Рішення № 100395237, 18.10.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2472/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (73000, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Ушакова, буд. 4)

до відповідача: Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (65063, Одеська обл., місто Одеса, вулю Маршала Говорова, буд. 7)

про стягнення 6 255,28 грн

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту).

13.08.2021 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 5 672,23 грн, 3% річних у сумі 73,28 грн, інфляційні втрати у сумі 165,96 грн, пеню у сумі 343,81 грн та судовий збір у сумі 2 270 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2021 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2472/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 18.08.2021 була надіслана сторонам на їх юридичні адреси та отримана останніми, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (а.с.85-86).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту).

22.06.2020 між сторонами було укладено договір №47-П-ХЕФ-20 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 22.06.2020, на виконання умов якого позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №1741 від 30.11.2020 на суму 3573,19 грн та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 (оплата здійснена частково, неоплачений залишок становить 976,09 грн); рахунок на оплату № 1842 від 30.12.2020 на суму 4696,14 грн та акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) № 7228 від 30.12.2020, які було направлено супровідними листами від 17.12.2020 №2848/26-05-03/Вих, від 30.12.2020 №2932/26-05-03/Вих, від 02.03.2021 №489/26-01-19 (повторно) на адресу Одеської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті для подальшого їх підписання та оплати, як то передбачено умовами договору.

Відповідач у встановлені п.2.4. договору строки не повернув вищезазначених актів наданих послуг (виконаних робіт) та не надав своїх зауважень (мотивованої відмови) від їх підписання, тому такі акти вважаються сторонами погодженими (підписаними).

28 грудня 2020 року відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 2 597,10 грн згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 (платіжні доручення №1444 від 28.12.2020; №1445 від 28.12.2020; №1446 від 28.12.2020; №1447 від 28.12.2020).

Однак, у визначені договором строки (п.п.2.3 2.4 договору) відповідачем повної оплати за фактично надані обсяги послуг здійснено не було.

У зв`язку з невиконанням відповідачем станом на 01.04.2021 умов договору позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію за вих. №26-01-01.01-20/24, в якій викладено вимогу щодо здійснення відповідних дій по виконанню своїх обов`язків за договором, а саме щодо перерахування заборгованості у сумі 5 672,23 грн, на рахунок позивача або надання аргументованої письмової відповіді щодо причин неможливості здійснення такої оплати.

Зазначену претензію відповідачем було отримано 08.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відповідачем претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Враховуючи порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, останньому на підставі п. 5.3. договору, положень ст. 625 ЦК України нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

22.06.2020 між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (балансоутримувач) та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (орендар) було укладено договір №47-П-ХЕФ-20 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.12-18), відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 26,9 м2 (надалі - Приміщення) та утримання об`єктів (мереж тощо) і прибудинкової території та місць загального користування (надалі за текстом- Утримання), яке перебуває на його балансі та розташоване на третьому поверсі чотириповерхової будівлі блоку службово-побутових приміщень Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 4 (надалі - Будівля), а орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на надання/виконання вказаних послуг та робіт, а також витратах, пов`язаних зі споживанням комунальних послуг, а саме: теплової енергії, електричної енергії, розподілу електричної енергії, води питної якості та надання послуг з водовідведення з доочисткою стічних вод (надалі - послуги) у орендованих приміщеннях, пропорційно до займаної орендарем площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг/робіт, наданих/виконаних балансоутримувачем за цим договором.

В подальшому додатковою угодою № 1 від 18.11.2020 (а.с.20-21) Балансоутримувач та Орендар внесли зміни до умов договору щодо зміни ціни договору та порядку розрахунків. При цьому сторони погодили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між ними, з 01.01.2020.

Відповідно до п.2.1. договору (в редакції додаткової угоди) загальна ціна договору за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 визначається додатком №1 до даного договору та орієнтовно становить 56 941,17 грн та складається з:

- відшкодування вартості витрат зі: споживання теплової енергії - 10 320, 00 грн з урахуванням ПДВ (20%), що складає приблизно 5 Гкал.; споживання електричної енергії - 16 044,36 грн з урахуванням ПДВ (20%), що складає приблизно 7037 і<Вт*год; розподілу електричної енергії - 8 022,18 грн з урахуванням ПДВ (20%), що складає приблизно 7037 кВт*год; споживання води питної якості та послуг з водовідведення - 991,20 грн з урахуванням ПДВ (20%), що складає приблизно 40,00 м3; доочистка стічних вод — 1 418,70 грн з урахуванням ПДВ (20%), що складає приблизно 25,00 м3;

- сплати витрат на утримання будівлі: вартість використання електричного устаткування та технологічних електричних мереж - 11822,16 грн з урахуванням ПДВ (20%); вартість використання мереж теплопостачання - 800,54 грн з урахуванням ПДВ (20%); вартість використання мереж водопостачання та водовідведення – 1 324,80 грн з урахуванням ПДВ (20%); утримання орендованого нерухомого майна, розташованого в будівлі блоку службово-побутових приміщень - 6 197,23 грн з урахуванням ПДВ (20%).

