Рішення № 10038725, 04.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.10                                                                                           Справа№ 29/49

за позовом:           Львівської обласної державної телерадіокомпанії, м. Львів,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії «Міст ТБ», м. Львів,

про:           стягнення 180’761,02 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Рудницька М.В. –дов. №1111/01/01-15 від 01.12.2009 р.,

Прасоленко В.О. –дов. від 25.05.2010 р.,

відповідача :Вороновський І.П. –дов. №30/1-04/10 від 30.04.2010 р.

Кісера А.Я. –дов. №1/1-06/10 від 01.06.2010 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської обласної державної телерадіокомпанії до товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії «Міст ТБ»про стягнення 180’761,02 грн. Ухвалою від 06.04.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.04.2010 р. Розгляд справи відкладено на 05.05.2010 р. В судових засіданнях оголошувалась перерва.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов домовленості про надання послуг апаратно-студійного комплексу АС-300 для виробництва політичних програм "Власна позиція" та "Прямим текстом" (надалі –АСК-2) не здійснив оплати у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 165’080,27 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3’922,36 грн. –пені, 3’267,74 грн. інфляційних збитків.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 180’761,02 грн. (165’080,27 грн. –основна сума боргу, 4’248,27 грн. - інфляційних збитків, 11’432,48 грн. –пені) 1’722,70 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.05.2010 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, про відсутність будь-яких господарських зобов’язань зі сторони відповідача перед позивачем та вважає заявлений позов необґрунтованим та безпідставним, просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. представник відповідача подав клопотання про витребування додаткових доказів у позивача які є необхідними для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 04.06.2010 р. представник позивача подав пояснення на клопотання відповідача про витребування доказів, в якому зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що послуги апаратно-студійного комплексу АС-300 позивачем не надавались.

В судовому засіданні 04.06.2010 р. відповідач подав відзив на позовну заяву з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, в якому стверджує про неукладеність будь-яких договорів з позивачем стосовно надання послуг зазначених позивачем у позові, оскільки сторонами непогодженні істотні умови договору.

В судовому засіданні 04.06.2010 р., згідно з ст. 30 ГПК України, дали пояснення працівники позивача: Мединсткий С.Є. –головний режисер Львівської обласної державної телерадіокомпанії, Прус М.Н. –завідувач відділом планування Львівської обласної державної телерадіокомпанії, Пігула С.М. –режисер Львівської обласної державної телерадіокомпанії, які підтвердили, що відповідачем виробництво власних політичних програм "Власна позиція" та "Прямим текстом" проводилося в студії позивача АСК-2.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі була усна домовленість про надання послуг апаратно-студійного комплексу АС-300 (надалі –АСК-2) для виробництва політичних програм "Власна позиція" та "Прямим текстом". За розпорядженням генерального директора ЛОДТРК з 15.12.2009 р. відповідачу надавались послуги АС-300, що було зафіксовано в журналі обліку виходу передач в ефір з АСК-2, та внесено зміни у щоденну робочу програму.

За експлуатацію технічних засобів, згідно калькуляції на експлуатацію телевізійної техніки (1 год.) затвердженої Генеральним директором ЛОДТРК від 14.12.2009 р., бухгалтерією ЛОДТРК було виставлено рахунки наданих послуг (є в матеріалах справи).

Відповідач протягом періоду з 20.01.2010 р. по 04.03.2010 р. звертався до позивача з гарантійними листами №53/01/01-15 від 20.01.2010 р.; №54/01/01-15 від 21.01.2010 р.; №64/01/01 від 22.01.2010 р.; №100/01/01-15 від 26.01.2010 р.; №90/01/01-15 від 28.01.2010 р.; №116/01/01-15 від 28.01.2010 р.; №150/01/01-15 від 03.02.2010 р.; №156/01/01-15 від 05.02.2010 р.; №198/01/01-15 від 11.02.2010 р.; №321/01/01-15 від 17.02.2010 р.; №232/01/01-15 від 19.02.2010 р.; №256/01/01-15 від 25.02.2010 р.; №301/01/01-15 від 03.03.2010 р., в яких зобов’язався оплатити надані послуги апаратно-студійного комплексу АС-300 для виробництва власних політичних програм "Власна позиція" та "Прямим текстом".

Позивачем на адресу відповідача скеровувалася претензія №151/01/01-14 від 10.02.2010 р. та №289/01/01-14 від 12.03.2010 р. про оплату заборгованості за експлуатацію технічних засобів на суму 165’080,27 грн. та з проханням повернути належно завірені акти приймання-здачі наданих послуг, про що свідчить поштова квитанція про відправлення від 15.02.2010 р. та від 16.03.2010 р.

Згідно з наказом Львівської обласної держаної телерадіокомпанії №84 від 29.12.2009 р. про затвердження телепрограм на I квартал 2010 р. програма "Прямим текстом" не передбачена державним замовленням у квартально-тематичних планах в першому кварталі 2010 р. як спільний проект позивача та відповідача.

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 165’080,27 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановив суд, позивач виконав взяті на себе зобов’язання в частині надання послуг апаратно-студійного комплексу АС-300 для виробництва політичних програм "Власна позиція" та "Прямим текстом", про що свідчать виставлені позивачем акти приймання-здачі наданих послуг.

Крім того, позивач при направленні відповідачу актів приймання-здачі наданих послуг зазначив, що примірники актів приймання-здачі наданих послуг просить належно завірити та надіслати на адресу: м. Львів, вул. Високий Замок, 4, Львівська ОДТРК. У випадку неповернення завірених примірників актів приймання-здачі наданих послуг протягом семи днів від дати отримання претензій, послуги, надані за цими актами, будуть вважатися прийнятими стороною –відповідачем.

Проте відповідачем не повернуто позивачу завірених примірників зазначених вище актів, не представлено доказів виконання свого обов’язку із оплати 165’080,27 грн. за отриманні послуги. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 165’080,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 4’248,27 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Між тим, стягнення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань передбачено у частині 6 цієї ж статті, в якій зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановляється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, можливість стягнення пені за прострочення платежу обумовлюється її встановленням за згодою сторін в договорі і обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ. За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 11’432,48 грн. пені, оскільки вони є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 546, 547, 650 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії «Міст ТБ»(адреса: вул. Сихівська, 8, м. Львів, 79066; ідентифікаційний номер 25550345) на користь Львівської обласної державної телерадіокомпанії (адреса: вул. Високий Замок, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 22333937) 165’080,27 грн. заборгованості, 4’248,27 грн. –інфляційних витрат, 1’693,28 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 04.06.2010 р., за згодою сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя