Постанова № 10036970, 03.06.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-156/10/2470

(№ 2а-1283/09/2470)

11 год. 00 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Скакун О.П.

при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лісконтракт"

доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

за участю:

представника позивача не зявився

представників відповідача Чебана В.І., Матіос Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лісконтракт" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000210220/0 від 02.03.2009р., №0000210220/1 від 03.04.2009р., №0000210220/2 від 29.04.2009р., №0000210220/3 від 09.07.2009р., у сумі 103311,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, в позовній заяві позивач посилається на те, що ПП «Лісконтракт»та нерезидент ООО «Рейл Експрес»є особами, на яких поширюється дія міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування доходів, укладеного між Урядом України та Урядом Республіки Вірменії, тобто відповідно до законодавства Вірменії його доходи підлягають оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про необхідність отримання довідки у нерезидента та про необхідність утримання податку з доходів нерезидента. Так як, Угодою між Урядом України та Урядом республіки Вірменії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на доходи і майно не визначено обовязку щодо надання довідки, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 06.05.2001р. №470. Посилаючись на ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», позивач зазначає, що повинні застосовуватися правила міжнародного договору у випадку, якщо ним встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи 03 червня 2010 року без участі його представника.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, та пояснили, що позивачем не було подано до податкового органу Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за III квартал 2006 року, II, III, IV квартали 2007 року та II, III, IV квартали 2008 року. Відповідач вважає, що, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем не було утримано податок з виплачених доходів нерезиденту. ДПІ у м. Чернівці зазначає, що позивачем не надано довідки, яка б відповідала вимогам Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Вірменії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на доходи і майно та Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м.Чернівці було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Лісконтракт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.10.2005р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки було складено акт від 16.02.2009р. № 653/23-3/33761995. Актом перевірки встановлено факт несплати позивачем до бюджету податку з доходів нерезидентів в сумі 34437 грн. при виплаті доходів вірменській фірмі ООО «Рейл Експрес».

Податковим повідомленням рішенням № 0000230220/0 від 02.03.2009р. ДПІ у м.Чернівці було визначено приватному підприємству "Лісконтракт" податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103311 грн., в тому числі за основним платежем 34437 грн. та за штрафними санкціями 68874 грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Скарги було залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін. За результатами розгляду скарг ДПІ у м.Чернівці було прийнято податкові повідомлення рішення №0000230220/1 від 03 квітня 2009 року, № 0000230220/1 від 29 квітня 2009 року, 0000230220/2 від 09 липня 2009 року.

Судом встановлено, що приватним підприємством "Лісконтракт" було укладено з вірменською фірмою ООО «Рейл Експрес»договори на транспортно експедиційне обслуговування №55/06 від 03.08.2006р., №20/07 від 01.03.2007р., №30/08 від 01.01.2008р.(а.с. 86 95).

Надання транспортно експедиційних послуг підтверджено актами приймання - передачі. (а.с. 79-83).

Позивачем сплачено ООО «Рейл Експрес» за надані послуги 82060 Євро або 573956 грн., що підтверджується банківськими документами (а.с. 102-105).

За клопотанням позивача судом зупинялося провадження у справі, з метою надання йому часу для витребування інформації з відповідних організацій про те, що ООО «Рейл Експрес»є нерезидентом. На підтвердження статусу нерезидента ООО «Рейл Експрес»позивачем надано суду переклади першого аркушу Статуту ООО «Рейл Експрес»та облікового номеру платника податків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Порядок оподаткування нерезидентів врегульовано ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно п.п. в) п.13.1. цієї статті, під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти також доходи від послуг фрахту.

У відповідності до п. 1.35.1. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фрахт це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Таким чином, дослідивши зазначені вище договори, які були укладені позивачем з нерезидентом, суд погоджується з твердженням відповідача, що надання транспортно експедиційних послуг підпадає під визначення фрахту.

Пунктом 13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Відповідно до п.18.1. ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Між Урядом України і Урядом республіки Вірменії підписано Угоду про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на доходи і майно 14.05.96р. (дата набрання чинності 19.11.96р.).Ця Угода поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади незалежно від способу їх стягнення.

Статтею 8 зазначеної Угоди передбачено, що прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових або повітряних суден, автомобільних або залізничних транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цій Договірній Державі.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470 було затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно пункту 4 цього Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Суд вважає безпідставним твердження позивача відносно того, що законодавством України встановлено інші правила ніж ті, які передбачено міжнародним договором.

Суд доходить висновку, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»від 06.05.2001р. №470 жодним чином не суперечить Угоді про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписаній між Урядом України і Урядом Республіки Вірменії, а лише вдосконалює процедуру адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

В судовому засіданні судом досліджено переклади першого аркушу Статуту ООО «Рейл Експрес»та облікового номеру платника податків.

Суд вважає, що вказані переклади документів не можуть бути підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, оскільки не відповідають вимогам Угоди, підписаної між Урядом України і Республіки Вірменії, про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на доходи і майно, та зазначеного вище Порядку.

Згідно п.п. 7, 8 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими Державною податковою адміністрацією. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Пунктом 1.3. Порядку надання звітів про виплачені доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2002р. №140, передбачено, що особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів за попередній квартал за формою згідно з додатком 1.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем зазначений звіт до органу державної податкової служби не подавався.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на п.п. 4.4.1. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки не вбачає неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків нормами різних законів чи різних нормативно-правових актів.

Розміри штрафних санкцій за порушення податкового законодавства передбачено ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Так, п.п.17.1.9. п.17.1. ст.17 цього Закону передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем Державною податковою інспекцією у м.Чернівці правомірно було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103311 грн., в тому числі за основним платежем 34437 грн. (573956* 6%) та за штрафними санкціями 68874 грн. (34437 грн. *2).

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Чернівці доведено правомірність свого рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 03 червня 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 08 червня 2010 року.

Суддя О.П. Скакун