Рішення № 100391997, 19.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3588/21

Номер провадження 2-о/623/142/2021

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайинний суд Харківської області

у складі головуючого судді Одарюка М.П..,

за участю секретаря Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/3588/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить встановити, той факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП Харківської області 28 липня 1997 року за № 109 та зареєстроване в Ізюмському БТІ Харківської області 17 листопада 1998 року за № 114, книга 4, на ім`я ОСОБА_2 фактично належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивача ОСОБА_4 . Після смерті брата відкрилась спадщина на спадкове майно яке складається з: квартири АДРЕСА_1 та з 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою Харківської області 07 квітня 2017 року за реєстром № 1-401 позивач після смерті ОСОБА_4 отримав спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 . Постановою в.о. державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори № 944/02-31 від 09 липня 2021 року ОСОБА_5 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з тим, що у правовстановлючому документі - свідоцтві про право власності на житло, виданому Ізюмським ЖРЕП Харківської області 28 липня 1997 року за № 109 та зареєстрованому в Ізюмському БТІ Харківської області 17 листопада 1998 року за № 114, книга 4, вказано прізвище матері позивача " ОСОБА_6 ", а у свідоцтві про смерть " ОСОБА_7 ", а тому заявник звернувся з вказаною заявою до суду.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились.

Заявник просив суд розглядати справу без його участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 28 липня 1997 року виданого Ізюмським ЖРЕП квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 ( а.с. 8).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.4).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно яке складається з: квартири АДРЕСА_1 та з 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою Харківської області 07 квітня 2017 року за реєстром № 1-401 позивач після смерті ОСОБА_4 отримав спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 ( а.с.9).

В.о. державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О.М. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 липня 2021 року відмовила ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала матері спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки у поданих нотаріусу правовстановлючому документі та в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 унеможливлюють встановити, що власник права на частку вище вказаної квартири та особа, що померла, одна й таж особа ( а.с.11).

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Іншим чином встановити даний факт заявник не може.

Досліджені докази беззаперечно свідчать про те, що свідоцтво про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП Харківської області 28 липня 1997 року за № 109 та зареєстроване в Ізюмському БТІ Харківської області 17 листопада 1998 року за № 114, книга 4, на ім`я ОСОБА_2 фактично належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту має для заявника юридичне значення, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, а тому суд вважає, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 315-316 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП Харківської області 28 липня 1997 року за № 109 та зареєстроване в Ізюмському БТІ Харківської області 17 листопада 1998 року за № 114, книга 4, на ім`я ОСОБА_2 фактично належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк