Рішення № 10037676, 11.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/16211.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЙСТЕК»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Циклон –Холод»

простягнення 22060,96 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Топалова О.Є. –дов. № б/н від 26.03.2010 року;

від відповідача: Печерська М.О. –дов. № б/н від 17.05.2010 року;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙСТЕК»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон –Холод»про стягнення 19540,00 грн. –основного боргу, 789,57 грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 1278,06 грн. – інфляційних втрат та 453,33 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не своєчасно розрахувався за поставлений позивачем товар, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19540,00 грн.

Ухвалою від 21.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.

В судове засідання 17.05.2010 року представник позивача не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Ухвалою від 17.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2010 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 18540,00 грн. –основного боргу, у зв’язку з тим, що 09 червня 2010 року позивач частково погасив борг, решту позовних вимог підтримав у раніше заявленому розмірі.

Крім того, представник позивача надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.06.2010 року представник відповідача підтримав раніше поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що прострочення по сплаті заборгованості за поставлений товар не настало, так як сторони обумовили, що 50% коштів за поставку товару сплачується до кінця 2009 року, а решта 50% - до кінця 2010 року.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку –фактури № 494 від 02 грудня 2009 року на суму 38240,00 грн. 03 грудня 2009 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., що засвідчується банківською випискою від 03.12.2009 року.

В свою чергу, позивач 03 грудня 2009 року поставив відповідачу компресор з теном BITZER ES743Y та вентиль Rotalock на загальну суму 38240,00 грн., на доказ чого надано видаткову накладну № 301 від 03 грудня 2009 року.

В подальшому відповідач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 9700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14 грудня 2009 року на суму 8200,00 грн., від 08 квітня 2010 року на суму 500,00 грн. та від 09 червня 2010 року на суму 1000,00 грн., в графі «Призначення платежу»міститься посилання на вищезазначений рахунок –фактуру, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 18540,00 грн.

29 березня 2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до якої просив останнього оплатити кошти за поставлений товар, а також, 3% річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими грошовими коштами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 5639 від 29.03.2010 року, проте вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, суму заборгованості в розмірі 18540,00 грн. не спростував.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заперечення відповідача, що прострочення по сплаті заборгованості не настало, так як сторони обумовили, що 50% коштів за поставку товару сплачується до кінця 2009 року, а решта 50% - до кінця 2010 року судом до уваги не приймаються, оскільки як зазначено в рахунку –фактурі № 494 від 02.12.2009 року останній дійсний на протязі одного дня з дня його виписки, а тому прострочення по сплаті коштів за поставку товару настало з 03.12.2009 року.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, в повному обсязі не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18540, 00 грн.

Позивач керуючись ст. ст. 536, 1048 та 612 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за час користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення, а саме з 03 грудня 2009 року по 15 квітня 2010 року в сумі 789,57 грн.

Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Враховуючи те, що статті Цивільного кодексу України, якими обґрунтовує позивач свої вимоги в цій частині, не регулюють та не застосовуються до даних правовідносин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 03.12.2009 року по 15.04.2010 року 3% річних в сумі 453,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 1278,06 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням дати сплати встановленої рахунком –фактурою, строків внесення платежів та прострочення грошового зобов’язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 225,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 1122,24 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем за обґрунтованим розрахунком суду.

ПеріодСума боргуДата погашення заборг.Сума внесення платежуСума 3% річнихСума інфляц. втрат

03.12.2009 –13.12.200928240,00 грн. 23,21 грн.0,00 грн. 14.12.20098200,00 грн. 14.12.2009 –07.04.2009 20040,00 грн. 189,42 грн.1122,24 грн. 08.04.2010500,00 грн. 08.04.2009 –15.04.2010 19540,00 грн. 12,85 грн.0,00 грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –            В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити частково.           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Циклон – Холод»(місцезнаходження: 04080, м. Київ, Оболонський р –н, вул. Новокостянтинівська, 4-А; фактична адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно –Слобідська, 22, кв. 214, код ЄДРПОУ 34680011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСТЕК»(місцезнаходження: 04210, м. Київ, Оболонський р –н, вул. Малиновського, буд. 34, код ЄДРПОУ 33635668) 18 540 (вісімнадцять тисяч п’ятсот сорок) грн. 00 коп. –основного боргу, 1 122 (одну тисячу сто двадцять дві) грн. 24 коп. –інфляційних втрат, 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 48 коп. –3% річних, 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 88 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. Суддя О.М. Спичак Дата підписання рішення

23.06.2010 року