Рішення № 10038604, 19.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10                                                                                           Справа № 31/164

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперіал Тревел”, м. Київ

до відповідача:Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м. Трускавець Львівської області

про:стягнення 29947,53 грн.

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник Б.М.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Тимошенко Л.Т. –представник;

від відповідача:не з’явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперіал Тревел”, м. Київ, надалі –позивач, до Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім”, м. Трускавець Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення основного боргу в сумі 27700,05 грн., пені в сумі 903,48 грн., трьох процентів річних в сумі 132,05 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1212,00 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2009 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28.10.2009 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, вказаних у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. провадження у справі зупинено.

Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 01.12.2009 р. відмовлено відповідачеві у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 13.10.2009 р.

Місцевим господарським судом 14.12.2009 р. поновлено провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу.

У зв’язку з оскарженням в касаційному порядку відповідачем ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. господарським судом ухвалою від 22.12.2009 р. провадження у справі зупинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р. –без змін.

Ухвалою від 26.04.2010 р. судом поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.05.2010 р.

19.05.2010 р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про колегіальний розгляд справи.

Голова суду ухвалою від 19.05.2010 р. за результатами розгляду клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи відмовив в його задоволенні.

В судове засідання 19.05.2010 р. прибув лише представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті, відзиву та доказів сплати заборгованості суду не подав, вимог ухвал суду не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. за згодою сторони, присутньої в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 24.05.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з розміщення від 31.06.2009 р., згідно умов якого відповідач, як виконавець, зобов’язався надавати позивачеві, як замовнику, послуги з розміщення клієнтів згідно з попереднім замовленням замовника, а замовник взяв на себе зобов’язання сплачувати вартість наданих послуг в порядку та на умовах цього договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною. Також відповідач в межах вказаного договору на підставі заявки позивача зобов’язався надавати йому додаткові послуги, що передбачені укладеними між сторонами додатковими угодами, прейскурантами виконавця.

Згідно п. 3.1 договору послуги за договором надаються виконавцем на підставі їх попереднього бронювання замовником шляхом здійснення підтвердження бронювання та надання можливості тимчасового проживання у апартаментах і харчування клієнтів. З метою бронювання замовник надає виконавцю за допомогою факсимільного зв’язку письмове замовлення за формою, яка встановлена додатком № 1 до договору (п. 3.2 договору). Виконавець же згідно п. 3.4 договору протягом 12 годин надає замовнику за допомогою факсимільного зв’язку документальне підтвердження бронювання.

Як передбачено п. 5.10 договору послуги за цим договором сплачуються замовником на підставі рахунку виконавця не пізніше 5 (п’яти) банківських днів з дня виставлення рахунку, але, у будь-якому разі, до обумовленого у замовленні дня заїзду клієнтів. У разі виїзду клієнтів від виконавця раніше запланованого дня виїзду замовник, крім сплати наданих послуг, сплачує виконавцю сто процентів загальної вартості заброньованих апартаментів за одну розрахункову добу (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.13 договору у разі неодержання замовником попередньо оплачених послуг виконавець на письмову вимогу замовника на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних заборгованостей протягом 20 календарних днів повертає замовнику вартість попередньо оплачених, але не одержаних ним послуг, за обґрунтованим вирахуванням сум, передбачених п.п. 5.3 –5.9 договору.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вивчивши матеріали справи, зокрема зазначений вище договір, суд встановив, що проект договору про надання послуг з розміщення від 31.06.2009 р. був направлений відповідачем позивачеві, який його погодив і підписав. Наявні у справі копії листів між сторонами спору та надання відповідачем послуг з розміщення клієнтів позивача свідчать про укладення сторонами договору шляхом підтвердження прийняття до виконання. Як зазначено в п. 8.1 договору він діє до 31.12.2009 р.

Матеріалами справи, зокрема листами відповідача від 01.08.2009 р., від 05.08.2010 р. про підтвердження бронювання, рахунками-фактурами № СФ-0000555, № СФ-0000556, договором про надання туристичних послуг № 400 укр, укладеним 03.08.2009 р. між позивачем та громадянами Туркменістану, підтверджується, а сторонами спору не заперечується, що позивачем заброньовано апартамент № 302 на 14 днів та апартамент № 402 на 11 днів, за які сплачено на користь відповідача кошти в сумі 36850,05 грн. Проте, громадяни Туркменістану виїхали з готелю відповідача 08.08.2009 р., тобто проживали дві доби із 06.08.2010 р. по 08.08.2009 р. Виходячи з вартості проживання за добу, погодженої сторонами спору, вартість проживання за дві доби за два апартаменти складає 6100,00 грн. та санкції згідно п. 5.4 договору становлять 3050,00 грн.

Відтак, заслуговують на увагу доводи позивача про обов’язок відповідача повернути позивачеві кошти в сумі 27700,05 грн.

Однак, судом не приймаються до уваги твердження позивача про виникнення у відповідача зобов’язання з повернення коштів 11.08.2009 р., оскільки згідно п. 5.13 договору виконавець на письмову вимогу замовника на підставі підписаного сторонами акту звірки взаємних заборгованостей протягом 20 календарних днів повертає замовнику вартість попередньо оплачених, але не одержаних ним послуг, за обґрунтованим вирахуванням сум, передбачених п.п. 5.3 –5.9 договору. Отже, зобов’язання по поверненню коштів у відповідача виникає лише після отримання вимоги від позивача та проведення звірки взаємних розрахунків. Подані в судовому засіданні позивачем копія акту звірки та поштова квитанція свідчать, що акт звірки направлявся позивачем відповідачеві лише 23.10.2009 р., а пеня та інфляційні нарахування нараховані позивачем за період із 11.08.2009 р. по 07.10.2009 р.

Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

У зв’язку з цим не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та інфляційних нарахувань, оскільки згідно ст. 625 Цивільного кодексу України лише боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідач же прострочення платежу в період із 11.08.2009 р. по 07.10.2009 р. не допустив.

При відмові в задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд виходив також з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», на які покликається позивач у позовній заяві, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час договір про надання послуг з розміщення від 31.06.2009 р. не містить умов про сплату відповідачем пені за прострочення повернення платежу у випадку дострокового виїзду клієнтів з готелю. Тобто, доводи позивача про необхідність сплати відповідачем пені за прострочення повернення коштів суперечать зазначеним вище правовим нормам, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

В той же час не підлягають до задоволення витрати позивача згідно договору № 19/08-Ю від 19.08.2009 р., укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Барокко», в сумі 1212,00 грн., оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. В той же час, як свідчить копія платіжного доручення № 708 від 20.08.2009 р. на суму 1112,00 грн. позивач поніс витрати на оплату послуг господарського товариства, а не адвоката.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав та доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперіал Тревел”, м. Київ, задоволити частково.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Карпатський дім” (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Суховоля, 60а; код ЄДРПОУ 32037555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперіал Тревел” (03115, м. Київ, вул. Гоголівська, 8а; код ЄДРПОУ 33406939) основний борг в сумі 27700,05 грн., сплачене державне мито в сумі 277,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,30 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя