Рішення № 10037576, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/21622.06.10

За позовом Міністерства транспорту та зв’язку України

до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги а предмет спору на стороні Позивача:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про визнання права власності

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Чернишова О.В. за довіреністю від 12.01.10 №93/15/14-10, Наконечна О.Л. за довіреністю від 12.01.10 №92/15/14-10

від відповідача: Зайченко Ю.В. за д довіреністю від 07.07.09 №042/13/1-5744

від третьої особи: Тупик М.Б. за довіреністю від 20.05.10 №1482-1110

Брали участь судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду м. Києва звернулося Міністерство транспорту та зв’язку України з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності держави України в особі Міністерства транспорту зв’язку України на нерухоме майно, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»на будівлю трансформаторної підстанції №303, розташованої за адресою: м. Київ, Пост-Волинська, 3 (літера Ф).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту і зв’язку України, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на це органи відповідно до їх компетенції. А відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 06.06.06 №789 міністерство є головним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту та виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належить до сфери його управління. До сфери управління Позивач входить Південно-Західна залізниця, до складу якої входить відокремлений структурний підрозділ –Київська дистанція електропостачання (дистанція), яка діє на підставі положення, затвердженого наказом начальника залізниці від 08.06.06 №284-Н, завданням якої є забезпечення надійного електропостачання на тягу поїздів, засобів сигналізації, централізації, блокування, зв’язку та обчислювальної техніки Згідно з технічним паспортом №79401 від 26.12.08, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації», довідки Дистанції про балансову належність від 22.07.09 №590 та інвентарної картки обліку основних засобів, у м. Києві по вул. Пост-Волинська, 3 розташований об’єкт нерухомості , що обліковуються на балансі дистанції та знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», а саме: - будівля трансформаторної підстанції №303, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, 3 (літ. Ф за технічним паспортом), інв. №010019, балансова вартість –4184, 16 грн., рік введення в експлуатацію 1950 р. За твердженням Позивача, зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні залізниці та перебуває на балансі дистанції, що підтверджується довідкою про балансову приналежність об’єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів дистанції, який експлуатується виключно залізницею моменту побудови безперервно. Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспорт»майно, закріплене залізницями, є загальнодержавною власністю. Пунктом 4 положення про дистанцію визначено, що майно дистанції становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі дистанції. Майно дистанції є державною власністю та за нею Південно-Західною залізницею на правах господарського відання.

17 березня 2009 року ДГТО Південно-західна залізниця звернулась до Головного управління комунальної власності м. Києва (КМДА) із заявою про реєстрацію права державної власності на будівлі з видачею свідоцтва про право власності, однак листом від 26.03.09 Відповідач відмовив у оформленні права власності оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи для реєстрації права власності. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування позову, посилається на ст.13 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 170, 191, 326, 328, 329, 392 ЦКУ, ст.ст. 20, 22, 73, 141, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 3,4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», ст. 9 Закону України «Про транспорт», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 22.04.10 порушено провадження у справі №40/216 за даним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.05.10.

27.05.10 у судове засідання з’явились представники усіх учасників судового процесу. Представник позивача надав суду письмові пояснення по суті спору. У поясненнях повідомляється, що згідно технічного паспорту №79401 від 26.12.08, виданого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», довідки Дистанції про балансову належність від 22.07.09 №590 та інвентарної картки обліку основних засобів у м. Києві по вул. Пост-Волинська, 3 розташований об’єкт нерухомості, що облікується на балансі Дистанції та знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», а саме: будівля трансформаторної підстанції №303 загальною площею 52,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Пост-Волинська, 3 (літера Ф за технічним паспортом) інв. №010019, балансова вартість 4184,16 грн, рак вводу в експлуатацію 1950 р. Відповідач, за твердженням позивача, не оформив право власності і не видав свідоцтво про право власності та фактично не визнав право власності на спірне майно, належним чином його не оформив та не видав правовстановлювальний документ –свідоцтво про право власності, що позбавляє можливості державної реєстрації права власності на спірне майно і порушує права та охоронювані інтереси Мінтрансу та залізниці. Крім того, відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 21.05.07, земельна ділянка кадастровий №69:264:008, на якій розташована ТП№303, перебуває у постійному користуванні ДГТО «Південно-Західна залізниця», яка сплачує земельний податок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та податковими розрахунками на землю. За таких обставин, беручи до уваги те, що нерухоме майно набуте правомірно, що не оспорюється ніким, беручи до уваги наявність у позивача достатньої кількості документів, які підтверджують приналежність йому цього об’єкту, що дає підстави для визнання права власності за державою Україна на майно, що заходиться у повному господарському віданні ДТГО «Південно-Західна залізниця».

27.05.10 у судовому засіданні у відповідності до ст.77 ГПК України оголошено перерву до 08.06.10.

08.06.10 у судовому засіданні позивач шляхом подання відповідної заяви уточнив позовні вимоги та просить суд визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6 код 04713033) та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 3, а саме: будівля трансформаторної підстанції №303 загальною площею 52,8 кв.м. літера «Ф»за технічним паспортом, інв. №010019, рік введення в експлуатацію 1950 р.

Відповідач, у свою чергу, подав письмові заперечення на позов, де повідомляється, що наданий підприємством пакет документів не містив усіх необхідних для оформлення прав власності документів та не був оформлений відповідно до вимог Положення, у зв’язку з чим Третій особі було запропоновано надати додаткові документи, після чого Головне управління матиме можливість розглянути питання оформлення права власності по суті. Однак необхідні документи надані не були. Враховуючи викладену у запереченням позицію, просить суд відмовити у задоволенні позову.

08.06.10 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.06.10 для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Статутом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця» (далі - Залізниця), визначено, що Залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Майно Залізниці, відповідно до положень її статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 4.3 статуту Залізниці джерелами формування майна залізниці є майно, в т.ч. нерухоме, передане Залізниці.

Згідно з п. 4.1 статуту Залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.

Згідно зі статутом Залізниці до її складу входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.

Як слідує з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №15055 до складу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»входить філія (відокремлений підрозділ) без права юридичної особи –Київська дистанція електропостачання, яка діє на підставі положення, затвердженого наказом начальника залізниці від 08.06.06 №284-Н.

          Згідно з технічним паспортом №79401 від 26.12.08, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації», довідкою про балансову належність об’єктів нерухомості по Дистанції №590 від 22.07.09 та інвентарної картки обліку основних засобів у м. Київ, по вул. Пост-Волинська, 3, розташований об’єкт нерухомості, що облікується на балансі Дистанції та знаходиться у господарському віданні ДТГО «Південно-західна залізниця», а саме: будівля трансформаторної підстанції №303, розташованої за адресою: м. Київ, Пост-Волинська, 3 (літера Ф за технічним паспортом), інв. № 010019, балансова вартість 4184,16 грн., рік введення в експлуатацію 1950 р.

Майно перебуває на балансі Київської дистанції електропостачання ДТГО «Південно-західна залізниця», що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою за підписами керівника та головного бухгалтера станції Дистанції №590 від 22.07.09.

Відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 21.05.07, землекористувачем земельної ділянки за кадастровим номером №69:264:008, на якій розташована ТП №303, значиться Київська дистанція електропостачання Південно-західної залізниці. За користування цією ділянкою Дистанція здійснює сплату земельного податку, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Як слідує з матеріалів справи, залізниця за власний рахунок утримує спірне Майно, самостійно здійснює його обслуговування та ремонт.

З довідки про балансову належність об’єктів нерухомості №590 від 22.07.09, що міститься в матеріалах справи, та інвентарної картки обліку основних засобів по спірному об’єкту вбачається, що останній було введено в експлуатацію у 1952 році, проте докази введення об'єктів в експлуатацію було втрачено.

Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розмішена нерухомість або більша за площею її частина.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 р. за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Залізниця звернулась до відповідача із заявою щодо оформлення права власності на Майно.

Листом № 042/13/1-2430 від 26.03.2009 р. відповідач повідомив, що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна; в наданих залізницею документах відсутні документи на підтвердження належності об’єктів, про які йдеться, до державної власності та їх перебування на балансі позивача, актів прийняття в експлуатацію, розпоряджень про присвоєння поштової адреси тощо.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому чисті грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, при прийнятті рішення про задоволення позову судом враховано і той факт, що жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до залізниці чи позивача щодо здійснення нею права володіння чи користування Майном.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6 код 04713033) та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 3, а саме: будівля трансформаторної підстанції №303 загальною площею 52,8 кв.м. літера «Ф»за технічним паспортом, інвентарний № 010019, рік введення в експлуатацію 1950 р.

3. Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 10, код 19020407, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.