Ухвала суду № 100380631, 13.09.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2700/21

У Х В А Л А

13.09.2021року м.Здолбунів

Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ємельянової Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СмартФінанс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СмартФінанс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису, вчиненого 28 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 20198, таким, що не підлягає виконанню.

Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки вона є пенсіонером, має невеликий розмір пенсії, ніде не працює, інших доходів не має.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто він є спеціальним законом.

Згідно положень ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження вказаних в клопотанні обставин, позивачем не надано жодного доказу.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Відомостей про не отримання ОСОБА_1 інших доходів, відсутності у власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо матеріали справи не містять.

Отже, зазначені у клопотанні обставини, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання заяви.

Констатація позивачем скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звільнення, в даному випадку, позивача від сплати судового збору за подання заяви може розцінюватись як надання їй певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

За змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а відтак належить до його дискреційних повноважень.

Майновий стан позивача станом на день звернення до суду не підтверджений. Тому достатніх правових підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору не вбачається.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 908 (Дев`ятсот вісім) грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СмартФінанс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я