Рішення № 100394140, 06.10.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/485/21Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта",

пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053;

до відповідача: Долинської міської ради Івано-Франківської області,

просп. Незалежності, буд. 5, м. Долина,

Івано-Франківська область, 77504;

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,

за участю:

від позивача: Малета Андрій Ілліч - адвокат, (довіреність №01/01/07-444/д від 08.06.2021; свідоцтво серія ІФ №001810 від 12.05.2021);

від відповідача: Григорський Зеновій Михайлович - представник, (виписка з ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ №505811979288 від 20.07.2021; посвідчення №2020-04-01 дійсне до 31.12.2022);

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Верешко Мар"ян Іванович - прокурор відділу, (посвідчення №061075 від 23.03.2021).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 23,1036 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 для розміщення та обслуговування двох об"єктів нерухомого майна: ЦТТ №2 і цех електрозв"язку, та 16-ти діючих свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923 в редакції викладеній у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2021 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Укрнафта" про уточнення позовних вимог вх№11206/21 від 12.07.2021 у якій позивач просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 11,0950 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 для розміщення та обслуговування двох об"єктів нерухомого майна: ЦТТ №2 і цех електрозв"язку та 16-ти діючих свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923 в редакції викладеній у заяві.

В судовому засіданні 01.09.2021, на підставі статті 53 Господарського процесуального кодексу України, яка надає право прокурору вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, судом задоволено клопотання Івано-Франківської обласної прокуратури вх№13353/21 від 30.08.2021 про вступ прокурора у справу з метою захисту інтересів держави в особі Долинської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Обґрунтовує їх тим, що у зв"язку з закінченням 12.11.2017 строку дії договору оренди земельної ділянки № 2/8-1/80-ОР/920/05-ОР від 01.07.2005 укладеного між орендодавцем - Долинською міською радою та орендарем - ПАТ "Укрнафта", позивач впродовж чотирьох років намагається отримати від відповідача дозвіл на поділ земельної ділянки загальною площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, з метою отримання в оренду земельної ділянки меншою площею - 11,0950 га, адже саме така площа необхідна позивачу для здійснення виробничої діяльності - розміщення та обслуговування двох об"єктів нерухомого майна: ЦТТ №2 і цех електрозв"язку та 16-ти діючих свердловин №713, №238, №326, №318, №14, №101, №820, №717, №706, №915, №103, №299, №106, №824, №710, №923, а не площа 29,3876 га, яку пропонує відповідач, проте всі вжиті позивачем заходи виявились безрезультатними - згоди відповідачем не надано. Просить суд захистити порушене відповідачем право позивача шляхом визнання укладеним в судовому порядку договору оренди земельної ділянки площею 11,0950 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004. Позовні вимоги мотивує приписами статей 167, 170, 377 Цивільного кодексу України, статі 120 Земельного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов вх№9435/21 від 22.06.2021. Звертає увагу суду на те, що: - з моменту укладення договору №2/8-1/80-ОР від 01.07.2005 та до сьогоднішнього дня позивач продовжує користуватись земельною ділянкою загальною площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004, декларує та сплачує земельний податок, проте всякими способами ухиляється від оформлення договірних відносин; - на спірній земельній ділянці крім нерухомого майна - ЦТТ №2, цеху електрозв"язку та 16-ти діючих свердловин розміщені в т.ч. нафтопроводи, водопроводи, лінії електропередач, які необхідні для обслуговування свердловин та є власністю позивача, не демонтовані, не відчужені останнім, а охоронні зони свердловин фактично покривають усю площу земельної ділянки, а отже доводи про те, що для здійснення виробничої діяльності позивачу потрібна земельна ділянка значно меншою площею - 11,0950 га є необґрунтованими та безпідставними; - згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" необхідною умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення органу місцевого самоврядування, проте Долинська міська рада не приймала рішення про передачу в оренду ПАТ "Укрнафта" земельної ділянки площею 11,0950 га, не визначала терміну оренди, вказана земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, не зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а тому укладення договору оренди саме на таку площу земельної ділянки є неможливим. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що у відповідності до витягу №НВ-2601421532015 від 16.10.2015 з Державного земельного кадастру, витягу №47191953 від 09.11.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 14.07.2005 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 29,3876 га з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов"язані з користуванням надрами; форма власності - комунальна; власник - Долинська міська рада.

Між Долинською міською радою (орендодавець/відповідач) та ВАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" (орендар/позивач) укладено договір оренди земельної ділянки № 2/8-1/80-ОР/920/05-ОР від 01.07.2005, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2005 №04.05.303.00110. Згідно умов цього договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування терміном на 10 років земельну ділянку площею 29,3876 га для обслуговування свердловин №№ 713, 238, 326, 318, 14, 101, 820, 717, 706, 915, 103, 299, 106, 824, 710, 923, ЦТТ №2 і цеху електрозв"язку, які знаходяться в м.Долина (пункти 1, 2, 3 договору).

Відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 29,3876 га для обслуговування свердловин №№ 713, 238, 326, 318, 14, 101, 820, 717, 706, 915, 103, 299, 106, 824, 710, 923, ЦТТ №2 і цеху електрозв"язку, що засвідчено сторонами у підписаному та скріпленому печатками орендодавця та орендаря акті приймання - передачі від 01.07.2005.

Додатковою угодою № 1 від 15.07.2015 сторонами внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 2/8-1/80-ОР/920/05-ОР від 01.07.2005, зокрема поновлено на 2 роки строк дії договору, змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земель вчинено запис від 12.11.2015 від №12012890 про державну реєстрацію права ПАТ "Укрнафта" оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 терміном на 2 роки.

