Ухвала суду № 100387115, 08.10.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4543/21

Провадження № 1-кс/577/1607/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2021 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000415 від 09 червня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2021 року слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, та прохає накласти арешт на майно ДП «Вирівське», а саме на посів сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і самовільно зайнята представниками ДП «Вирівське», позбавивши осіб, які самовільно володіють вказаним посівом кукурудзи права відчуження, розпорядження та користування ним, а також передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» посів сільськогосподарської культури - кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га. що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і самовільно зайнята представниками ДП «Вирівське».

Своє клопотання обгрунтовує тим, що ДП «Вирівське» використовує для вирощування сільськогосподарських культур несформовану земельну ділянку орієнтованою площею 34,8030 га, яка розташована на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, на правому березі р. Куколка напроти земельної ділянки з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456.

Земельна ділянка розташована в межах режимоутворюючих об`єктів - ландшафтний заказник місцевого значення «Єзучський», заповідна зона Регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

Відомості за фактом самовільного зайняття ДП «Вирівське» земельної ділянки 09 червня 2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200450000415 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, розташованої на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, становить 859 634 грн 10 коп.

За результатом проведеної Держекоінспекцією у Сумській області перевірки встановлено що, вказана ділянка обробляється без правовстановчих документів та з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки 19 серпня 2021 року складений акт № 380/06 та нараховано збитки у сумі 859 634 грн 10 коп за самовільне зайняття земельної ділянки та 629 345 грн 29 коп за нецільове використання земельної ділянки.

Таким чином, вказаним кримінальним правопорушенням територіальній громаді заподіяні збитки на загальну суму 1 488 979 грн 39 коп.

Крім того, згідно з довідкою ДП «Вирівське», яка була отримана після додаткового огляду місця події від 31 серпня 2021 року, земельна ділянка засіяна кукурудзою сорту П8521/Р 8521 (укр), планова урожайність 60 ц/га, ступінь дозрівання молочно-воскова, планується збирання в другій половині жовтня 2021 року.

Згідно довідки ТОВ «Батьківщина» планова урожайність кукурудзи сорту П8521/Р 8521 (укр) становить 60-70 ц/га та станом на вересень 2021 року вартість 1 тони кукурудзи може становити 6 000 грн 00 коп з ПДВ.

Постановою слідчого від 30 вересня 2021 року розрахована вартість врожаю на вказаній земельній ділянці, яка може становити 1 252 908 грн 00 коп, що, в свою чергу складає 551,9 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, врожай сільськогосподарської культури - кукурудзи, який вирощений на земельній ділянці державної власності площею 34,8030 га, що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456 є речовим доказом у вказаному провадженні, оскільки вказані посіви підтверджують факт здійснення господарської діяльності на зазначені земельній ділянці та її самовільного зайняття для сільськогосподарських потреб та набуті внаслідок протиправного заняття земельної ділянки.

Постановою слідчого від 20 вересня 2021 року вищевказаний урожай сільськогосподарської культури - кукурудзи визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Оскільки вказані посіви являються речовим доказом у кримінальному провадженні з метою їх збереження необхідно накласти обмеження на їх використання ДП «Вирівське», у зв`язку з наявною загрозою їх знищення шляхом збору врожаю та дискування земельної ділянки.

Крім того, до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі або землекористувачу без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування нею.

Також, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року, ст. ст. 90, 96, 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від такого майна.

Таким чином, у органа досудового розслідування є підстави вважати, що набуття у власність ДП «Вирівське» врожаю з вказаної земельної ділянки є результатом незаконної діяльності.

При цьому слід врахувати правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Враховуючи викладене, є обґрунтована необхідність застосування на вказаній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт посівів сільськогосподарської культури - кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га, що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, яка використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і самовільно зайнята представниками ДП «Вирівське».

У разі незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є загроза самовільного збору вказаних посівів, що призведе до знищення речового доказу та унеможливить подальше застосування спеціальної конфіскації.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог до п. п. 1 та 2 ч. 2 ст. 170, ч. 4 ст. 170 КПК України, прохає накласти арешт на майно ДП «Вирівське», а саме: посів сільськогосподарської культури - кукурудзи на земельній ділянці, яка використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і самовільно зайнята представниками ДП «Вирівське» з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та подальшої спеціальної конфіскації майна.

Прокурор Конотопської окружної прокуратури Сумської облсті ОСОБА_3 клопотання підтримав та прохає його задовольнити, пояснивши, що посів сільськогосподарської культури кукурудзи на самовільно зайнятій ДП «Вирівське» земельній ділянці є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021200450000415, оскільки підтверджують факт самовільного зайняття вказаної земельної ділянки. ДП «Вирівське» не заперечує, що самовільно зайняло земельну ділянку площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456 та вказаний факт також закріплений іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні, зокрема протоколом огляду місця події. Крім того санкція ч. 2 ст. 197-1 КК України, з урахуванням положень ст. 96-1, 96-2 КК України, дозволяє застосувати спеціальну конфіскацію посіву кукурудзи на самовільно зайнятій ДП «Вирівське» земельній ділянці, оскільки урожай, отриманий із вказаного посіву кукурудзи одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, у якій зазначив, що клопотання про арешт майна підтримує.

