Рішення № 100394238, 18.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2021Справа № 910/11084/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРСО-ТРЕЙД"

2) ОСОБА_1

про стягнення 885 041, 83 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ДОЛИНА МРІЙ" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за генеральним договором про кредитування №11517652000 від 08.10.2020 року в розмірі 885 041, 83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором № 11517652000 від 08.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач 1 відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача 1 було повідомлено ухвалою суду від 05.08.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача 1 та отриманою відповідачем 1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105478331548.

Водночас, судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 19.08.2021 внесено запис про зміну місцезнаходження ТОВ "СК "ДОЛИНА МРІЙ", згідно із яким, місцезнаходження відповідача-1 є: 03115, місто Київ, вул. Кричевського Федора, будинок 19, а також змінилось найменування на ТОВ "ЛАРСО-ТРЕЙД".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зміну найменування відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ДОЛИНА МРІЙ" на належне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАРСО-ТРЕЙД".

Про розгляд даної справи відповідач 2 був повідомлений ухвалою суду від 05.08.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача 2, зазначену в Довідці про реєстрацію місця проживання особи.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.08.2021 від відповідача 2 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу 2, та відповідач 2 був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, тобто не скористалися наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідачі у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2020 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (надалі- Банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Долина мрій» (надалі - клієнт, позичальник) був укладений генеральний договір про кредитування №11517161000 (надалі - договір) з додатковою угодою № 1 від 08.20.2020.

Відповідно до п. 1.1.1 договору банк надає клієнту кредит у вигляді кредитної лінії в межах ліміту кредитної лінії, а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Клієнт має право отримати кредит у вигляді одного або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії, розмір якого визначається відповідно до графіку зниження ліміту кредитної лінії відповідно до Додатку №2 до договору.

Згідно з п. 1.1.2 кредит надається шляхом зарахування банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта, зазначений в угоді про надання траншу, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Транші надаються на підставі поданих клієнтом заяв на видачу траншу в порядку, визначеному правилами.

Банк має право самостійно приймати рішення про акцепт або відмову в акцепті оферти клієнта щодо кредитування, викладеної в заявці на видачу траншу. Банк зобов`язаний повідомляти про причини відмови в акцепті оферти клієнта щодо кредитування останнього. (п. 1.1.3 договору).

Пунктом 1.2.1. договору встановлено, що надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в угоді про надання траншу, але не раніше 08.10.2020.

Клієнт зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у терміни, встановлені Угодою про надання траншу та в дати, що передбачені Графіком зниження кредитної лінії, але в будь-якому випадку не пізніше 07.04.2021 року, якщо тільки відповідно до умов договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом (п. 1.2.2. договору).

Відповідно до п. 1.3.1. для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 16,9% процентів річних.

Для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення (п. 1.3.2. договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта банком прийнята порука, а саме: порука ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) по Договору № 281305 від 08.10.2020 та по Договору та № 281306 від 08.10.2020.

Додатковою угодою №1 від 08.10.2020 до договору сторони передбачили, що позичальник зобов`язується погасити відсотки, що будуть нараховані за фактичне використання лімітом овердрафту в місяці рефінансування, підлягають погашенню протягом 5 календарних днів місяця наступного за місяцем закриття ліміту овердрафту (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до умов договору та заявки - індивідуальної угоди позичальника №1 від 13.10.2020 року позивач надав відповідачу кредит траншем у розмірі 781 372,23 грн, в межах кредитного ліміту кредитної лінії на умовах кредитного договору, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача-1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідачів з вимогами про повернення суми кредиту, які залишились без відповіді.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що відповідач-1 свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 885 041,83 грн, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 , який є поручителем відповідача-1 за договорами поруки № 281305 від 08.10.2020 та № 281306 від 08.10.2020.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги генеральний договір про кредитування №11517652000 від 08.10.2020 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін договору взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи (випискою з поточного рахунку відповідача-1) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів на загальну суму 781 372,23 грн, внаслідок чого у відповідача-1 виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

В силу положень ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та умови кредитного договору, строк виконання відповідачем-1 грошового зобов`язання по поверненню кредиту, станом на момент звернення позивача з даним позовом, настав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 1 не виконав свої зобов`язання щодо сплати обов`язкових платежів за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення.

Умовами п. 1.3.1. сторони передбачили, що для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 16,9% процентів річних.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач-1 заявлені до нього вимоги не спростував, доказів повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не надав, обґрунтованих причин неможливості виконання договірних зобов`язань не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач-1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на момент розгляду справи по суті у останнього існує заборгованість за договором у розмірі 885 041, 83 грн (заборгованість за кредитом - 781 372,23 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 21 503,93 грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін - 82 165,67 грн), яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та підлягає стягненню на користь позивача.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 08.10.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 були укладені договори поруки №281305 (основний борг) та №281306 (проценти та інші платежі).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 були укладені договори поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника в разі порушення останнім зобов`язань за договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачами не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та договорами поруки, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 885 041,83 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів. При цьому судом враховано, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРСО-ТРЕЙД" (03115, місто Київ, вул. Кричевського Федора, будинок 19, ідентифікаційний код 41685228), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750) заборгованість у розмірі 885 041,83 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРСО-ТРЕЙД" (03115, місто Київ, вул. Кричевського Федора, будинок 19, ідентифікаційний код 41685228) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750) судовий збір у розмірі 6 637,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750) судовий збір у розмірі 6 637,82 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.10.2021.

Суддя О.В. Гулевець