Рішенням Долинської міської ради №834-29/2017 від 17.08.2017 поновлено ПАТ "Укрнафта" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 площею 29,3876 га терміном на 5 років. Одночасно листом від 02.10.2017 відповідач направив позивачу для підписання два примірники додаткової угоди №2 від 02.10.2017 до договору оренди землі №2/8-1/80-ОР від 01.07.2005. Позивач листом №18 юр-3086 від 20.10.2017 відхилив оферту відповідача та повернув примірники угоди без підписання з мотивів невикористання у виробничій діяльності усієї площі земельної ділянки 29,3876 га.

Листом №11МГВ-3475 від 10.11.2017 позивач направив відповідачу акт приймання-передачі земельної ділянки площею 29,3876 га з оренди у зв`язку із закінченням 12.11.2017 терміну дії договору оренди №2/8-1/80-ОР/920/05-ОР від 01.07.2005. В свою чергу листом №17/05-17/175 від 05.12.2017 Долинська міська рада повернула ПАТ "Укрнафта" акт приймання-передачі без підпису.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі №910/23501/17 відмовлено в задоволенні позову Долинської міської ради до ПАТ "Укрнафта" про визнання укладеною додаткової угоди № 2 до договору оренди земельної ділянки №2/8-1/80-ОР від 01.07.2005 з підстав закінчення 12.11.2017 строку дії договору оренди та відсутністю вільного волевиявлення орендаря на поновлення договору оренди землі в розумінні статей 319, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Поряд з цим листами від 03.08.2016, від 31.07.2017, від 12.10.2017, від 10.11.2017, від 16.03.2018, від 14.12.2018, від 02.07.2019, від 28.11.2019 позивач неодноразово повідомляв відповідача про відсутність наміру користуватись земельною ділянкою площею 29,3876 га через те, що на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004 окрім свердловин позивача розташовані ЛЕП "Обленерго", болота, чагарники, пасовища, присадибні ділянки, які не використовуються позивачем у господарській діяльності. Одночасно просив відповідача надати дозвіл на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою з метою укладання договору оренди земельної ділянки меншою площею - 23,1036 га. У відповідях від 02.11.2017, від 24.11.2017, від 16.04.2018, від 02.08.2019, від 26.12.2019 Долинська міська рада вказує, що клопотання ПАТ "Укрнафта" винесені на розгляд сесії міської ради проте відхиленні через ненабрання достатньої кількості голосів.

Листом №35 від 23.04.2021 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки меншою площею 23,1036 га, додаючи при цьому проект договору. Відповідачем повернуто без підписання проект договору з підстав відсутності рішення Долинської міської ради про надання в оренду земельної ділянки площею 23,1036 га обумовленого статтею 124 Земельного кодексу України та несформованості такої земельної ділянки, як об"єкта цивільних прав в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України (лист № 18/05-17/1579 від 11.05.2021).

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 11,0950 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004.

Згідно з нормою статті 14 Конституції України, яка кореспондується приписами частин 1, 2 статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею урегульовано, зокрема Земельним кодексом України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України регламентовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є:

громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Приписами частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За змістом статті 144 Конституції України, статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини 1-2 статті 116 Земельного кодексу України).

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів (частина 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до статей 13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України "Про оренду землі"). Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до вимог частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 627, 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. А згідно з частиною 1 статті 640 цього Кодексу договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

З аналізу вище наведених правових норм випливає, що укладенню договору оренди земельної ділянки передує згода власника земельної ділянки, яка реалізується шляхом прийняття ним, як повноважним органом рішення про передачу земельної ділянки в оренду. При цьому, як вказують правила частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Документальними доказами, які містяться у справі, зокрема витягами №НВ-2601421532015 від 16.10.2015 з Державного земельного кадастру, №47191953 від 09.11.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності перед судом доведено, що 14.07.2005 земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 2622010100:01:028:0004, площею - 29,3876 га; визначено цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов"язані з користуванням надрами; форму власності - комунальна; власника - Долинську міську раду. Отож, земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав саме з площею 29,3876 га. Дозволу власника земельної ділянки про вилучення частини земельної ділянки чи її поділу в т. ч. згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 11,0950 га суду не подано, як і не надано рішення власника земельної ділянки -Долинської міської ради про передачу позивачу в оренду земельної ділянки, обумовленого правилами статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 122-124 Земельного кодексу України.

За таких обставин, беручи до уваги вище сказане та те, що приписи чинного законодавства України не містять норм, які б покладали на відповідача обов`язок укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки, а згідно з статтею 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, то за переконанням суду, примусове визнання укладеним в судовому порядку договору оренди земельної ділянки без згоди іншого учасника правочину не узгоджуватиметься з принципу свободи договору визначеному статтями 3, 627 Цивільного кодексу України та суперечитиме особистим майновим та немайновим (цивільним) відносинам сторін, які перш за все повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню та майновій самостійності їх учасників (стаття 1 Цивільного кодексу України). Така ж правова позиція дотримана в постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №923/200/19.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для правового захисту інтересів позивача в межах цього спору, а наслідком є відмова у позові.

З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. При цьому необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до відповідача Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 11,0950 га, що є частиною земельної ділянки площею 29,3876 га кадастровий номер 2622010100:01:028:0004 в редакції ПАТ "Укрнафта" - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 18.10.2021

Суддя С.Кобецька