Ухвала суду № 100373351, 01.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11916/20

Провадження №2-др/369/42/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Волчко А.Я.,

з участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів - задоволено.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЕРШИЙ ПАРКОВИЙ» на користь ОСОБА_1 кошти набуті без достатньо правової підстави у розмірі 2 750,26 грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень та двадцять шість копійок).

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЕРШИЙ ПАРКОВИЙ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 (вісімсот сорок гривень та вісімдесят копійок).

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на його користь додаткових витрат на відшкодування сплати на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.

Дана заява мотивована тим, що 13 липня 2021 року ухвалено судове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів, яким його позов було задоволено. Проте у рішенні суду не було вирішено питання, щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на правову допомогу адвоката

Тому на підставі вищевказаного позивач просив суд його заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач до суду направив заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

В матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 03.02.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Дзюбко Мирославом Петровичем.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), вартість наданих послуг становить 18 000 грн., що підтверджується відповідними довідками від 03 березня 2020 року, 05 березня 2020 року та від 31 березня 2020 року.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн. є реальними, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий» на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 352, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційна компанія Перший Парковий», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЕРШИЙ ПАРКОВИЙ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) 00 копійок, на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ ПЕРШИЙ ПАРКОВИЙ», (адреса місцезнаходження Київська область, село Білогородка, вулиця Тернівська, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 39127744).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.Я. Волчко