Рішення № 10037732, 29.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/14329.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм-93»

До Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ 1 ЗЗБК №1»

про стягнення 445657,35 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Ящук Ю.Л. - представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 342968,34 грн. заборгованості по договору підряду №39/12-С від 02.12.2006р., 18661,87 грн. –3% річних, 84027,14 грн. –втрат від інфляції, а також відшкодування витрат по сплаті держмита 4457,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010р. було порушено провадження в справі № 47/143 та призначено до розгляду на 09.03.2010р., ухвалами від 09.03.2010р. та 30.03.2010 відкладено на 30.03.2010р. та 29.04.2010 відповідно.

В судовому засіданні 29.04.2010р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору №39/12-С від 02.12.2006р, не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 1865422,60 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 1522454,26 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку з урахуванням уточнених позовних вимог складає 242968,34 грн., оскільки відповідачем після подачі позову на користь позивача за виконані роботи по Договору №39/12-С від 02.12.2006р було сплачено 100000,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати.

Відповідач в судове засідання 29.04.2010 своїх представників –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.02.2010, 09.03.2010, 30.03.2010, - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань про відкладення розгляду справи –не подавав. Про проведення судових засідань 09.03.2010, 30.03.2010 та 29.04.2010 був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного управління статистики у м. Києві про знаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 13-1159 від 26.02.2010. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

02.12.2006р. між позивачем –ТОВ «Сейм-93», як субпідрядником, та відповідачем –ТОВ «СМУ 1 ЗЗБК №1», як генпідрядником, було укладено Договір підряду № 39/12-С (далі – Договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов’язався виконати за завданням генпідрядника електромонтажні роботи на будівництві житлового будинку №10 у 26-А мікрорайоні житлового масиву «Троєщина-Вигурівщина»в Деснянському районі м. Києва (п.п.1.1.1.2).

Умовами Договору сторони погодили, що загальна (орієнтовна) вартість робіт за договором визначена розрахунками договірної ціни, вказаною у додатку № 1 до договору становить 1950001,20 грн. (п. 2.1), проміжні розрахунки проводяться на підставі підписаного акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, щомісяця у строк до 10 числа місяця, наступного за звітнім, при умові надходження коштів від замовника, кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом десяти банківських днів після підписання акту виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (п.4.3, 4.4).

В період строку дії договору сторонами було підписано додаткові угоди до нього: №2 від 11.08.2008, №3 від 10.09.2008 та №4 від 14.10.2008 відповідно до яких сторони збільшили обсяг виконуваних субпідрядником робіт загальна вартість яких додатково складає 447292,80 грн.

Згідно з актами здачі приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт по Договору за період з липня 2007р. по листопад 2008р. підписаними повноважними представниками позивача (субпідрядника) та відповідача (генпідрядника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає –1865422,60 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, відповідач здійснив часткову оплату виконаних позивачем робіт по договору, перерахувавши на користь позивача 1522454,26 грн. в період з листопада 2008 по лютий 2010.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 1865422,60 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 1522454,26 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача станом на момент вирішення спору складає 242968,34 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як підрядник умови Договору виконав, а саме: ним було виконано роботи передбачені умовами договору, на суму 1865 422,60 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 1522454,26 грн.

В судовому засіданні 29.04.2010 представник позивача повідомив суд про часткову оплату відповідачем суми основного боргу: 11.02.2010 в сумі 50 000,00 грн., 22.02.2010 в сумі 50000,00 грн., а всього в сумі 100 000,00 грн., у зв”язку з чим суд приходить до висновку про припинення провадження у справі №47/143 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 100 000,00 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки вказана сума боргу була оплачена відповідачем вже після звернення позивача з позовом до господарського суду міста Києва.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день розгляду спору у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 242968,34 грн. (1 865 422,60 грн. вартість виконаних робіт –1622454,26 грн. часткова оплат відповідача) по договору, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості за виконані позивачем, прийняті але не оплачені в повному обсязі відповідачем підрядні роботи у розмірі 242968,34 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню.

Доказів протилежного, в тому числі повної оплати виконаних позивачем робіт на загальну суму –242968,34 грн. відповідач суду не надав, з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/143 докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України –не надходили.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт по договору: 18661,87 грн. –3% річних, 84027,14 грн. –втрат від інфляції

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору у строк передбачений п. 4.4 Договору, тобто протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі форми КБ-2в та довідки по формі № КБ-3, оплата, станом на день подачі позову, в сумі 342968,34 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції та 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу, та з посиланням на конкретні документи, з урахуванням часткової оплати, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір 3% річних складає 18661,87 грн., а розмір витрат з урахуванням індексу інфляції становить 84027,14 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 242968,34 грн. –основного боргу, 18661,87 грн. –3% річних та 84 027,14 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача з урахуванням того, що часткову оплату суми боргу відповідачем було здійснено вже після порушення провадження в даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі №47/143 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 100 000,00 грн. –припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ 1 ЗЗБК №1»(код ЄДРПОУ 33935686, місцезнаходження: 01013 м. Київ, вул. Будіндустрії,5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм-93»(код ЄДРПОУ 21546513, місцезнаходження: 03105, м. Київ, вул. Горького,157) суму боргу в розмірі 242 968 (двісті сорок дві тисячі дев’ятсот шістдесят вісім) грн.34 коп., 3% річних –18 661 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 87 коп., втрат від інфляції 84 027 (вісімдесят чотири тисячі двадцять сім) грн. 14 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –4 457 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят сім) грн. 00 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –22.06.2010