Ухвала суду № 10039511, 10.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.06.10                                                                                 Справа№ 24/64

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів”, м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець

Про стягнення 8254,77грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Горін О.В. –представник

Від відповідача –Войтович О.В. –представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 8324,71грн., в т.ч.: 7809,10грн. основного боргу, 437,31грн. втрат від інфляції та 78,30грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11815,78грн., який відповідач оплатив частково в сумі 4006,68грн., заборгованість становить 7809,10грн.

08.12.2009року позивач направив відповідачу претензію за № 25, з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар. Претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 437,31грн. та 3% річних в сумі 78,30грн., які нараховані за період з 14.12.2009року по 14.04.2010року.

В заяві №185 від 21.05.2010року позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції і просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 343,61грн., та збільшив позовні вимоги в частині 3% річних до суми 102,06грн. Вимоги в частині стягнення основного боргу залишились без змін. Загальна сума, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 8254,77грн.

В судовому засідання 27.05.2010року оголошено перерву до 10.06.2010року

10.06.2010 року розгляд справи продовжено.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву від 10.06.2010року, в якій повідомляє про сплату відповідачем основного боргу в сумі 7809,10грн. Від стягнення втрат від інфляції в сумі 343,61грн. та 3% річних в сумі 102,09грн. відмовляється.

У відзиві від 10.06.2010року на позовну заяву відповідач зазначає, що платіжним дорученням №40 від 09.06.2010року сума основного боргу 7809,10грн. сплачена. Крім того, у вказаному відзиві представник відповідача, посилаючись на відмову позивача від стягнення втрат від інфляції та 3% річних, не заперечує проти покладення на нього судових витрат.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 7809,10грн. основного боргу, 343,61грн. втрат від інфляції та 102,06грн. 3% річних.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

01.04.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11815,78грн., а саме:

- по видатковій накладній №11204 від 01.04.2009року на суму 8857,71грн.;

- по видатковій накладній №11205 від 01.04.2009року на суму 2958,07грн.

Факт отримання товару, підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладних, а також печаткою товариства. Видаткові накладні додані до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи, отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 4006,68грн.

Відтак, заборгованість становила 7809,10грн. (11815,78 –4006,68).

08.12.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію за №25 від 08.12.2009року з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар. Названа претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення (претензія та докази її надсилання додані до матеріалів справи).

Після звернення позивача з позовом до суду (позов подано 18.04.2010року) відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу 7809,10грн., що підтверджується поданим суду платіжним дорученням №40 від 09.06.2010року (п/д в матеріалах справи).

Отже, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар сплачена, предмет спору відсутній.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд вважає, що провадження у справі належить припинити з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов’язанння не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено поставку 01.04.2009року відповідачеві товару на суму 11815,78грн. Строк оплати товару у видаткових накладних не встановлений. Відповідач оплатив товар частково, заборгованість становила 7809,10грн., на суму якої позивач надіслав претензію №25 від 08.12.2009 року. Отже, відповідач зобов»язаний був оплатити товар згідно із частиною 2 ст.530ЦК у 7-денний строк з дня отримання названої претензії , проте у встановлений законом строк відповідач не оплатив товар, а оплатив лише 09.06.2010року, тобто, після звернення позивача з позовом до суду та порушення судом провадження у справі.

Відтак, в частині стягнення основного боргу предмет спору відсутній.

Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 7809,10грн. провадження у справі належить припинити на підставі п.1/1 частини 1 ст. 80 ГПК у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В силу ст.78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду заяві, яка підписується позивачем.

Подана позивачем заява про відмову від позову в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних відповідає вимогам ст.78 ГПК України.

За таких обставин в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 343,61грн. та 3% річних в сумі 102,06грн., відмову позивача від позову належить прийняти та припинити провадження на підставі пункту 4 частини 1 ст.80 ГПК у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Судом роз’яснені сторонам наслідки припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 ст.80ГПК, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49,77,78, п.1/1, п.4 частини1 , частиною 2 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.           В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити у зв»язку з відсутністю предмета спору.

2.           В частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних відмову позивача від позову прийняти, провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, ідентифікаційний код 30439207, адреса: 82200, Львівська область, м.Трускавць, вул.Суховоля,61, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна група морепродуктів”, ідентифікаційний код 32248136, юр. адреса: 01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз,11, поштова адреса: 07442, Київська область, Броварський район, смт.Велика Димерка, вул.Броварська,152.- 102 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя