Рішення № 10038662, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10 Справа№ 30/67

за позовом: Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах МОУ в особі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів

до відповідача: 1 об»єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0110), м. Львів

про стягнення 33051,92 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від прокуратури: Дрібнюк Р.М.

від позивача: Каблак О.П.

від відповідача: Гальчинський С.О.

Суть спору:

Позов заявлено військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах МОУ в особі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів до 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0110), м. Львів про стягнення 33051,92 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.05.2010 року.

Для об»активного та всестороннього вирішення спору, в судовому засіданні 25.05.2010р. оголошено перерву до 01.06.2010р.

Представник позивача та прокурор в судове засідання з"явились, у зв»язку із сплатою відповідачем після подачі позову до суду основного боргу в сумі 3261,45 грн., подали уточнення (зменшення) позовних вимог від 01.06.2010р., в якому просять стягнути з відповідача 31756,42 грн. в т.ч. 25831,11 грн. основного боргу, 557,74 грн. інфляційних нарахувань, 3263,54 грн. пені, 268,23 грн.- 3% річних. Позовні вимоги підтримали відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 25.05.2010р. з"явився, подав відзив на позов від 25.05.2010р. №30/39, яким визнав суму основного боргу, проте проти нарахованих позивачем штрафних санкцій заперечив. В судовому засіданні 01.06.2010р. представник відповідача позовні вимоги визнав усно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

02.06.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №3/08-16 про надання медичної допомоги.

Згідно п. 1.1 договору, військове формування доручає медичному закладу надання лікувально-профілактичної допомоги військовослужбовців військового формування.

У відповідності до п. 4.2 договору, відшкодування витрат на надання медичної допомоги військовослужбовцям здійснюється у 10- денний термін з дня надходження рахунків від медичного закладу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 25831,11 грн., відповідно до поданого уточнення позовних вимог. Дана обставина відповідачем не заперечена та підтверджується актом звірки розрахунків від 18.05.2010р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.5.2 договору, позивачем, правомірно, згідно вимог закону, нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 3263,45 грн. та нараховано за прострочення платежу понад 30 днів штраф у розмірі 7% від суми заборгованості в сумі 1835,89 грн., відповідно до поданого уточнення.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 557,74 грн. та 3% річних в сумі 268,23 грн. відповідно до поданого розрахунку уточнених позовних вимог.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню відповідно до поданого уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625,692 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-г. .

ВИРІШИВ:

. 1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з 1 об»єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0110), м. Львів, вул. Листопадового Чину, 10 (р/р 35210001006019 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 33252672):

- на користь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів, вул. Личаківська,26 (р/р 35221009000619 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08160677)0 31756,42 грн. заборгованості;

- в доход державного бюджету - 317,56 грн. держмита;

- в доход місцевого бюджету Личаківського району м.Львова - 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя