Рішення № 10038302, 11.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                           Справа№ 7/4

за зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Гарас і Л»

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»

про зобов’язання вчинити дії (передати нафтовміщуючу суміш)

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Гарас і Л»

про стягнення суми попередньої передоплати (авансу)

ціна позову: 28083,13грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство «КАС і Л»

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Малета А.І. –юрисконсульт, довіреність в матеріалах справи;

відповідача (за первісним позовом): Гулін Ю.О. –представник, довіреність в матеріалах справи;

Янишевський Л.З., директор, наказ в матеріалах справи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з’явився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Гарас і Л»про стягнення коштів попередньої передоплати (авансу) в розмірі 24559,44грн.

Протягом розгляду справи до господарського суду Львівськоїх області надійшли заяви про збільшення позовних вимог Позивача. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, яка надійшла до гсоподарського суду Львівської області 09.05.2010р., Позивач просить стягнути з Відповідача 24559,44грн. попередньої передоплати (авансу), 2728,37грн. інфляційних нарахувань та 795,32грн. 3% річних за невиконання зобов’язання.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №2/41-Р/226/08-Р від 23.04.2008р., платіжним дорученням №844 від 01.07.2008р., листом Позивача Відповідачу №14юр-2804 від 13.08.2008р., претензією №14юр-96 від 12.01.2009р., фіскальним поштовим чеком №2506 від 12.01.2009р., довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ, довіреністю на право здійснення представництва, фіскальними поштовими чеками №0310 від 29.12.2009р., №3090 від 24.02.2010р., №5982 відж 19.04.2010р., платіжними дорученнями про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу №№1195 та 1196 від 28.12.2009р., №281 від 24.02.2010р., №105 від 22.01.2010р., №531 від 16.04.2010р., постановами Вищого господарського суду України №19/19 (14/104) від 05.11.2009р., №14/104 від 11.12.2008р., №29/20 від 21.10.2008р., №14/102 від 12.03.2009р., супровідним листом про скерування акту звірки взаєморозрахунків та фіскальним поштовим чеком №1333 від 22.01.2010р., ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, ч.3 ст.538, ст.ст. 546, 547, 570, 571, 599, 610, 611, ч.3 ст.612, ч.2 ст.613, ст.ст. 627, 629, ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, ч.2 ст.220, Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 13, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

18.02.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Гарас і Л»(далі –ТзОВ НВП «Гарас і Л») до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі нафтогазховидобувного управління «Долинанафтогаз»(НГВУ «Долинанафтогаз») про зобов’язання вчинити певні дії.

22.03.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява ТзОВ НВП «Гарас і Л»про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви, відповідно до якої позовними вимогами зустрічного позову були зобов’язати НГВУ «Долинанафтогаз»передати ТзОВ НВП «Гарас і Л»нафтовміщуючу суміш (далі –НВС) в кількості 119,754т., яка знахордиться на теріторії НГВУ «Долинанафтогаз».

Позовні вимоги зустрічного позову мотивовані, зокрема, договором №2/41-Р/226/08-Р від 23.04.2008р., кошторисом надання послуг по переробці нафтошламів, листами ТзОВ НВП «Гарас і Л»№419 27.05.2008р., №487 від 22.12.2008р., №562 від 18.01.2010р., листом ВАТ «Укрнафта»№4-07/32 від 06.06.2008р., актом від 19.06.2008р., квитанцією про відправлення поштової кореспонденції з відбитком поштового штемпеля, тимчасовим технологічним регламентом, довідкою про включення ТзОВ НВП «Гарас і Л»в ЄДРПОУ, фіскальним поштовим чеком №7524 від 17.02.2010р., описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, платіжними дорученнями №№168 та 169 від 21.01.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальними поштовими чеками №№0040 від 15.01.2007р. та №9394 від 16.03.2010р., описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, ч.ч.1, 2, 3 ст.538, ч.4 ст.612, ч.2 ст.613, ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.174, ч.1 ст.188, ст.193 Господарського кодексу України, ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/4 від 14.01.2010р., розглянувши матеріали позовної заяви, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 20хв. 01.02.2010р.

Ухвалою господарського суду Львівської області №02-7/2 від 01.02.2010р. повернуто зустрічну позовну заяву. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/4 від 23.02.2010р. прийнято зустрічний позов до розгляду спільно із первісним.

Розгляд справи відклоадався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/4 від 22.02.2010р., 22.03.2010р. та від 22.04.2010р. в судових засіданнях 01.02.2010р., 09.03.2010р. оголошувались перерви.

Строк вирішення спору продовжено у відповідності до вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України на підставі заявленного представниками Стоірн клопотання.

Протягом розгляду справи представниками Сторін подані клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України, про що представниками подано відповідну заяву. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/4 від 22.04.2010р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «КАС і Л».

Представник НГВУ «Долинанафтогаз»в судове засідання з’явився, позовні вимоги первісного позову з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечив.

Пртягом розгляду справи представником НГВУ «Долинанафтогаз»подано наступні документи: описані вище заяви про збільшення позовних вимог з відповідними додатками; копію довіреності на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; довідки про наявність автоцистерн для прийняття готової продукції.

Крім того, представник НГВУ «Долинанафтогаз»двічі ознайомлювався з матеріалами справи на підставі поданих келопотань, про що зроблено відповідні відмітки на третій сторінці обкладинки справи.

Також, 09.03.2010р. та 22.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшли пояснення НГВУ «Долинанафтогаз»по первісному позові. В поясненнях Позивач за первісним позовом підтримує позовні вимоги в повному обсязі, та зазначає на неправильні висновку Відповідача за первісним позовом з посиланням на «Тимчасовий технологічний регламент отримання палива котельного в’язкого залишку нафтошламу «КЕК»та міждержавного стандарту «Нафта та нафтопродукти»ОКСТУ 0208. Крім того, в поясненнях зазначено, що згідно укладеного між Сторонами Договору, на Позивача за первісним позовом був покладений обов’язок забезпечення приймання продукції у власні резервуари чи в автоцистерни, як альтернатива в розумінні приписів ч.1 ст.359 ЦК України. Також, в поясненнях зазначається, що при укладенні договору між Сторонами і, відповідно, зазначенні про можливість приймання продукції в автоцистерни, ТзОВ НВП «Гарас і Л»не повідомило Позивача за первісним позовом про подальшу неможливість такого приймання. Також, в поясненні зазначається, що якщо ТзОВ НВП «Гарас і Л»було відомо про неможливість виконання показово-демонстраційних робіт з використання автоцистерн, то, згідно вимог п.2 ч.2 ст.538, п.3 ч.1 ст.847 Цивільного кодексу України, то ТзОВ НВП «Гарас і Л»зобовзано було повідомити про це НГВУ «Долинанафтогаз».

Крім того, 09.03.2010р. та 22.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшли відзиви НГВУ «Долинанафтогаз»на зустрічну позовну заяву. У відзивах Відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав: ані договором, укладеним між Сторонами, ані законодавіством, на думку Відповідача за зустрічним позовом, не передбачено зобов’язання, про яке просить Позивач за зустрічним позовом, отже, в даній ситуації не має місце порушення зобов’язання; спосіб захисту –надати дозвіл на вивіз суміші (змінений згідно заяви про уточнення позовних вимог) не передбачений чинним законодавством; договір розірвано, відповідно, зобов’язання за договором припинились, і у ТзОВ НВП «Гарас і Л»не виникає права, на думку НГВУ «Долинанафтогаз», вимагати дозволу на вивіз суміші; крім того, Відповідач за зустрічним позовом заперечив наявнійсть у нього НВС в кількості 119,754т. Також, у відзиві, який надійшов до господарського суду Львівської області 22.04.2010р., Відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні позову, окрім наведенного, також з наступних підстав: Позивач за зустрічним позовом не є власником НВС, а отже, у нього не виникає права звернення до суду як особи, право якої порушено, підтвердженням чого є лист №424 від 12.06.2008р.; Позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності, оскільки, строк позовної давності повинен обраховуватись з моменту підписання Сторонами акту від 12.04.2006р.; крім того, НГВУ «Долинанафтогаз»стверджує, що змінена зустрічна позовна вимога –повернення НВС є вимогою майнового характеру, а тому за нею підлягає до стягнення державне мито в розмірі 1199,56грн.

До відзивів Відповідачем за зустрічним позовом долучено копії наступних документів: лист ТзОВ НВП «Гарас і Л»від 12.06.2008р.; угода від 01.03.2006р.; позовна заява про відшкодування збитків.

Також, 22.03.2010р. представником НГВУ «Долинанафтогаз»в судовому засіданні подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог зустрічного позову. В заяві зазначається, що про те, що відпуск готової продукції призупинено, ТзОВ НВП «Гарас і Л» вперше довідалось після отримання листа ВАТ Укрнафта»№4-24/83 від 11.04.2006р., а про те, що резервуар з продукцією опломбовано –12.04.2006р.

До заяви про застосування строку позовної давності додано копії наступних документів: акту від 12.04.2006р.; листа ВАТ «Укрнафта»№4-24/83 від 11.04.2006р.

Представники ТзОВ НВП «Гарас і Л»в судове засідання з’явились, протии первісного позову заперечили, позовні вимоги зустрічного позову підтримали повністю.

Протягом розгляду справи представниками ТзОВ НВП «Гарас і Л»подано наступні документи: наказ №135/П від 10.09.2004р.; довіреності на право здійснення представництва; довідку про включення ТзОВ НВП «Гарас і Л»в ЄДРПОУ; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи –приватне підприємство «КАС і Л»- в судове засідання не з’явився.

Проте, до господарського суду Львівської області 11.05.2010р.надійшло повідомлення з ПП «Кас і Л»№08 від 04.05.2010р., відповідно до якого, на ухвалу суду №7/4 від 22.04.2010р. повідомлено наступне, - 01.03.2006р. між ПП «Кас і Л» та ТзОВ НВП «Гарас і Л»укладено угоду №03, яка булла пролонгована на 2007 та 2008рр.; в серпні 2008р. угода №03 від 01.03.2006р. булла розірвана; враховуючи розірвання даної угоди, продукція СНВ в кількості 119,754 т у власність ПП «Кас і Л»не передавалась, розрахунки не проводились. На підтвердження наведенного, представником ТзОВ НВП «Гарас і Л»в судовому засіданні подано копії листів №06/01 від 06.08.2008р. та №440 від 15.08.2008р.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

По первісному позові.

Щодо стягнення 24559,44грн. основного боргу (суми попередньої передоплати (авансу)).

23.04.2008р. між Позивачем (НГВУ «Долинанафтогаз»ВАТ «Укрнафта») (далі –Замовник) та Відповідачем (ТзОВ НВП «Гарас і Л») (далі –Підрядник) укладено договір №2/41-р/226/08-р про виконання робіт з переробки нафто шламів та нафтових емульсій при здійсненні показово-демонстраційних робіт (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Підрядник зобов’язується на протязі але не довше як 31 доби після отриманого оригіналу затвердженого Договору виконати роботи, провівши показово-демонстраційні роботи по переробці нафто шламів та нафтових емульсій в об’ємі, що надається йому Замовником.

Вартість робіт, відповідно до п.2.1 Договору, складає 49118,88грн.

Згідно п.п.3.1-3.7 Договору, Підрядник отримує від Замовника нафтошлами та нафтові емульсії в каліброваних резервуарах чи автоцистернах; Замовник отримує від Підрядника готову продукцію –суміш нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ) в каліброваних резервуарах чи автоцистернах; Підрядник проводить показово-демонстраційні роботи з переробки на вимогу Замовника при різних допустимих режимах роботи; при виникненні будь-яких поломок або недоліків в роботі устаткування на протязі виконання робіт Підрядник зобов’язаний негайно письмово повідомити про це Замовника; виконання умов Договору оформляється актом виконаних робіт, який підписують обидві сторони і скріплюється печатками; акт виконаних робіт є підставою для проведення кінцевих розрахунків за даним Договором. Згідно п.4.4.2 Договору, Замовник зобов’язується забезпечити приймання продукції у власні резервуари чи автоцистерни.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, Підрядник зобов’язується здійснити переробку нафто шламів згідно технологічного регламенту, а також здійснити показово-демонстраційні роботи при різних режимах роботи установки.

Згідно п.5.3 Договору, оплата послуг здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування 50% від загальної вартості послуг на розрахунковий рахунок Підрядника до 5-ти днів з моменту затвердження Договору; повний розрахунок буде проведено на протязі 10-ти днів з моменту підписання акту про виконані роботи.

Оригінал Договору надіслано ТзОВ НВП «Гарас і Л»листом №14юр-2804 від 13.08.2008р., про що свідчить опис вкладення до цінного листа з відбитком поштового штемпеля від 13.08.2008р.

Факт укладення Договору визнано представниками обох Сторін.

Відповідно до платіжного доручення №844 від 01.07.2008р., Замовником (НГВУ «Долинанафтогаз») перераховано Підряднику (ТзОВ НВП «Гарас і Л») 24559,44грн. Факт отримання даних коштів згідно наведеного платіжного доручення ТзОВ НВП «Гарас і Л»визнано.

Оскільки ТзОВ НВП «Гарас і Л»своєчасно не розпочало роботи, НГВУ «Долинанафтогаз»відмовилось від Договору та вимагало повернення 50% передоплати в розмірі 24559,44грн., про що свідчить претензія №14юр-96 від 12.01.2009р., доказом надіслання якої є фіскальний поштовий чек №2506 від 12.01.2009р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 ст.220 Господарського кодексу України, ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконання однією із сторін у зобов’язанні.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Позивача (ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Долинанафтогаз»ВАТ «Укрнафта») про стягнення з Відповідача (ТзОВ НВП «Гарас і Л») 24559,44грн. основного боргу (суми попередньої передоплати (авансу)) підлягають до задоволення.

Щодо доводів ТзОВ НВП «Гарас і Л»про неможливість виконання виконання умов Договору із застосуванням автоцистерн суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище у мотивувальній частині рішення, згідно п.п.3.1, 3.3 Договору, Підрядник отримує від Замовника нафтошлами та нафтові емульсії в каліброваних резервуарах чи автоцистернах; Замовник отримує від Підрядника готову продукцію –суміш нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ) в каліброваних резервуарах чи автоцистернах. Відповідно до п.4.4.2 Договору, Замовник зобов’язується забезпечити приймання продукції у власні резервуари чи автоцистерни.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до довідок НГВУ «Долинанафтогаз»ВАТ «Укрнафта»№22тт-662 від 17.02.2010р. та №22тт-895 від 05.03.2010р., за період з 18.08.2008р. по 22.09.2008р. в цеху технологічного транспорту на лінії знаходилось 8 автоцистерн із середнім об’ємом 7,95 м3 кожна, які були придатними для прийняття готової продукції (СНВ) за Договором.

Крім того, ТзОВ НВП «Гарас і Л»не наведено доводів та не подано доказів того, що згідно «Тимчасового технологічного регламенту отримання палива котельного в’язкого залишку нафтошламу «КЕК» та Міждержавного стандарту «Нафта та нафтопродукти»ОКСТУ 0208, при виході органічної маси після переробки її температура досягає 80-900 С, і що обмеження стосуються безпосередньо не нафти, а суміші нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ).

Щодо стягнення 2728,37грн. інфляційних нарахувань та 795,32грн. 3% річних за невиконання зобов’язання.

Позивач за первісним позовом в розрахунках ціни позову, доданих до заяв про збільшення розміру позовних вимог, наведено розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання зобов’язання, вихідними даними для яких є сума боргу (24559,44грн.), період прострочення (з 26.01.2009р. по 24.02.2010р.), розмір відсотків (3% річних) та індекси інфляції за відповідний період.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, вимоги Позивача за первісним позовом щодо стягнення з Відповідача 2728,37грн. інфляційних нарахувань та 795,32грн. 3% річних за невиконання зобов’язання підлягають до задоволення.

По зустрічному позові.

Як зазначено вище в мотивувальній частині рішення по первісному позові, відповідно до п.1.1 Договору, Підрядник зобов’язується на протязі але не довше як 31 доби після отриманого оригіналу затвердженого Договору виконати роботи, провівши показово-демонстраційні роботи по переробці нафто шламів та нафтових емульсій в об’ємі, що надається йому Замовником. ТзОВ НВП «Гарас і Л»умови Договору в зазначені в Договорі строки, з врахуванням описаного вище в мотивувальній частині надісланого НГВУ «Долинанафтогаз»ВАТ «Укрнафта»листа №14юр-2804 від 13.08.2008р., виконано не було.

Згідно п.п.3.1, 3.3 Договору, Підрядник отримує від Замовника нафтошлами та нафтові емульсії в каліброваних резервуарах чи автоцистернах; Замовник отримує від Підрядника готову продукцію –суміш нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ) в каліброваних резервуарах чи автоцистернах. Відповідно до п.4.4.2 Договору, Замовник зобов’язується забезпечити приймання продукції у власні резервуари чи автоцистерни.

Відповідно до акту від 12.04.2006р., складеного представниками НГВУ «Долинанафтогаз» та за участю представника ТзОВ «Гарас і Л», комісією проведено опломбування резервуарів на дільниці збору і переробки нафто шламів ТзОВ НВП «Гарас і Л».

ТзОВ НВП «Гарас і Л»у ВАТ «Укрнафта»скеровано листа №419 від 27.05.2008р., в якому повідомляось наступне. Так, у зв’язку з розірванням додаткового договору №2/1715/05-Р від 22.12.2005р. про надання послуг по очищенню амбарів-відстійників, безвідходній переробці нафтошламів та купівлі-продажу відходів нафтопродуктів на території НГВУ «Долинанафтогаз»працівниками ВАТ «Укрнафта»опломбована в резервуарі готова продукція СНВ (суміш нафтопродуктів відпрацьованих) в кількості 139,290м3, що відповідає 119,754т, яка належить ТзОВ НВП «Гарас і Л». 23.04.2008р. між ВАТ «Укрнафта»та ТзОВ НВП «Гарас і Л»укладено Договір, для здійснення технологічних циклів по якому необхідно звільнити резервуар від СНВ. За таких обставин ТзОВ НВП «Гарас і Л»просить надати дозвіл на вивіз їх продукції за межі цеху НГВУ «Долинанафтогаз». Листом-відповіддю №4-07/32 від 06.06.2008р. ВАТ «Укрнафта»повідомлено про розгляд листа ТзОВ НВП «Гарас і Л»та те, що для прийняття рішення просить надати калькуляцію витрат за виконані роботи по отриманню зазначеної кількості НВС.

19.06.2008р., комісія в складі представників ВАТ «Укрнафта»(в тому числі представника КРУ ВАТ «Укрнафта» та директора ТзОВ НВП «Гарас і Л»в м.Долина склали акт про те, що в резервуарі проведено замір залишку готової продукції від переробки нафтошламів, які не вивезені ТзОВ «Гарас і Л»у зв’язку з припиненням дії договору, об’єм залишку складає 135,045м3, кількість готової продукції складає 116,068т; описано пломби на вихід, вхід, скид.

З посиланням на даний акт, ТзОВ НВП «Гарас і Л»повторно скеровувався лист у ВАТ «Укрнафта»(№562 від 18.01.2010р., підтвердженням чого є квитанція з відбитком поштового штемпеля) про надання дозволу на вивіз вищевказаної продукції за межі НГВУ «Долинанафтогаз». Відповідь на даний лист у матеріалах справи відсутня та представниками Сторін не подана.

З заявленими доводами представника НГВУ «Долинанафтогаз»про те, що вага нафтовміщуючої суміші на даний момент зменшилась, представники ТзОВ НВП «Гарас і Л»погодились, заявивши, що визнають, що внаслідок фізико-хімічних процесів на даний час вага нафтовміщуючої суміші становить не 119,754т, а 116,068т.

Щодо доводів Відповідача за зустрічним позовом про те, що накопичена нафтовміщуюча суміш в кількості 119,754т не належить ТзОВ НВП «Гарас і Л»відповідно до угоди від 01.03.2006р. та листа №424 від 12.06.2008р., а належить ПП «Кас і Л»суд зазначає наступне.

