Рішення № 100384513, 07.10.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2659/19

номер провадження 2-а/695/22/21

07 жовтня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Варданян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ГУДФС у Черкаській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 104 від 16.07.2019.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що ГУДФС у Черкаській області було проведено перевірку Філії «Безпальче» ПСП «Плешкані», за результатами перевірки було складено акт документальної планової перевірки від 20.05.2019 року № 165/23-00-14-0807/ НОМЕР_1 , згідно даного акту Філією «Безпальче» ПСП «Плешкані» було надміру сплачено ЄСВ на рахунки органу ДФС та нараховано ЄСВ на загальну суму 2105452,06 грн.

На підставі акта перевірки від 26.06.2019 № 226/23-00-14-0807/0379107 відповідачем було винесено протокол про адміністративне правопорушення від 26.06.2019 та постанову № 104 від 16.07.2019, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Згідно даної постанови ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ПСП «Плешкані» допустила порушення ч. 2 ст. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму + 2105452,06 за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

Однак під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано, що роботодавцем для всіх працівників підприємства є ПСП «Плешкані», яке є платником ЄСВ, натомість філія є лише відокремленим підрозділом підприємства та не наділена правом обчислювати та сплачувати ЄСВ. Також не було прийнято до уваги, що ПСП «Плешкані» сплатило за працівників підприємства, зазначених у звітах, поданих філією, суму ЄСВ в розмірі 2105452,06 грн. за період з квітня 2016 по березень 2019 року.

З формулювання обставин правопорушення, викладених в протоколі, неможливо встановити, яке саме порушення вчинила позивач, крім того на момент винесення постанови завершилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки кінцева дата вчинення правопорушення є 31.03.2019 і відповідно на час винесення оскаржуваної постанови закінчився трьохмісячний строк притягнення до відповідальності передбачений ст. 38 КУпАП.

У зв`язку з наведеним позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 104 від 16.07.2019 року в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та закінчення строків накладення адміністративного стягнення та провадження у справі закрити відповідно до вимог ст. 247 КУпАП.

09.10.2019 р. від Відповідача 1 надійшов відзив, в якому він просив відмовити в позові, оскільки під час складення оскаржуваної постанови ГУ ДФС порушень законодавства не допустило, оскільки філія підприємства та саме підприємство повинні сплачувати ЄСВ самостійно.

Ухвалою суду від 12.03.2020 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року у справі № 580/2532/19 за позовом ПСП «Плешкані» до ГУ ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 06.08.2020 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 15.07.2021 р. було замінено відповідача - ГУ ДФС у Черкаській області на ГУ ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, а також було залучено в якості другого відповідача - Державну податкову службу України (Відповідач 2).

Відповідач 2 відзив не надав.

07.10.2021 у судове засідання представник позивача не з`явився, але надіслав телефонограму, в якій просив справу розглядати без його участі.

У судове засідання представники відповідачів - Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України не з`явилися з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.

З наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2019 р. № 104, вбачається, що ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером ПСП «Плешкані» допустила порушення ч. 2 ст. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму 2105452,06 за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 165-1 КУпАП. До неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Дана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2019 р. № 98 та акту перевірки від 26.06.2019 № 226/23-00-14-0807/0379107.

На підставі вказаного акту відповідачем 1 було винесено вимогу від 23.07.2019 № Ю-0008141304 про сплату ПСП «Плешкані» недоїмки з єдиного внеску в сумі 2105542,06 грн., рішення від 23.07.2019 № 0008151304 про застосування штрафних санкцій за несплату єдиного внеску в сумі 1201876,50 грн., рішення від 23.07.2019 № 0008131304 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в сумі 1052726,03 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 р. по справі № 580/2532/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 р. вищевказані вимоги та рішення відповідача 1, які були винесені на підставі акту перевірки від 26.06.2019 № 226/23-00-14-0807/0379107, були скасовані як протиправні.

Також рішенням встановлено, що в період з 25 квітня 2019 року по 13 травня 2019 року Головне управління ДФС у Черкаській області проводило документальну планову виїзну перевірку Філії «Безпальче» ПСП «Плешкані» з питань дотримання вимог податкового законодавства ва за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.04.201 6 по 31.03.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2019 №165/23-00-14-0807/36774572.

Відповідно до змісту акту перевірки філії та його висновків, філією «Безпальче» ПСП «Плешкані» надміру сплачено ЄСВ на рахунки органу ДФС та нараховано ЄСВ на загальну суму 2105452,06 грн.

Організація роботи філій врегульована нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського кодексу України відкриття суб`єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб`єктів господарювання зазначаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державною реєстру в порядку визначеному законом.

Частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємству надано право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють па основі положення про них, затвердженого підприємством.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що ПСП «Плешкані» створено та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань філію «Безпальче» ПСП «Плешкані». В порядку ст. 64 ГК України та ст.95 ЦК України, зазначений структурний підрозділ наділено функцією з допомоги у складанні звітності з єдиного соціального внеску, нарахованого при виплаті заробітної плати працівникам ПСП «Плешкані». За вказаною філією не закріплювався окремий баланс і право самостійного ведення розрахунків із застрахованими особами. Рахунки у банках на філію не відкривались. Вказані обставини підтверджені актом перевірки філії. Увесь бухгалтерський облік діяльності філії, сплату податків і зборів здійснює головне підприємство ПСП «Плешкані», філією не сплачувався ЄСВ, а обов`язок сплати цього збору із нарахованої заробітної плати працівників виконувала сама юридична особа ПСП «Плешкані», як того вимагають норми Закону про ЄСВ.

Таким чином, ПСП «Плешкані» забезпечено дотримання прав застрахованих осіб, нараховано в особі філії «Безпальче» єдиний внесок із заробітної плати працівників ПСП «Плешкані» і підприємством самостійно сплачено на відповідні рахунки органу ДФС єдиний внесок із виплаченого працівникам доходу у вигляді заробітної плати і у визначених Законом розмірах. Причому, філією «Безпальче» виконано лише частину функцій юридичної особи ПСП «Плешкані» щодо ведення обліку і подання звітності про нарахований на дохід юридичної особи єдиний внесок.

Перевіркою не враховано, що ПСП «Плешкані» сплатило за працівників, зазначених у звітах, поданих філією, суму ЄСВ в розмірі 2105452,06 грн. Вказані обставини підтверджуються банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.60-140 том№2).

Тобто, сплачений ПСП «Плешкані» єдиний внесок, незалежно від того, що сплачений через філію, зарахований на відповідні рахунки органів ДФС (міндоходів), надійшов на єдиний казначейський рахунок, а тому зобов`язання по сплаті ЄСВ вважаються виконаними підприємством.

Такий підхід відповідає і правовій позиції Верховною Суду викладений у постановах від 23.05.2019 у справі №826/24675/15 та від 11.04.2019 у справі №822/3323/17.

Враховуючи вищевикладене вимога Головного управління ДФС у Черкаській області віл 23.07.2019 №Ю-0008141304 про сплату боргу (недоїмки), якою ПСП "Плешкані" зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску в розмірі 2105542,06 грн, рішення Головного управління ДФС у Черкаській області віл 23.07.2019 №0008151304 про застосування до ПСП "Плешкані" штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок, в розмірі 1201876,50 грн та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.07.2019 №0008131304 про застосування до ПСП "Плешкані" штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1052726,03 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 4 ст.78 КАС України констатовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на момент винесення оскаржуваної постанови).

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

За приписами ст.234-2 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення пов`язаних з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зокрема ст.165-1 КУпАП покладено на податкові органи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оскаржувана постанова судом перевіряється на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

Розгляд заперечень здійснюється комісією з питань розгляду заперечень протягом 10 робочих днів (п. 86.7.1 ст. 86 ПК України).

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (ч. 2 п.п. 86.7.4 ст. 86 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (п. 86.7.5. ст. 86 ПК України).

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, порушення податкового законодавства повинно підтверджуватися не тільки актом перевірки а і податковими повідомленнями - рішеннями та рішеннями про застосування фінансових санкцій, які в разі їх нескасування тягнуть за собою узгодження податкових зобов`язань.

Під час винесення оскаржуваної постанови податкові повідомлення-рішення та вимоги відповідача 1, які були винесені на підставі акту перевірки від 26.06.2019 № 226/23-00-14-0807/0379107 були неузгоджені.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення та вимоги відповідача 1, які були винесені на підставі акту перевірки від 26.06.2019 № 226/23-00-14-0807/0379107, були скасовані як протиправні, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 165-1 КУпАП не доведено належними та допустимими доказами

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. При цьому принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень, що визнав ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" (остаточне рішення від 15 травня 2008 року).

Так, згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Суд вважає, що стороною відповідачів не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові.

Крім зазначеного, суд звертає увагу і на ту обставину, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 98 від 26.06.2019 року позивача було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 15.07.2019 року, натомість оскаржувана постанова була винесена 16.07.2019 року, а відповідачам не доведено, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже відповідачами не доведено факту належного розгляду справи з забезпеченням гарантованих прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності (позивача).

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, в зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У частині позовних вимог закриття провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та закінченням строків накладення адміністративного стягнення та закриття провадження на підставі ст. 247 КУпАП, суд зазначає, що дані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки здійснюючи провадження по даній справі не здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, а отже і позбавлений можливості ухвалювати рішення відповідно до вимог КУпАП.

Крім того, згідно ч.3 ст. 286 КАС України до повноваження суду не належить прийняття рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП.

Оскільки позивач судові витрати не поніс, їх стягнення з відповідачів не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 251, 245, 258 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену першим заступником начальника ГУДФС у Черкаській області М. Гріднєвим № 104 від 16.07.2019 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя М.Ю. Степченко