Згідно п. 2.2. договору розрахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі споживанням Орендарем теплової енергії, води питної якості, електричної енергії, розподілу електричної енергії, послуг з водовідведення з доочисткою стічних вод орендованого приміщення, здійснюється на підставі розрахунку Балансоутримувача, який обчислюється у відповідності до показників лічильників, а у разі відсутності лічильників - згідно їх пропорційного розподілу між Балансоутримувачем та Орендарем відповідно до площ приміщень, або кількості людей у відповідності до існуючого енергоспоживаючого обладнання сторін.

Відповідно до п.2.3. договору розрахунок за надані послуги орендар здійснює протягом 3 (трьох) банківський днів після підписання сторонами акту наданих послуг (виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку- фактури) балансоутримувача.

За умовами п.2.4. договору орендар зобов`язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання цього акту від балансоутримувача або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг (виконаних робіт). Якщо у цей строк орендар не повернув підписаний Акт наданих послуг (виконаних робіт) або не надав свої зауваження (мотивовану відмову), цей Акт наданих послуг (виконаних робіт) вважається Сторонами погодженим (підписаним) в редакції балансоутримувача та підлягає оплаті.

Згідно п. 5.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по договору балансоутримувач має право стягнули з орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом. 7.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань по даному договору.

На виконання умов договору позивачем було виставлено відповідачу за листопад 2020 року рахунок на оплату №1741 від 30.11.2020 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 на суму 3 573,19 грн (а.с.23-24), які були направлені на адресу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті супровідним листом №2848/26-05-03/Вих від 17.12.2020 (а.с.25). Згідно наданого позивачем поштового повідомлення (а.с.30) відповідний лист було отримано відповідачем 28.12.2020.

З позовної заяви судом встановлено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 відповідачем позивачу повернуто не було.

Згідно наданих позивачем копій платіжних доручень (а.с.26-29) відповідачем послуги за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 були оплачені частково у сумі 2 597,10 грн. Доказів оплати залишку суми у розмірі 976,09 грн матеріали справи не містять.

За грудень 2020 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №1842 від 30.12.2020 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7228 від 30.12.2020 на суму 4 696,14 грн (а.с.31-32), які були направлені на адресу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті супровідним листом №2936/26-05-03/Вих від 30.12.2020 (а.с.25). Водночас вказаний лист відповідачем отримано не було, про що свідчать надані позивачем копії конверту, довідки пошти та поштового повідомлення.

У зв`язку з поверненням означеного листа, позивачем повторно супровідним листом №489/26-01-19/Вих від 02.03.2021 (а.с.37-38) було направлено на адресу відповідача рахунок на оплату №1842 від 30.12.2020 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7228 від 30.12.2020 з проханням підписати акт та повернути його протягом 5 робочих днів від дати отримання листа. Вказаний лист відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 на суму 3 573,19 грн та №7228 від 30.12.2020 на суму 4 696,14 грн, відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчать про незгоду відповідача з означеними в актах сумами, суд, з урахуванням положень п.2.4. договору, вважає, що такі акти є погодженими сторонами.

У зв`язку з невиконанням відповідачем станом на 01.04.2021 умов договору позивачем на адресу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті було направлено претензію з вимогою провести розрахунки, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Доказів оплати відповідачем у повному обсязі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6806 від 30.11.2020 та №7228 від 30.12.2020 матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з огляду на відсутність жодних доказів у спростування обставин отримання відповідачем від позивача послуг, пов`язаних з утриманням орендованого нерухомого державного майна (будівля та прибудинкова територія), з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності, належності та вірогідності доказів, суд вважає доведеним факт надання позивачем послуг, обумовлених договором, та їх вартість.

Водночас, судом встановлено, що надані позивачем послуги щодо утримання орендованого нерухомого державного майна на суму 5 672,23 грн відповідачем оплачені не були.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу послуг, обумовлених договором, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за листопад та грудень 2020 року у розмірі 5 672,23 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, вважає їх вірними в частині нарахованих сум, а отже вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 73,28 грн, інфляційних втрат у сумі 165,96 грн та пені у сумі 343,81 грн є такими, що також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд.7, код ЄДРПОУ 00485993) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (73000, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Ушакова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38728533) основний борг у сумі 5 672 /п`ять тисяч шістсот сімдесят дві/ грн 23 коп., 3% річних у сумі 73 /сімдесят три/ грн 28 коп., інфляційні втрати у сумі 165 /сто шістдесят п`ять/ грн 96 коп., пеню у сумі 343 /триста сорок три/ грн 81 коп., судовий збір у сумі 2 270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська