Рішення № 10038142, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/23023.06.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

До                    Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

Про                     стягнення 15243,25грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача           Лозенко Ю.Г.- предст. (дов. від 05.02.2010р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення з відповідача 15243,25грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрати по сплаті державного та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/230, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.06.2010р.

Представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив про відсутність у позивача Полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності Степового А.В.

Представник відповідача у судове засідання 23.06.2010р. не з’явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Жилянська, 75, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2008р. о 18год. 00хв. на перехресті вул. Комсомольська-Пролетарська в м. Скадовськ сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Шевроле, номер ВТ 41-08 АІ, яким керував Степовий А.В. (власник автомобіля) з мопедом «Баракуда»без номеру, внаслідок чого мопед пошкодив автомобіль марки Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ, 2008р. випуску, яким керував Окороков К.Ю. (автомобіль належить Окороковій Л.М.), що підтверджується довідкою Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Скадовського району, підпорядкове УДАІ МВС в Херсонській області №6/31-7019 від 23.12.2008р..

ДТП сталося в результаті порушення водієм Степовим А.В. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Скадовського районного суду Херсонської області №3-7983/08 від 09.12.2008р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ, 2008р. випуску, що належить Окороковій Л.М.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі Договору добровільного комплексного страхування №06/0019278/2204/08 від 21.05.2008р., з терміном дії з 22.05.2008р. по 21.05.2009р. Страхувальником виступає Окорокова Л.М.

На підставі страхового акту №2201/06/0373/12904 від 06.02.2009р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, сплатив власнику автомобіля Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ – Окороковій Л.М., суму страхового відшкодування в розмірі 15243,25грн. на підставі розрахунку суми матеріального збитку від 24.12.2008р., що підтверджується платіжним дорученням №0004981 від 10.02.2009р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15 243,25грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП власником автомобіля Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ, 2008р. випуску була Окорокова Л.М.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Оскільки винною особою у ДТП є Степовий А.В., який є власником автомобіля Шевроле, номер ВТ 4108 АІ, відтак, Степовий А.В. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ, 2008р. випуску, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

У позові позивач посилається на те, що цивільна відповідальність водія Степового А.В. застрахована відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у відповідача. Проте доказів наведеного, як –то Полісу, матеріали справи не містять, на вимогу суду таких доказів сторонами спору не надано.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ, 2008р. випуску, підтверджений розрахунком суми матеріального збитку від 24.12.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, потерпілою особою є власник автомобіля Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ –Окорокова Л.М., яка за отриманням страхового відшкодування та для відшкодування збитків до відповідача не зверталась, оскільки застрахувала свій автомобіль у позивача згідно Договору добровільного комплексного страхування №06/0019278/2204/08 від 21.05.2008р. і отримала страхове відшкодування від позивача у розмірі заподіяної матеріальної шкоди.

П. 37.4 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Позивач не є стороною за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та не являється особою, яка постраждала внаслідок ДТП, а отже, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини.

Чинним законодавством не передбачено право регресу за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у особи страховика, який сплатив страхове відшкодування за майновим видом страхування (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 01.06.2005р. по справі №34/592, у постанові від 14.02.2006р. по справі №26/507, у постанові від 15.01.2008р. по справі №22/355)..

При цьому, суд зазначає, що у ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено випадки регресних позовів страховика та Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Як вбачається із заявленого позову, позивач є страховиком, тобто, страховою організацією, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до вимог, визначених законодавством. Відповідно до ст. 39 Закону, участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Проте, пред’являючи позов до відповідача, позивач, як страховик діє від власного імені, а не представляє інтереси МТСБУ. Законом чітко передбачено, що регресний позов до страховика забезпеченого транспортного засобу, який заподіяв шкоду, має право подати виключно МТСБУ.

П. 38.1 ст. 38 Закону встановлено виключний перелік тих осіб, до яких має право подати регресний позов страховик, при цьому, право регресу одного страховика до іншого страховика умовами даного Закону не передбачено.

Відповідно до ст. 37 вказаного Закону визначається порядок виплати страхового відшкодування.

Так, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

При вирішенні питання про виплату страхового відшкодування у зв'язку із заподіяною особі шкодою страховик має право письмово вимагати від відповідного закладу охорони здоров'я відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхідності отримати додаткову інформацію, направити потерпілого на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов'язані з цим витрати. Відомості, отримані страховиком про діагноз, лікування та прогноз захворювання потерпілого, є конфіденційними.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Дана стаття Закону визначає саме порядок виплати страхового відшкодування, а не врегульовує підстави та порядок звернення із позовом в порядку регресу. Як встановлено судом, потерпіла особа за отриманням страхового відшкодування та для відшкодування збитків до відповідача не зверталась, оскільки нею застраховано автомобіль у позивача згідно Договору добровільного комплексного страхування №06/0019278/2204/08 від 21.05.2008р. і отримано страхове відшкодування від позивача у розмірі заподіяної матеріальної шкоди, відповідно, потерпіла особа не погоджувала з відповідачем ту організацію, якій необхідно здійснити виплату страхового відшкодування замість неї. Оскільки предметом спору є стягнення суми здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу, а не безпосередньо виплата страхового відшкодування, підстави для застосування до спірних правовідносин статті 37 Закону, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, які пред’явлені позивачем до відповідача.

У той же час, позивач не позбавлений права звернутись із позовом про відшкодування матеріальної шкоди в регресному порядку до власника автомобіля Шевроле, номер ВТ 41-08 АІ, який є особою, яка відповідальна за заподіяння шкоди автомобілю Шкода Октавіа, номер ВТ 8960 АІ.

Відповідно до статей 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна»(м. Київ, б-р. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) з Державного бюджету України 56,64грн. –зайво сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №000151 (№20406444) від 05.01.2010р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

СуддяВ.В. Палій