Представник ДП «Вирівське» - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника ДП «Вирівське», в якому зазначила, що проти задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно не заперечує.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що 09 червня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000415 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, внесені відомості за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, яка розташована на території ландшафтного парку «Сеймівський» на правому березі р. Куколка напроти земельної ділянки з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456.

Відповідно до протоколів огляду місця події від 09 серпня 2021 року та від 31 серпня 2021 року встановлено, що земельна ділянка площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, засіяна кукурудзою.

За результатами проведених оглядів земельна ділянка та посів кукурудзи не вилучалися за відсутності об`єктивної можливості.

Постановою слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 від 20 вересня 2021 року речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021200450000415 визнано:

1) земельну ділянку державної форми власності площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456;

2) незібраний урожай технічної культури кукурудзи сорту П8521/Р 8521 (укр), планова урожайність 60 ц/га, розрахунковою кількістю в 204 тони (2040 центнерів).

Згідно п.п. 3-5 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається якщо слідчий не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий прохає накласти арешту на посів сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Частинами 3 та 4 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

Слідчий прохає накласти арешт на посіви кукурудзи на земельній ділянці площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, оскільки вказані посіви визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та підтверджують факт здійснення господарської діяльності на зазначеній земельній ділянці та її самовільного зайняття ДП «Вирівське».

В той же час факт зайняття земельної ділянки підтверджується протоколами огляду місця події від 09 серпня 2021 року та від 31 серпня 2021 року, а також іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Вказаний факт не заперечує і ДП «Вирівське», надавши 31 серпня 2021 року слідчому СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 довідку, що ДП «Вирівське» посіяло на ділянці № 14 площею 34,8030 га, яка розташована на правому березі р. Куколка та межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, кукурудзу сорту П8521/Р 8521 (укр).

Слідчий суддя також звертає увагу, що наявність у матеріалах кримінального провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами земельної ділянки та посів сільськогосподарської культури, не впливає на обов`язок слідчого судді автоматично накласти арешт на вказане майно.

На думку слідчого судді органом досудового розслідування належним чином не доведено, яке доказове значення мають посіви кукурудзи, для доведення факту вчинення дій, зазначених у диспозиції ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 96-1 КК України слідує, що спеціальна конфіскація застосовується не тільки за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але і якщо її застосування передбачене КК України.

Випадки застосування спеціальної конфіскації визначені ст. 96-2 КК України: якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

При цьому при вирішенні питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації на стадії досудового розслідування слід враховувати як положення ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, так і ч. 4 ст. 170, ст. 173 КПК України,

Санкція ч. 2 ст. 197-1 КК України не передбачає конфіскації майна та вказана стаття не визначена ч. 1 ст. 96-1 КК України як така, що передбачає спеціальну конфіскацію.

Для обґрунтування свого клопотання про накладення арешту на посів кукурудзи на самовільно зайнятій земельній ділянці слідчий посилається на п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року, ст. ст. 90, 96, 212 ЗК України.

Пленум Верховного Суду України у п. 16 своєї постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року» орієнтує, що відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

В той же час, ч. 5 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України у кримінальному провадженні № № 12021200450000415 нікому не повідомлена.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя враховує негативні наслідки, які можуть настати для ДП «Вирівське» як підприємства з державною формою власності у разі накладення арешту на майно, оскільки арешт посіву кукурудзи може призвести до псування урожаю та заподіяння, у зв`язку з цим, збитків державі.

Згідно ст. ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно із цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, яка визначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень ст.ст. 2, 8 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (п. 42 рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, пп. 49 - 62 «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (пп. 69 і 73 рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року).

Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (п. 50 рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року).

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що за встановлених обставин, накладення арешту на посів сільськогосподарської культури - кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га буде втручанням у право мирно володіти своїм майном ДП «Вирівське» та лише призведе до встановлення обтяження, яке по суті позбавить державу, в особі її уповноважених органів, можливості за встановленою процедурою та у відповідності до закону володіти, розпоряджатися та користуватися належним їй майном.

Слідчим не надано доказів того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого.

Крім того, накладення арешту на майно ДП «Вирівське»: посів сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га, може завдати суттєвих збитків підприємству та свідчити про порушення вимог статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є неприпустимим.

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000415 від 09 червня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме про накладення арешту на посів сільськогосподарської культури кукурудзи на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 34,8030 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922081100:07:001:1456, використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і самовільно зайнята представниками ДП «Вирівське», - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала у повному обсязі буде оголошена 12 жовтня 2021 року о 08 год. 50 хв.

СуддяОСОБА_1