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про встановлення позивачеві додатковий достатній двохмісячний строк, з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76, 80, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул.Василя Липківського 30, м.Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22500; ЄДРПОУ 04325957) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 додатковий достатній двохмісячний строк, з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко