Рішення № 100394212, 19.10.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/738/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2021 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/738/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРДОР-ТРЕЙД" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" 61 830 грн 21 коп. заборгованості за договором поставки.

ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПрАТ "Калуський завод будмаш" 61 830 грн 21 коп. заборгованості за договором поставки № А90 від 11 квітня 2018 р., з яких 59 057 грн 30 коп. основний борг, 703 грн 99 коп. 3 % річних, 2 068 грн 92 коп. інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив отриманий від позивача товар.

28 липня 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 05 серпня 2021 р., відтак строк для подання відзиву розпочався 06 серпня 2021 р. та закінчився 20 серпня 2021 р.

Відзиву на позов відповідач не подав.

25 серпня 2021 р., до суду надійшла заява ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД", в якій позивач повідомив суду про сплату відповідачем основного боргу та просив суд оголосити перерву щодо розгляду справи, у зв`язку з можливістю подальшого врегулювання спору.

28 вересня 2021 р., ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД" через канцелярію суду подав для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.

04 жовтня 2021 р., до суду надійшла заява ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД", в якій позивач зазначив, що у зв`язку з сплатою відповідачем після відкриття провадження у даній справі суми основного боргу, ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД" підтримує позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

11 квітня 2018 р., ТОВ "АРДОР-ТРЕЙД" (постачальник) та ПрАТ "Калуський завод будмаш" (покупець) уклали договір поставки № А90, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію (далі товар), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях або накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.6 Договору, товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних.

Відповідно до п. 4.2 Договору, покупець оплачує вартість товару шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

За змістом п. 4.5 Договору, підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття матеріальних цінностей, видаткової накладної, свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у цій видатковій накладній. Сторони домовились, що підписуючи документи про отримання товару (видаткову накладну), вони підтверджують факт отримання покупцем відповідного рахунку-фактури на оплату цього товару.

В пунктах 7.1, 7.2 Договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з 11 квітня 2018 р. та діє до 31 грудня 2018 р. У випадку, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не направить письмову заяву про відмову від пролонгації договору, то договір вважається пролонгованим на один рік на тих же умовах.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 69 057 грн 30 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 219-000880 від 11 лютого 2021 р. та № 219-001650 від 18 березня 2021 р., який відповідач в обумовлений договором строк не оплатив, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки, зокрема, 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором поставки.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як повідомив позивач у своїх заявах суму основного боргу відповідач сплатив після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

Оскільки предмет спору в цій частині існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предметом даного спору залишається вимога позивача про стягнення з відповідача 703 грн 99 коп. 3 % річних, 2 068 грн 92 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд самостійно розрахував 3 % річних та інфляційні втрати, не виходячи при цьому за межі визначених у позовній заяві періодів, та встановив, що позивач арифметично правильно розрахував розмір 3 % річних. Натомість, розрахунок інфляційних втрат за відповідний період є більшим, ніж визначив позивач, однак, враховуючи межі позовних вимог, задоволенню підлягають інфляційні втрати у заявленому у позові розмірі.

Враховуючи наведене, вимогу позивача про стягнення з відповідача 703 грн 99 коп. 3 % річних та 2 068 грн 92 коп. інфляційних втрат слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки предметом позову було стягнення 61 830 грн 21 коп., за його подання слід було сплатити 2 270 грн судового збору.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення 109 грн надміру сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АРДОР-ТРЕЙД" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" 59 057 грн 30 коп. основного боргу - закрити;

позов в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АРДОР-ТРЕЙД" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" 703 грн 99 коп. 3 % річних та 2 068 грн 92 коп. інфляційних втрат - задовольнити;

з приватного акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 79, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 01267876) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРДОР-ТРЕЙД" (вул. Широка, буд. 111, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51901; ідентифікаційний код 41558784) стягнути 703 (сімсот три) грн 99 коп. 3 % річних, 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн 92 коп. інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко