Рішення № 10039045, 10.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10                                                                                           Справа№ 17/48

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Віско”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Приватфарм”, м. Львів

про: стягнення 55 977,72 грн.

Представники :

Від позивача: Рісна Ю.Б. –представник (Довіреність б/н від 07.10.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Віско”, м. Львів до Приватного підприємства “Приватфарм”, м. Львів про стягнення 55 977,72 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.05.2010р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 11.05.2010р. та 26.05.2010р. розгляд справи відкладався.

07.06.2010р. в канцелярію суду позивачем подано Заяву б/н від 04.06.2010р. про відшкодування судових витрат, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму здійснених СП ТзОВ “Віско” судових витрат на послуги адвоката в розмірі 2 800,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.06.2008р. між сторонами у справі укладено Договір 35/06.2008, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання здійснити поставку будівельних матеріалів, а саме газобетонних блоків в асортименті згідно попереднього замовлення та виставленого рахунку, а відповідач у свою чергу зобов’язався оплатити вказаний товар.

Як стверджує позивач, на виконання зобов’язань за вищезазначеним Договором відповідачу було поставлено товар на загальну суму 177 607,30 грн.

Факт передачі товару підтверджується Видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме: № ВІ-134 від 27.06.2008р. на суму 20 680,70 грн.; № ВІ-135 від 27.06.2008р. на суму 20 680,70 грн.; № ВІ-140 від 27.06.2008р. на суму 22 560,77 грн.; № ВІ-142 від 27.06.2008р. на суму 22 560,77 грн.; № ВІ-161 від 14.07.2008р. на суму 23 337,60 грн.; № ВІ-169 від 22.07.2008р. на суму 22 560,77 грн.; № ВІ-170 від 22.07.2008р. на суму 22 560,77 грн. та № ВІ-184 від 24.07.2008р. на суму 22 665,22 грн.

Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія ЯНГ № 067061 від 27.06.2008р. та серія ЯНГ 067062 від 01.07.2008р. (оригінали накладних та довіреностей оглянуті судом, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.2. Договору оплату товару відповідач зобов’язався здійснювати авансом або на наступний день після поставки товару.

Як вбачається із матеріалів справи на оплату отриманого товару відповідачем сплачено 138 803,30 грн. Решти вартості товару на суму 38 804,00 грн. за твердженням позивача відповідач не сплатив.

Під час розгляду справи, а саме 12.05.2010р. позивач направив на адресу відповідача Вимогу про сплату боргу б/н від 11.05.2010р. Проте, як встановлено судом, на день прийняття рішення у справі заборгованості за поставлений товар відповідач не сплатив.

За неоплату поставленої партії товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 14 277,91 грн. інфляційних втрат та 2 895,81 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 55 977,72 грн.

Окрім вказаної суми позовних вимог позивач у Заяві б/н від 04.06.2010р. просить суд стягнути з відповідача суму здійснених СП ТзОВ “Віско” судових витрат на послуги адвоката в розмірі 2 800,00 грн. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем надано суду Договір про надання юридичних послуг № 601 від 31.03.2010р., Акт приймання наданих послуг № 1-601 від 31.05.2010р., Платіжне доручення № 816 від 04.06.2010р. про оплату наданих послуг на суму 2 800,00 грн. та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 295 від 12.09.2003р.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як стверджує позивач спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору 35/06.2008 від 26.06.2008р. Однак, як встановлено судом ні у видаткових накладних, згідно яких здійснювалася поставка товару, ні в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, ні у платіжних дорученнях про часткову оплату відповідачем отриманого товару, немає посилання на вищевказаний Договір.

Жодних інших доказів передачі товару на умовах Договору 35/06.2008 від 26.06.2008р., зокрема передбаченого п. 2.1. Договору попереднього замовлення, а також визначених п. 3.1. Договору рахунків на оплату товару позивач суду не надав.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що спірні правовідносини можна вважати такими, що виникли за усною домовленістю сторін.

Згідно положень ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується відтиском печатки та підписом повноважного представника відповідача на видаткових накладних, а також частковою оплатою отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, під час розгляду справи позивачем було направлено на адресу відповідача Вимогу про сплату боргу б/н від 11.05.2010р. Проте, як встановлено судом, обов’язку щодо оплати товару відповідач не виконав.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення 38 804,00 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивачем не доведено факт передачі товару на умовах Договору 35/06.2008 від 26.06.2008р., заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати нараховано позивачем за період з серпня 2008р. по лютий 2010р., 3 % річних –з 26.07.2008р. по 31.03.2010р., а вимогу про сплату боргу на адресу відповідача направлено лише 12.05.2010р., суд прийшов до висновку що в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у позові слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката по розгляду даної справи в сумі 2 800,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи Договір про надання юридичних послуг № 601 від 31.03.2010р., Акт приймання наданих послуг № 1-601 від 31.05.2010р., Платіжне доручення № 816 від 04.06.2010р. про оплату наданих послуг на суму 2 800,00 грн. та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 295 від 12.09.2003р.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Приватфарм” (79022, м. Львів, вул. Корсунська, 30 вл. Код ЄДРПОУ 34418573) на користь Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Віско” (79019, м. Львів, вул. Липинського, 36. Код ЄДРПОУ 22332211) 38 804,00 грн. основного боргу; 1 940,97 грн. витрат на оплату послуг адвоката; 388,04 грн. державного мита та 163,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині вимог в позові відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя