Рішення № 100367182, 08.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3659/21

08 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В. за участю:

секретаря судового засідання Галінська А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Майка М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №346 від 27.05.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Великобірківської селищної ради (надалі, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №346 від 27.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га, зобов`язати Великобіркіську селищну раду Тернопільського району Тернопільської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га та надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні з наведенням усіх підстав такої відмови. Просить врахувати, що підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів а іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вважає, що оскільки міська рада безпідставно відмовила позивачеві у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, порушені права позивача мають бути захищені шляхом зобов`язання селищної ради надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність.

Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву, яку суд розцінює як відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що спірна земельна ділянка, згідно земельно-кадастрової книги №5 Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області рахується за гр. ОСОБА_2 (порядковий номер землекористувача №1522). Отже, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Також, просив дану справу розглядати без участі представника відповідача.

Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких просив вирішити питання щодо доцільності участі Головного управління у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 05.08.2021 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.09.2021 о 12:00 год.

24.09.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 08.10.2021 о 11:00 год.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не вказуються будь-які індивідуалізуючі чи ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, на основі аналізу яких можна було б прийти до обґрунтованого висновку про невідповідність розташування земельної ділянки вимогам закону чи іншим нормативно-правовим актам, а відтак наявності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Отже, вважає, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. На думку позивача, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів правомірності оскаржуваного рішення.

08.10.2021 позивач та представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву просив дану справу розглядати без участі представника відповідача.

Представник третьої особи у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Судом встановлено, що позивач 29.04.2021 звернувся до Голови Великобірківської селищної ради із заявою, в якій просив виділити земельну ділянку площею 0,10 га., якою він користується більше 10 років.

Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 27.05.2021 №346 відмовлено ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га у зв`язку з відсутністю вільних ділянок вказаного цільового призначення на території Великобірківської селищної ради.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (надалі, ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами зa юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельний ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Також, приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що за результатами розгляду звернення особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання відповідного дозволу, або мотивовану відмову у наданні такого дозволу.

Отже, суд вважає, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду, поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Виходячи зі змісту частини сьомої ст. 118 ЗК України, приписами Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: від 23 січня 2020 року у справі № 0840/2979/18 (адміністративне провадження № К/9901/68110/18).

Інших законодавчо встановлених підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження суду не подано та судом не здобуто.

Суд вважає, що відмова може бути визнана обґрунтованою (вмотивованою) лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, на законодавчому рівні зобов`язано орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови з посиланням на нормативно-правові акти.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов`язковими умовами для акту індивідуальної дії у даному випадку є зазначення конкретних положень нормативно-правового акту, які передбачають підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотиви відмови.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги твердження сторони позивача , що відповідачем не вказуються будь-які індивідуалізуючи та ідентифікуючі ознаки земельної ділянки, на основі аналізу яких можна б було прийти до обґрунтованого висновку про невідповідність розташування земельної ділянки вимогам закону чи іншим нормативно- правовим актам, а відтак наявності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За наведених обставин, на думку суду, оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам частини сьомої cт. 118 ЗК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, згідно частини четвертої ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, за наведених обставин, суд вважає, що у спірному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.04.2021 та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню в порядку частини третьої ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №346 від 27.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га.

Зобов`язати Великобірківську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2021 про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га та прийняти відповідне рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобірківської селищної ради на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскільки головуюча суддя перебувала у відрядженні у період з 11.10.2021 по 13.10.2021, повне судове рішення складено та підписано у перший робочий день 18 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Великобірківська селищна рада (місцезнаходження:вул. Грушевського, 53, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область,47740 код ЄДРПОУ:04394869);

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження вул. М. Лисенка, 20А, м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ 39766192).

Головуюча суддя Дерех Н.В.