Рішення № 100373144, 18.10.2021, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/397/21

Номер провадження: 2/365/304/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 жовтня 2021 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 3 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого уповноваженого представника адвоката Костенка О.М., звернулась до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , після смерті якого позивачці відкрилась спадщина за законом. Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла. Позивачка є єдиним спадкоємцем померлого, яка прийняла спадщину. До складу спадщини входить Ѕ частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Інша Ѕ частина житлового будинку належить позивачці, як частка в спільному майні подружжя.

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя на вищевкзане майно, у зв"язку із ненаданням оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок, а саме свідоцтва про право власності на житло від 1987 року.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частину житлового будинку та право власності на Ѕ частину житлового будинку, як частку в спільному майні подружжя.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 вересня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Хижним Р.В. зі стадії підготовчого судового провадження.

В підготовче судове засідання сторони не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. Представник позивачки Костенко О.М. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути по суті у підготовчому судовому засіданні. Представник Згурівської селищної ради Мокронос В. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що наслідки визнання позову є йому зрозумілими.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність сторін, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються письмовими доказами, які були досліджені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право особистої власності на житло, виданого згідно рішення виконкому Малоберезанської сільської ради від 08.12.1987 року за № 217. Право власності зареєстровано в БТІ в книзі № 1 під реєстраційним № 16 від 30.12.1987 року за ОСОБА_2 (копія рішення - а.с.20-22, копія інформації КП КОР «Лівоборежне БТІ» - а.с.19).

Відповідно до технічного паспорта за адресою по АДРЕСА_1 побудовані Житловий будинок, 1969 року побудови, літера «А-1», площею 70,0 кв. м; прибудова, 1969 року побудови, літера «а», площею 14,5 кв. м; ганок, 1969 року побудови, площею 2,5 кв. м; Літня кухня, 1972 року побудови, літера «Б», площею 11,3 кв. м; Сарай, 1970 року побудови, літера «В», площею 41,8 кв. м; Погріб з шиєю, 1972 року побудови, літера «Е», площею 18,2 кв. м; Вбиральня, 1967 року побудови, літера «Ж», площею 1,0 кв. м; водопровід № 5, 2000 року побудови; колодязь № 3, 1972 року побудови; огорожа № 1, 1973 року побудови; ворота з хвірткою № 4, 2000 року побудови (копія технічного паспорта - а.с.11-16).

Будівлі, які відповідно до діючого законодавства вважаються самочинно побудованими, відсутні. Вартість спірного будинку становить 91662,00 грн (копія повідомлення БТІ щодо технічної характеристики будинку - а.с.18).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Житловий будинок був набутий у власність за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі (копія свідоцтва про одруження - а.с.41), тобто він є спільною власністю подружжя. Частки подружжя у праві власності є рівними на становлять по 1/2.

Згідно ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Положенням ч.2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що житловий будинок був набутий ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, у зв`язку з чим житловий будинок підлягає поділу, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом визнання за ОСОБА_1 , як співвласником, права власності на Ѕ частину житлового будинку з Ѕ частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить Ѕ частина житлового будинку. Спадкоємцем померлої першої черги за законом є дружна померлого, позивачка у справі ОСОБА_1 . Позивачка спадщину у встановленому законом порядку прийняла в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час смерті чоловіка постійно проживала разом з ним. Інший спадкоємець першої черги за законом, дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у встановленому законом порядку спадщину не приймала. Інші спадкоємці першої черги за законом судом не встановлені. Заповіти померлим не складались. Строк для прийняття спадщини закінчився (копія свідоцтва про смерть - а.с.6, копія заяви - а.с.10, копія спадкової справи № 247/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - а.с.37-85).

Суд не вважає за необхідне залучати до участі у справі як учасника ОСОБА_4 , оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини, у своїй заяві нотаріусу зазначила, що до суду з позов про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не буде.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя, у зв"язку із ненаданням оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок, а саме свідоцтва про право власності на житло від 1987 року (нотаріальна відмова - а.с.5).

Через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок позивачка не має можливості оформити свої права на житловий будинок в позасудовому порядку та отримати у нотаріуса відповідні свідоцтва.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

В ході судового розгляду судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав на праві власності подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , частки співвласників були рівними та становили по Ѕ. Отже, Ѕ частина житлового будинку належить позивачці ОСОБА_1 , як частка в спільному майні подружжя. Інша Ѕ частина житлового будинку належала ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , належна йому на праві власності Ѕ частина житлового будинку була успадкований його дружиною, позивачкою у справі ОСОБА_1 . Спадкові права позивачки ніким не оспорюються, вона є єдиним спадкоємцем, яка спадщину прийняла. Через відсутність оригіналу свідоцтва про право власності на житло, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права, а тому її порушені права підлягають судовому захисту шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно.

Суд вважає за необхідне визнати за позивачкою ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з Ѕ частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину даного житлового будинку з Ѕ частиною господарських будівель та споруд, як частку в спільному майні подружжя

За клопотанням позивачки суд не застосовує до відповідача Згурівської селищної ради ст. 141 ЦПК України та не стягує з відповідача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1217,1218,1223,1225,1265,1268 ЦК України,ст.ст.141,198,200,206,247,263-265,273,354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з Ѕ частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з Ѕ частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя.

Не застосовувати ст. 141 ЦПК України та не стягувати із Згурівської селищної ради Броварського району Київської області судові витрати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання судового рішенні, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, адреса: вулиця Українська, будинок 10, смт. Згурівка Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360296.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