Постанова № 10037058, 09.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2010 року 14:16 № 2а-2145/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Костик В.П.,

за участю представника позивача Косякевич Ю.С. (довіреність від 10.01.2009р. № 41/9/10-008),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доПриватного підприємства «Текс Стіль»

простягнення податкового боргу в розмірі 3428, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Оболонському районі м. Києва з позовом до ПП «Текс Стіль»про стягнення податкового боргу в розмірі 3428, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість з податку на прибуток в розмірі 1360, 00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2068, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 23 березня та 09 квітня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ПП «Текс Стіль»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

21 березня 2008 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності платника податку на прибуток ПП «Текс Стіль», за результатами якої було складено акт № 1268/15-109 від 21 березня 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток 8 разів за період з ІІІ кварталу 2006 року по 2008 року.

21 березня 2008 року ПП «Текс Стіль»був направлений лист № 6513/10/15-105 з повідомленням про складання зазначеного акта та запрошено посадових осіб підприємства для прийняття рішення по акту на 07 квітня 2008 року об 10 год. 00 хв.

В зазначений у листі час посадові особи ПП «Текс Стіль»до податкового органу не зявились, про що було складено акт відмови від підпису акта перевірки № 182-15-1 від 09 квітня 2008 року.

09 квітня 2008 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0017891500/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Текс Стіль»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 360, 00 грн. (170х8).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення № 0017891500/0 від 09 квітня 2008 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 17 квітня 2008 року, про що було складено відповідний акт № 133/15-110 від 17 квітня 2008 року.

Крім того, 21 березня 2007 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість ПП «Текс Стіль», за результатами якої було складено акт № 887/15-215 від 21 березня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні декларацій з податку на додану вартість 13 разів за лютий-грудень 2006 року та січень-лютий 2007 року.

Зазначений акт був направлений ПП «Текс Стіль»поштою за юридичною адресою рекомендованим листом, однак вручити виявилось неможливим у звязку з відсутністю адресата.

17 квітня 2007 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 3641502, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Текс Стіль»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 210, 00 грн. (170х13).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення № 3641502 від 17 квітня 2007 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 08 травня 2007 року, про що було складено відповідний акт № 91 від 08 травня 2007 року.

Відповідно до п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент спірних правовідносин) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) податковим (звітним) періодом для податку на додану вартість є календарний місяць.

Відповідно до пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Таким чином, діючим законодавством на платників податків покладено обовязок подавати податкові декларації, в тому числі з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові повідомлення рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0017891500/0 від 09 квітня 2008 року та № 3641502 від 17 квітня 2007 року відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону вважаються врученими відповідачу, а тому сума податкового зобовязання, визначена в цих податкових повідомленнях рішеннях, з урахуванням того, що відповідачем вказані податкові повідомлення рішення не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобовязання, яка не була сплачена у встановлені строки, і визнається податковим боргом.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем не погашена.

У звязку з тим, що у відповідача існувала переплата по податку на додану вартість у розмірі 312, 00 грн., недоїмка по цьому податку становить 1898,00 грн. (2210,00 312,00).

Крім того, відповідачем на порушення п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»не було повернуто податковому органу реєстраційне свідоцтво платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «г»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У звязку з неподанням ПП «Текс Стіль»податкових декларацій за період з лютого 2006 року по лютий 2007 року його реєстрацію, як платника податку на додану вартість, було анульовано.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

По даному факту 15 квітня 2007 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку щодо неповернення Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Текс Стіль», за результатами якої було складено акт № 1442/15-215 від 15 травня 2007 року.

11 червня 2007 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 4541502, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Текс Стіль»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення № 4541502 від 11 червня 2007 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 24 вересня 2007 року, про що було складено відповідний акт № 187 від 24 вересня 2007 року.

Таким чином, відповідачу було направлено вказане повідомлення рішення у встановленому законом порядку і вважається врученими, а тому сума податкового зобовязання, визначена в цьому податковому повідомленні рішенні, з урахуванням того, що відповідачем вказане податкове повідомлення рішення не оскаржувалось в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобовязання, яка не була сплачена у встановлені строки, і визнається податковим боргом.

На день розгляду справи сума цього податкового боргу відповідачем також погашена не була.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 3428, 00 грн. (1 360, 00 грн. + 1898,00 + 170,00) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Текс Стіль»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2б ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32108421) до Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 3428 грн. (три тисячі чотириста двадцять вісім гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 19 квітня 2010 року.