Від залученого до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору приватного підприємства «Кас і Л»11.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява №08 від 04.05.2010р., в якій повідомляється, що 01.03.2006р. між ПП «Кас і Л»та ТзОВ НВП «Гарас і Л»укладено угоду №03, яка булла пролонгована на 2007 та 2008рр.; в серпні 2008р. угода №03 від 01.03.2006р. булла розірвана; враховуючи розірвання даної угоди, продукція СНВ в кількості 119,754 т у власність ПП «Кас і Л»не передавалась, розрахунки не проводились. На підтвердження наведенного, представником ТзОВ НВП «Гарас і Л»в судовому засіданні подано копії листів №06/01 від 06.08.2008р. та №440 від 15.08.2008р.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Крім того, згідно ч.ч.1, 3 ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Щодо заяви представника НГВУ «Долинанафтогаз»про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно наведених представником НГВУ «Долинанафтогаз»доводів та представлених доказів, 11.04.2006р. за №4-24/83 ВАТ «Укрнафта» повідомлено про призупинку робіт по зачистці із залученням підрядних організацій технологічних об’єктів по укладеним угодам та призупинено відпуск на переробку готової продукції та утилізацію стороннім організаціям вилученої із технологічних об’ємів нафтовміщуючої суміші..

Відповідно, комісією у складі представників НГВУ «Долинанафтогаз»та ТзОВ НВП «Гарас і Л»12.04.2006р. проведено опломбування резервуарів на дільниці збору і переробки нафто шламів ТзОВ НВП «Гарас і Л», про що складено відповідний акт.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи вищенаведене, доводи представника НГВУ «Долинанафтогаз»про заборону відпуску готової продукції є непідтвердженими, оскільки, як зазначено вище та відповідно до зазначеного представником НГВУ «Долинанафтогаз»у заяві про застосування судом позовної давності та відзиві, не заборонено, а призупинено відпуск НВС. Отже, 12.04.2006р. не порушено право ТзОВ НВП «Гарас і Л»на отримання суміші, а лише призупинено її відпуск. Тобто акт від 12.04.2006р. не є обставиною, яка вказувала на невизнання ВАТ «Укрнафта»свого зобов’язання щодо повернення ТзОВ НВП «Гарас і Л»НВС, а лише на призупинку виконання такого зобов’язання, - можливість виконання такого зобов’язання не заперечувалась.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Долинанафтогаз»передати ТзОВ НВП «Гарас і Л»нафтовміщуючу суміш вагою 119,754т. підлягають до задоволення в частині передачі нафтовміщуючої суміші вагою 116,068т., в частині зобов’язання передати нафтовміщуючу суміш вагою 3,69т слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

11.05.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.05.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Гарас і Л»(81216, Львівська обл., Перемишлянський р.-н, с.Унів, ідентифікаційний код 30061319) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5 в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»(77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул..Промислова, 7, код ЄДРПОУ 00136490) 24559,44грн. попередньої передоплати (авансу), 2728,37грн. інфляційних нарахувань та 795,32грн. 3% річних за невиконання зобов’язання, 280,83грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В зустрічному позові відмовити частково.

4.          Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтога»(77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул..Промислова, 7, код ЄДРПОУ 00136490) передати товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Гарас і Л» (81216, Львівська обл., Перемишлянський р.-н, с.Унів, ідентифікаційний код 30061319) суміш нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ) вагою 116,068т.

5.          В частині зобов’язання відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтога»(77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул..Промислова, 7, код ЄДРПОУ 00136490) передати товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Гарас і Л»(81216, Львівська обл., Перемишлянський р.-н, с.Унів, ідентифікаційний код 30061319) суміш нафтопродуктів відпрацьованих (СНВ) вагою 3,69т відмовити.

6.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтога»(77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул..Промислова, 7, код ЄДРПОУ 00136490) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Гарас і Л»(81216, Львівська обл., Перемишлянський р.-н, с.Унів, ідентифікаційний код 30061319) 82,45грн. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя