Рішення № 10038627, 02.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.10                                                                                           Справа№ 3/64

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком МП Україна” в особі Філії ТОВ „Медком МП Україна” в м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Доната”, м. Львів

Про стягнення 34761,82 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Проців Л.А. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком МП Україна” в особі Філії ТОВ „Медком МП Україна” в м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Доната” про стягнення 34761,82 грн.

В судовому засіданні 21.04.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 02.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медком МП Україна” в особі Філії ТОВ „Медком МП Україна” в м. Львів (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доната” (Покупець) було укладено Договір поставки товару № 134, відповідно до якого постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язується прийняти товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному договорі. найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому договору, визначається в Додатковій угоді (додатку) до договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід’ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 (додатку) до Договору поставки товару № 134 від 01.04.2009 р. позивач поставив ТзОВ „Доната” товар загальною вартістю 33079,12 грн., за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 293,22 грн.

Позивачем відповідачу 08.10.2009 р. було направлено претензію № 85 про перерахування коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача до 15.10.2009 р. Відповідач провів часткову оплату за отриманий товар в сумі 500,00 грн. 09.10.2009 р. та 500,00 грн. 12.10.2009 р. Крім того 13.11.2009 р. відповідач здійснив часткове повернення товару по видаткових накладних (повернення) (а.с.112-114) на суму 158,94 грн.

Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 31626,96 грн.

Відповідно до п.7.4 Договору поставки товару позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 3134,86 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поставки товару № 134 від 01.04.2009 р. та додаткової угоди № 1 (додатку) від 01.04.2009 р. до Договору позивач протягом липня-серпня 2009 року поставив відповідачу товар (вироби медичного призначення) загальною вартістю 33079,12 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.30-99).

Відповідно до п. 4.4 Договору поставки товару № 134 від 01.04.2009 року розрахунок за отриманий товар Покупець зобов’язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 31626,96 грн. за поставлений товар, що підлягає до сплати

Відповідно до п.7.4 Договору поставки товару № 134 від 01.04.2009 року у разі порушення Покупцем порядку розрахунку за отриманий товар, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в розмірі 3134,86 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 347,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доната” (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 43, код ЄДРПОУ 22402555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком МП Україна” в особі Філії ТОВ „Медком МП Україна” в м. Львів (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313, код ЄДРПОУ 36059022) –31626,96 грн. –основного боргу, 3134,86 грн. –пені, 347,82 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.06.2010 року.

Суддя